Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №200/6054/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року справа №200/6054/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 200/6054/25 (головуючий І інстанції Черникова А.О.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та його територіального підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виражається в ненаданні відповіді на запит позивача на публічну інформацію про виключення позивача з військового обліку за віком;

- зобов`язати розглянути запит позивача в цій частині і ухвалити обґрунтоване рішення про його задоволення, або про відмову в задоволенні;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та його територіального підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виражається в несвоєчасному та неповному наданні інформації на інформаційний запит про те: на підставі якого нормативно-правового акта, рішення чи документа його було внесено до переліку осіб, які вважаються такими, що "розшукуються ТЦК", що відображено в його мобільному застосунку "Резерв+"; яким саме нормативно-правовим актом (із зазначенням назви, номера, дати прийняття та положень) передбачено можливість внесення особи до розшуку ТЦК, порядок ухвалення такого рішення, орган, який його приймає, і механізм поновлення/зняття/оскарження відповідного статусу; хто саме (посадова особа, підрозділ, дата) прийняв рішення про внесення його до розшуку, з наданням копії даного рішення; на підставі якого нормативно-правового акта було змінено позивача статус у застосунку "Резерв+" з "Не на обліку" на "На обліку" та присвоєно звання "Рекрут", якщо він особисто не подавав заяву до ТЦК про взяття на облік або присвоєння військового звання, з наданням копії цього акта; якими актами регламентовано функціонування електронного сервісу "Резерв+", його зв`язок із реєстром "Оберіг", а також правила формування, оновлення й обміну персональними даними у цьому застосунку; чи інформував його орган ТЦК у встановленому законом порядку про підстави для внесення відомостей до зазначеного електронного реєстру про розшук, в тому числі щодо ознак адміністративного правопорушення;

- визнати протиправними дії відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та його територіального підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо направлення звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення до позивача адміністративного затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в порядку ст. 259 КУпАП, а також дії щодо внесення запису про можливе порушення позивачем правил військового обліку та передачу його в розшук;

- зобов`язати відповідача скасувати відносно позивача позначку в системі "Резерв+" наступного змісту "Вас розшукує ІНФОРМАЦІЯ_3 18.06.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити для складання протоколу. Звання Рекрут. Категорія обліку: військовозобов`язаний" та внести позначку "Не на обліку".

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, яка залишена без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у задоволені позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та задовольнити позов.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції оцінював правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_4 , які, базуючись на начебто порушення ним правил обліку (нез`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_10 ), звернулися до поліції для доставлення та внесли до системи «Резерв+» позначку «Вас розшукує ТЦК». При цьому суд повністю проігнорував вагомий аргумент про те, що саме у 2014 році позвичаем було досягнуто граничний вік перебування в запасі для сержантського складу, що становив 45 років.

Суд першої інстанції обрав шлях формального тлумачення поточної редакції Закону, встановивши граничний вік 60 років, і цим фактично надав зворотної дії закону, який погіршує моє правове становище. Це є прямим порушенням статті 58 Конституції України («Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи»). На момент досягнення позивачем 45 років його абсолютним правом було виключення з військового обліку. Це правовий статус, який не може бути ретроспективно анульований подальшими змінами законодавства.

Суд першої інстанції не зміг або не захотів осмислити правову мету законодавчих змін, запроваджених у Кодексі України про адміністративні правопорушення, а саме - Примітку до статей 210, 210-1 КУпАП. Ця Примітка чітко встановлює, що положення про відповідальність не застосовуються, якщо Держатель Реєстру має можливість отримати персональні дані шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Позивач, шляхом оновлення даних у додатку «Резерв+» (що є електронною формою взаємодії), демонстративно виконав свій обов`язок щодо актуалізації інформації, що дозволило ТЦК отримати відомості про нове місце проживання. Висновок суду про те, що, незважаючи на наявність електронних даних, особа все одно є порушником і підлягає розшуку, створює правову конструкцію абсурду, де Держава має дані, але штучно створює підстави для переслідування. Це є необхідністю для самої Держави забезпечити збір даних саме через доступні їй електронні канали.

