Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №360/1716/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року справа №360/1716/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі № 360/1716/25 (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - відповідач ), в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту поліції особливого призначення “Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” щодо незарахування до стажу служби в поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, а саме: в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Луганській області з 17.04.2005 року по 15.12.2016 року;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення “Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” зарахувати до стажу служби в поліції службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, а саме: в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Луганській області з 17.04.2005 року по 15.12.2016 року.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року позов задоволений:

- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу служби в поліції позивачу період його служби з 17 квітня 2005 року по 15 грудня 2016 року в Державній кримінально-виконавчій службі України, а саме: в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Луганській області;

- зобов`язано відповідача зарахувати до стажу служби в поліції позивачу період його служби з 17 квітня 2005 року по 15 грудня 2016 року в Державній кримінально-виконавчій службі України, а саме: в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Луганській області.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове про відмову у задоволені позову через порушення норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин.

Апелянт посилався на те, що лист-відповідь ДПОП “ОШБ “Лють” на рапорт позивача не готувався з метою реалізації положень нормативного акту, не містить обов`язкових правил поведінки та безпосередньо не породжує правових наслідків для позивача, не обов`язковий для виконання.

Окрім цього, лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а саме індивідуальним актом, у розумінні статті 4 КАС України, оскільки відповідь, викладена у листі, містить правову позицію суб`єкта владних повноважень з конкретного кола питань, носить інформаційний характер та не створює для Позивача чи інших осіб певних правових наслідків, відповідно, не порушує права та інтереси позивача.

Частина друга статті 78 Закону № 580 містить вичерпний перелік посад (видів служби) та періодів роботи в органах і установах, служба у яких зараховується до стажу служби в поліції. У вказаному переліку відсутня служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби.

Звертає увагу на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 520/2067/19 з приводу подібних правовідносин, де суд зазначив, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, слід застосовувати приписи частини 2 статті 78 Закону України “Про Національну поліцію”, якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції. При цьому делегування частиною 4 статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені частиною другою статті 78 Закону України “Про Національну поліцію”.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

Позивач має статус учасника бойових дій, з 17.04.2005 по 15.12.2016 проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України, з 16.01.2017 по 12.03.2017 Старобільський районний центр зайнятості, з 13.03.2017 по 23.10.2020 в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, з 03.11.2020 по 21.10.2023 в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Луганській області, з 23.10.2023 в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області, що підтверджується матеріалами справи.

В послужному списку позивача по МВС України наявні відомості про проходження ним служби в Державній кримінально виконавчій службі України:

-17.04.2005 молодший інспектор відділу охорони Чорнухинської виправної колонії Луганської області, ЧВК-23 №24 о/с від 25.04.2005;

-13.06.2008 молодший інспектор з озброєння та спецзасобів відділу охорони Чорнухинської виправної колонії УДДУПВП у Луганській області, ЧВК-23 №25 о/с від 09.06.2008;

-26.06.2009 старший інспектор з організації служби, озброєння та спецзасобів відділу охорони Чорнухинської виправної колонії УДДУПВП у Луганській області (№23), УДДУПВП №38 о/с від 26.06.2009;

-17.04.2012 Чорнухинська виправна колонія УДДУПВП у Луганській області (№23) перейменована в Чорнухинську виправну колонію УДПтСУ в Луганській області (№23), ДПтСУ №229 від 17.04.2012;

-17.08.2012 старший інспектор з організації служби, озброєння та спеціалізації відділу охорони Чорнухинської виправної колонії УДПтСУ в Луганській області (№23), УДПтСУ №54 о/с від 17.08.2012;

-01.03.2015 у розпорядженні управління ДПтС України в Луганській області, УДПтСУ №10 о/с від 27.02.2015;

-01.06.2015 старший інспектор (з озброєння) відділу охорони, режиму, нагляду і безпеки управління ДПтСУ в Луганській області, УДПтС №30 о/с від 29.05.2015;

-15.12.2016 звільнений з органів Державної пенітенціарної служби України за пунктом 4 частини 1 статті 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України “Про Національну поліцію”.

