Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №400/13449/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 р. № 400/13449/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доДержавної екологічної інспекції України, пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ,01042,

простягнення 147 114,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України про стягнення 147 114,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач протиправно не виконує рішення суду, тому відповідно до ст. 236 КЗпП повинен здійснити оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі.

Ухвалою від 02.07.2025 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав суду відзив, заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати. З метою виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 400/6412/21 та ураховуючи, що Державна екологічна інспекція у Миколаївській області є такою, що припинилася (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.02.2022 № 1005221110014022067) Державною екологічною інспекцією України був скерований лист позивачу від 08.08.2022 № 4088/6.2/16-22, яким було запропоновано йому різні посади. Однак, позивач не надав своєї згоди на призначення на будь-яку із вищевказаних посад, що у свою чергу унеможливлює виконання рішення суду по справі № 400/6412/21.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Наказом Держекоінспекції України від 20.07.2021 № 94-тр/р звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Держекоінспекції України у Миколаївській області – головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII у зв`язку з ліквідацією територіального органу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі № 400/6412/21 визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021 року № 94-тр/р про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції України у Миколаївській області – головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області; визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 20 липня 2021 року №76-0 «Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021року № 94-тр/р «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області – головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 року; стягнутл з Державної екологічної інспекції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2021 року по 07 липня 2022 року в сумі 105 204 (сто п`ять тисяч двісті чотири) грн. 36 коп. з відрахуванням до бюджету обов`язкових платежів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі № 400/4729/22 за період з 08.07.2022 до 10.10.2022 стягнуто з Державної екологічної інспекції України середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 400/1443/23 за період з 11.10.2022 до 20.02.2023 стягнуто з Державної екологічної інспекції України середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі № 400/9937/23 за період з 21.02.2023 до 01.08.2023 стягнуто з Державної екологічної інспекції України середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 400/13880/23 за період з 02.08.2023 до 10.11.2023 стягнуто з Державної екологічної інспекції України середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 400/1772/23 за період з 11.11.2023 до 23.02.2024 стягнуто з Державної екологічної інспекції України середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 400/6127/24 за період з 24.02.2025 до 28.06.2025 стягнуто з Державної екологічної інспекції України середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді.

У зв`язку із затримкою виконання рішення суду позивачу не виплачено середній заробіток за період з 17.09.2025 до 15.12.2025.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Положеннями ст. 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз зазначених вище норм вказує на те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Добровільне виконання рішення суду боржником це його законодавчо встановлений обов`язок. Зокрема, зазначений обов`язок не залежить від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, стаття 236 КЗпП України передбачає обов`язок роботодавця, у разі затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, виплатити працівнику середній заробіток за час затримки.

Таким чином, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України, суду належить встановити, чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення з`ясуванню підлягає період цієї затримки, який обраховується від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі; та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Як встановлено судом, у період з 17.09.2025 до 15.12.2025 судове рішення по справі №400/6412/21 не виконано, ОСОБА_1 не поновлено на посаді, що і не заперечується відповідачем.

З урахуванням викладеного та згідно з вимогами ст.236 КЗпП України, позивач набув право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Відповідно п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі № 400/6412/21 середній заробіток позивача за один день, виходячи з двох останніх місяців перед звільненням складав 427,66 грн.

Оскільки позивача не поновили на посаді, період затримки роботодавцем виконання рішення суду про поновлення його на посаді, за який позивач просить стягнути в цій справі складає 64 робочих дня з 17.09.2025 до 15.12.2025.

Отже, сума, яка підлягає стягненню з відповідача внаслідок затримки роботодавцем виконання рішення суду про поновлення на роботі за період часу з 17.09.2025 до 15.12.2025 складає 427,66 грн. * 64 робочих дня = 27 370,24 грн.

За таких обставин, у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача середнього заробітку у сумі 147 114,88 грн належить відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для часткового задоволення позову.

Позивач надав квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1471,15 грн.

Водночас суд зазначає, що за подання позову позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Додатково суд роз`яснює, що п. 1) ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533) задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за затримку виконання Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі № 400/6412/21 про поновлення на посаді за період з 17.09.2025 до 15.12.2025 в сумі 27 370,24 грн. (двадцять сім тисяч триста сімдесят грн двадцять чотири коп) гривень.

3. У задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку у сумі 147 114,88 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 24.03.2026.

Суддя Н.О. Бульба