Дії відповідачів щодо внесення позначки про «розшук» та звернення до поліції є свавільним втручанням у його приватне життя, а їхнє схвалення судом порушує статтю 8 Конвенції у світлі правової позиції ЄСПЛ у справі «Klass та інші проти Німеччини», яка вимагає, щоб будь-яке втручання було не лише «законом передбачене», але й «необхідне у демократичному суспільстві» та «пропорційне». Втручання є явно непропорційним, коли держава, маючи дані, оголошує особу у розшук.

Суд першої інстанції невірно кваліфікував запит позивача як «звернення громадян», а не як «запит на публічну інформацію», мотивуючи це тим, що він вимагав не лише інформацію, а й «вчинення певних дій» (виключення з обліку). Цей висновок є грубою процесуальною помилкою, що суперечить чіткій правовій позиції Верховного Суду, згідно з якою, якщо запит містить вимоги як про надання готової (публічної) інформації, так і про вчинення дій (звернення громадян), розпорядник зобов`язаний розглянути його в частині інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (п`ятиденний строк).

Відповідачі не надали вчасно та повною мірою саме ту інформацію, яка стосується особистого правового статусу позивача (підстави «розшуку», конкретний наказ, посадова особа, яка прийняла рішення). Це є критично важливою публічною інформацією про мене самого та про діяльність органу влади щодо мене. Порушення строку надання інформації (фактично, відповідь через місяць, замість 5 днів) свідчить про системну бездіяльність та нехтування обов`язком публічної підзвітності. Такий підхід суперечить правовому стандарту «Справедливого суду» ЄСПЛ, що передбачає подолання надмірного формалізму у доступі до правосуддя та інформації (справа «Салій проти України»).

Розгляд справи відбувся з істотним порушенням норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення та ухвалення нового, відповідно до ч. 3 ст. 317 КАС України, оскільки справу було розглянуто неповноважним складом суду та з порушенням принципу об`єктивної неупередженості.

Процесуальні дії судді Черникової А.О. (наприклад, розгляд забезпечення позову до відкриття апеляційного провадження) не є просто помилкою, а є свідомою процесуальною поведінкою, яка порушила моє право на об`єктивний та справедливий розгляд. Ці обставини є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 317 КАС України.

Судом порушено статті 1 та статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Суд не дослідив наявність технічної можливості електронного обміну, а натомість судом в рішенні не дано будь-якої правової оцінки тому, що наявність системи «Резерв+» та Реєстру «Оберіг» (які є предметом взаємодії) безумовно виключає можливість застосування адміністративної відповідальності (ст. 210, 210 1 КУпАП), а отже, і звернення до поліції щодо адміністративного затримання/доставлення (п. 56 Порядку № 1487).

Судом першої інстанції взагалі не дано будь-якої правової оцінки принципу пропорційності 8 (ч. 2 ст. 2 КАСУ). А саме, оголошення громадянина в розшук, що тягне за собою ризик примусового адміністративн (ст. Конвенції).

Суд в рішенні стверджує, що позитвач порушив ч. 3 ст. 33 Закону № 2232 та п. 7 Правил № 1487, не з`явившись особисто до ТЦК за новим місцем проживання (ВПО). При цьому, повністю проігнорував факт того, що позитвач письмово повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 про зміну місця проживання (лист від 26.06.2024).

Відповідач 2 підтвердив отримання цієї інформації (лист № 01/3187 від 01.07.2024). У зв`язку із чим суд помилково ототожнив обов`язок «повідомити» (мета військового обліку) з обов`язком «прибути особисто» (метод, який на практиці використовується для вручення повісток). Якщо орган (м. Васильків), то єдиною законною дією було передати дані до ІНФОРМАЦІЯ_11.

Судом не взято до уваги, що ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи єдиним законним місцем обліку позивача, замість виконання свого прямого обов`язку (визначити його статус та/або передати облікову справу), ініціював незаконну процедуру розшуку з території, де він фактично не проживає, незважаючи на отримання письмового повідомлення позивача та чинну реєстрацію. Таким чином, процедура розшуку була ініційована не з вини позивача, а внаслідок системного процесуального свавілля ТЦК та хибного тлумачення ним власних повноважень.