Також, проходження позивачем служби в Державній кримінально виконавчій службі України в період з 17.04.2005 по 15.12.2016 підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.06.2003.

Відповідно до витягу з наказу від 15.12.2016 №64/ОС- 16 “Про особовий склад” звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” за пунктом 4 частини 1 статті 77 старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора (з озброєння) відділу охорони, режиму, нагляду безпеки) управління ДПтС України в Луганській області, 15.12.2016. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні 11 років 07 місяців 28 днів, у пільговому обчисленні 15 років 06 місяців 17 днів, для нарахування вихідної допомоги років 07 місяців 28 днів.

23.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до т.в.о.начальника Департаменту поліції особливого призначення “Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” з рапортом про зарахування до вислуги років періоду проходження служби в Державній кримінально виконавчій службі України в період з 17.04.2005 по 15.12.2016 включно, з метою нарахування та виплати всіх надбавок, передбачених чинним законодавством України.

До рапорту позивач додав копію трудової книжки на 8 аркушах та копію наказу № 16/ОС-16 на 1 аркуші.

17.07.2025 відповідачем надано відповідь за вих. № 9951-2025 “Про розгляд рапорту”, якою було відмовлено позивачу в зарахуванні до стажу служби в поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України. Відмова мотивована тим, що статтею 78 ЗУ “Про Національну поліцію”, визначено вичерпний перелік органів та установ, служба в яких зараховується до стажу служби в поліції. Установи Державної кримінально-виконавчої служби України не входять до зазначеного переліку.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За частинами 1, 2 статті 59 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII “Про Національну поліцію” (далі - Закон №580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За ч.ч. 1, 2 ст. 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Тобто, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

За пунктом 5 «Прикінцевих положень» Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV було передбачено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статтями 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Спеціальним Законом, який визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, є Закон України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон № 2713-IV), набрав чинності з 20.07.2005.

У попередніх редакціях частини п`ятої статті 23 цього Закону (до змін від 10.11.2015 та від 06.12.2016) було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей22і23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII частину п`яту статті 23 Закону № 2713-IV викладено в наступній редакції: “на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України”.

Верховний Суд в постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 зазначив, що системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.

За преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

За частиною першою статті 6 Закону № 2713-IVзакріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у вищевказаній постанові дійшов висновку, що всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

У підсумку Верховний Суд констатував, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Враховуючи вищенаведену позицію Верховного Суду, суд вважає помилковими доводи відповідача, що період служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби не належить до визначеного ч. 2 статті 78 Закону № 580-VIII переліку посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції.

Визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби, необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Отже, служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто, має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII зараховуватися до стажу служби в поліції.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 01.08.2023 у справі № 240/30023/21.

Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19, є безпідставними, оскільки спірні правовідносини, які були предметом розгляду у вказаній справі, не є подібними до правовідносин у цій справі, та стосувалися питання врахування до календарної вислуги років часу навчання у вищому навчальному закладі до початку служби в органах поліції.

Щодо доводів відповідача про те, що лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, суд враховує, що позивачем оскаржено не лист-відмову, а дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу служби позивача в поліції стаж його служби у Державній кримінально виконавчій службі України.

Щодо доводів відповідача про відсутність об`єкта для судового захисту порушеного права позивача, суд зауважує, що позивачем у позовній заяві зазначено, в чому саме полягає порушення його права на зарахування стажу служби у Державній кримінально виконавчій службі України до стажу його служби в поліції - з метою отримання позивачем права на надання визначеної законом кількості календарних днів додаткової оплачуваної відпустки та права на отримання надбавки за стаж служби в поліції в розмірі, встановленому законом та підзаконним актом згідно чинного законодавства України.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу служби в поліції позивачу період його служби з 17 квітня 2005 року по 15 грудня 2016 року в Державній кримінально-виконавчій службі України, а саме: в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Луганській області;

- зобов`язання відповідача зарахувати до стажу служби в поліції позивачу період його служби з 17 квітня 2005 року по 15 грудня 2016 року в Державній кримінально-виконавчій службі України, а саме: в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Луганській області.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі № 360/1716/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 25 березня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Е.Г. Казначеєв

А.А. Блохін