Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №560/11546/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11546/25

РІШЕННЯ

іменем України

24 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Ухвалою суду від 04.07.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду 04.07.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 17.02.2026 заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі №560/11546/25 повернуто без розгляду.

Згідно із позовом, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.

Вказує, шо після досягнення 25 річного ріку, під час оновлення облікових даних він дізнався, що ним, нібито, порушені правила військового обліку.

Зазначає, що ця інформація відображена в його електронному військово-обліковому документі у застосунку «Резерв +».

Стверджує, що щодо нього постанов або протоколів про адміністративне правопорушення складено не було.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, згідно з Конституцією України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення, і відповідач зобов`язаний діяти лише на підставі та в межах повноважень, передбачених законом.

Посилається на те, що не порушував правила військового обліку, оскільки перебуває на військовому обліку в статусі військовозобов`язаного після досягнення 25-річного віку.

Вважає, що дії відповідача не відповідають чинному законодавству при вирішенні питання в спірних правовідносинах, а тому порушують права позивача.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач є військовозобов`язаним.

У доданому ОСОБА_2 до своєї позовної заяви витязі з відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 20.06.2025 щодо позивача відображено запис: «порушення правил військового обліку».

Суд бере до уваги, що відповідно до змісту Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично засобами електронного кабінету, а відомості для нього беруться з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, наявність у сформованому електронному військово-обліковому документі позивача такого запису є належним доказом того, що відповідні дані на той момент були внесені до Реєстру.

Разом із тим у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували правову підставу внесення відповідачем такого запису, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, постанова у справі про адміністративне правопорушення або інші документи, з яких можна було б установити дату, номер, зміст та правові підстави внесення до Реєстру саме цих відомостей.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

Отже, у цій справі суд перевіряє, чи мав відповідач станом на час внесення та існування в Реєстрі спірних відомостей належні правові підстави для внесення даних про порушення правил військового обліку щодо позивача.

Так, відповідно до Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

За ст. 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 8 ст. 5 Закону №1951-VIII визначено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); 10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; 11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); 16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); 16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; 16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю; 17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); 19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 22) відомості про статус ветерана війни; 23) відомості про володіння іноземними мовами; 24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; 25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; 26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; 27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); 29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); 30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, суд вказує на те, що пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, прямо передбачав внесення до Реєстру відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

З огляду викладене вище, суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин передбачав внесення до Реєстру не довільних оціночних відомостей про можливе порушення правил військового обліку, а саме відомостей про притягнення особи до адміністративної відповідальності з конкретними ідентифікуючими реквізитами.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі №520/2941/24 звернув увагу на те, що суд має встановлювати обставини справи саме на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, а не припущень або неналежно підтверджених тверджень.

Водночас, у цій справі наявні докази підтверджують лише: наявність у сформованому 20.06.2025 електронному військово-обліковому документі позивача запису «Порушення правил військового обліку».

Однак жодного доказу того, що на момент внесення спірного запису позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 210 або статтею 210-1 КУпАП, матеріали справи не містять.

При цьому, відповідач відзиву на позов не подав і не надав жодного доказу, який би підтверджував, що на момент внесення до Реєстру спірного запису існували передбачені законом підстави для внесення саме таких відомостей щодо позивача.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні: протокол про адміністративне правопорушення; постанова у справі про адміністративне правопорушення; інші документи, з яких можна було б установити дату, номер, короткий зміст відповідного протоколу та/або постанови.

Суд звертає увагу, що пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII прямо визначає, які саме відомості, пов`язані з адміністративною відповідальністю за статтями 210, 210-1 КУпАП, можуть бути внесені до Реєстру: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови.

Отже, внесення до Реєстру запису «порушення правил військового обліку» без надання суду належних і допустимих доказів передбачених законом підстав для такого внесення не може бути визнане вчиненим на підставі закону, у спосіб, визначений законом, та обґрунтовано.

Інше тлумачення фактично допускало б внесення до державного Реєстру несприятливих для особи відомостей без належного нормативного та документального підґрунтя, що суперечить пунктам 1, 2, 3 частини другої статті 2 КАС України та статті 3 Закону № 1951-VIII.

Одночасно суд зазначає, що предметом цього спору є не встановлення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а перевірка правомірності дій відповідача щодо внесення до Реєстру певних відомостей.

Іншими словами, у межах цієї справи суд не вирішує питання, чи справді позивач порушив правила військового обліку.

З аналізу змісту положень частин третьої та четвертої статті 245 КАС України вбачається, що в разі задоволення позову суд може не лише констатувати протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а й зобов`язати його вчинити необхідні дії для відновлення порушених прав позивача.

Верховний Суд у практиці щодо застосування статті 245 КАС України виходить із того, що коли законом передбачено лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень, зобов`язання цього суб`єкта до вчинення конкретної дії не є втручанням у дискреційні повноваження.

Такий підхід відображений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 20.03.2018 у справах №461/2579/17 та №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а.

У спірних правовідносинах після встановлення відсутності належної правової підстави для внесення до Реєстру спірного запису існує лише один правомірний варіант поведінки відповідача: привести дані Реєстру у відповідність до закону шляхом виключення відомостей про порушення правил військового обліку, внесених щодо позивача.

Тому заявлений позивачем спосіб захисту є належним, ефективним і таким, що відповідає характеру порушення та повністю узгоджується з процесуальними повноваженнями адміністративного суду.

З огляду на встановлені у справі обставини, відсутність доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 210 або статтею 210-1 КУпАП, а також з урахуванням змісту пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку щодо позивача є протиправними.

Отже, позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211, 20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правил військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя Є.В. Печений