Також, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права (ст. 2, 8, 19, 58, 65 Конституції, ст. 210 КУпАП, Закону України «Про доступ до публічної інформації») та порушив принцип пропорційності, визнавши законним розшук.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач посилається, що в червні 2025 року після чергового оновлення додатку "Резерв+" ним установлено, що став відображатися щодо нього статус: "На обліку. Вас розшукує ТЦК", а також зазначено військове звання: "Рекрут", ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_6 ".

З метою з`ясування обставин та законних підстав внесення в додаток "Резерв+" вказаних відомостей та причин зміни статусу, позивач 23.06.2025 звернувся до керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 із інформаційним запитом, в якому просив на підставі статей 19 та 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати наступну публічну інформацію, яка знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_4 :

1. На підставі якого нормативно-правового акта, рішення чи документа позивача було внесено до переліку осіб, які вважаються такими, що "розшукуються ТЦК", що відображено в його мобільному застосунку "Резерв+".

2. Яким саме нормативно-правовим актом (із зазначенням назви, номера, дати прийняття та положень) передбачено можливість внесення особи до розшуку ТЦК, порядок ухвалення такого рішення, орган, який його приймає, і механізм поновлення/зняття/оскарження відповідного статусу.

3. Хто саме (посадова особа, підрозділ, дата) прийняв рішення про внесення його до розшуку, з наданням копії даного рішення.

4. На підставі якого нормативно-правового акта було змінено його статус у застосунку "Резерв+" з "Не на обліку" на "На обліку" та присвоєно звання "Рекрут", якщо я особисто не подавав заяву до ТЦК про взяття на облік або присвоєння військового звання, з наданням копії цього акта.

5. Якими актами регламентовано функціонування електронного сервісу "Резерв+", його зв`язок із реєстром "Оберіг", а також правила формування, оновлення й обміну персональними даними у цьому застосунку.

6. Чи інформував позивача орган ТЦК у встановленому законом порядку про підстави для внесення відомостей до зазначеного електронного реєстру про мій розшук, в тому числі щодо ознак адміністративного правопорушення.

7. Вирішити питання про виключення позивача з військового обліку за віком на підставі ст. 58 Конституції України, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції до 01.04.2014 р., ч. 2 ст. 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції до 01.04.2014 р., ч. 4 ст. 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", п. 35 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 р., п. 43 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 р. в редакції на час його затвердження, у зв`язку із досягненням його станом на 01.04.2014 р. граничного віку 45 років та надати мені статус: "Виключений з військового обліку за віком", про що розмістити відповідні відомості в додатку "Резерв+".

8. Відповідь на свій інформаційний запит позивач просив надати у строк, передбачений законом, в обидва із наступних способів: електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_7 , та письмово на адресу: АДРЕСА_1 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.07.2025 № 01/1882 "Про надання інформації за результатами розгляду заяви" надано позивачу відповідь на вказаний інформаційний запит, в якому зазначено, що звернення розглянуто в порядку Закону України "Про звернення громадян".

По суті поставлених позивачем питань в листі зазначено, що згідно з актуальної інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуває в розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку з порушенням правил військового обліку (в частині не перебування на військовому обліку за фактичним місцем проживання.

Враховуючи наявну інформацію у Реєстрі про прибуття ОСОБА_1 до нового місця проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , і подальше не з`явлення в семиденний строк із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік, наявність ознак вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки засобами Реєстру (в електронному вигляді), згідно вимог частини першої статті 27 КУпАП, абзацу третього пункту 56, абзацу шістнадцятого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 було направлено звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення цього громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у порядку статті 259 КУпАП.

З метою приведення у відповідність даних персонально-якісного обліку, актуалізації даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, попередження подальшого вчинення правопорушення й можливого притягнення до адміністративної відповідальності, рекомендовано позивачу прибути за фактичним місцем проживання, із паспортом громадянина України і військово-обліковим документом до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За статтями 1, 4 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень.

Об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За ч. 4 статті 13 Закону № 2939 усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати або створювати такий продукт може виключно суб`єкт владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Судом, вивченням змісту питань, зазначених позивачем у зверненні до відповідача 2, встановлено, що вони не відповідають вимогам публічної інформації, а отже останнім правомірно розглянуто таке звернення в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За ст. 15 Закону № 393/96-ВР посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

За статтею 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Підсумовуючи викладене, аргументи позивача про порушення строку розгляду заяви є безпідставними, оскільки ґрунтувались на підставі приписів норм Закону України "Про доступ до публічної інформації", натомість відповідачем-2 дотримано строків розгляду заяви позивача в порядку, передбаченим Законом України "Про звернення громадян".

Щодо незгоди позивача з відповіддю відповідачів по суті поставлених питань суд враховує наступне.

За ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

За ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

За ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 року (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації .

Згідно з пунктом 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

За пунктом 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За преамбулою Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951) цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1951 Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

За ст. 2 цього Закону Основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

За ст. 3 Закону № 1951 основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

2. Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Відповідно до ч. 6 статті 5 Закону № 1951 органи адміністрування Реєстру:

1) здійснюють аналітичну обробку даних;

2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру;

3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.

Відповідно до частини 8 статті 5 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.

За ст. 9 Закону № 1951 призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);

письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;

здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 29);

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);

звертаються в установленому Законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);

складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;

видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

За п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначених у додатку 2 до Порядку № 1487 встановлено:

1. Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.

3. Призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" (далі Порядок № 560), цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №56 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 56) під час мобілізації громадяни викликаються з метою:

1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Згідно з пунктом 56 Порядку № 1487 Національна поліція: за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України; за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі; за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.

Статтею 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку у вигляді накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - у вигляді накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За статтею 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення таких дій в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У примітці до вказаних норм передбачено, що "положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи".

За наведеного, органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, розшук військовозобов`язаних, призовників або резервістів ТЦК та СП є процедурою встановлення місцезнаходження особи, яка не з`явилася за викликом або ухиляється від виконання обов`язків військового обліку. Наслідком розшуку є примусовий привід особи до ТЦК та СП.

Норми пункту 56 Порядку № 1487 містять поняття "адміністративне затримання та доставлення призовників"; норми пункту 9 Положення № 154 містять поняття "доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення".

За статтею 259 КУпАП, яка має назву "Доставлення порушника", з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.

Відповідно до статті 262 КУпАП органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Отже, у такому випадку в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставлення до органу ТЦК та СП, та в другу чергу складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Також, суд враховує, що позивач у зверненні від 26.06.2024 до відповідача 2 повідомив про зміну місця проживання, зокрема, що фактичне місце проживання вказано за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповідь на вказане звернення щодо поставленого позивачем питання відповідачем 2 направлено лист від 01.07.2024 № 01/3187, з якого вбачається, що останнім повідомлено про відсутність перебування позивача на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 , рекомендовано уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані. Враховуючи вимоги частини третьої статті 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та пункту 7 частини першої Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибути із паспортом громадянина України до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік (за місцем фактичного проживання) та подальшого оформлення військово-облікового документу згідно чинного законодавства.

За ч. 3 ст. 33 Закону № 2232 військовий облік усіх військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону № 2232 персонально-якісний облік, військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно, військовозобов`язаних, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку, військовозобов`язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За підпунктом 7, абзацу другого підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зазначених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Таких дій позивачем на виконання умов закону не здійснено.

Посилання позивача на те, що він вже не перебував на обліку суд не бере до уваги, оскільки сам позивач зазначав про наявність записів в "Резерві +" про необхідність звернутись до ТЦК для уточнення відомостей, що останнім, в свою чергу, було проігноровано.

Тобто, розшук військовозобов`язаного з метою доставлення / адміністративного затримання оголошений у спірному випадку правомірно та у порядку, визначеному законом.

Крім того, суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону.

Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Крім того, посилання позивача на ненадання повної відповіді на його звернення є хибними, оскільки відповідачами надано належну відповідь щодо наявної у них інформації та запропоновано звернутись до відповідного ТЦК з метою уточнення всіх належних та необхідних відомостей щодо нього.

Щодо посилання апелянта на процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції, то апеляційним судом таких порушень не встановлено.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

За частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої про відмову у задоволені позову.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 200/6054/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 25 березня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв