Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №200/1647/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року Справа№200/1647/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання протиправними дій, які викладені в листі від 25 лютого 2026 року № 13260 7495/К-02/8-0500/26, щодо відмови у зміні розрахункового періоду для розрахунку щомісячних страхових виплат у зв`язку з втратою працездатності на лютий 2021 року - лютий 2022 року;

- зобов`язання змінити розрахунковий період для розрахунку щомісячних страхових виплат у зв`язку з втратою працездатності на лютий 2021 року - лютий 2022 року та провести перерахунок та виплату щомісячних страхових виплат у зв`язку з втратою працездатності з 06 вересня 2025 року.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачу в травні 2024 року вперше було призначено щомісячну страхову виплату за страховим випадком профзахворювання, проте відповідачем було виключено із розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період з 01.03.2022 року по 29.02.2024 року, а розрахунковий період було взято з березень 2023 року – лютий 2024 року (за 12 місяців до настання страхового випадку). У вказаний період позивач перебував у простої оголошеним приватним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» та призупиненням дії трудового договору у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Як вбачається із рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року по справі №200/8698/24, яке набрало законної сили 05 червня 2025 року та з відповіді відповідача, позивачу було виключено із розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період з 01.03.2022 року по 29.02.2024 року, розрахунковий період було взято з березень 2023 року – лютий 2024 року (за 12 місяців до настання страхового випадку), але в даний період позивач перебував у простої оголошеним приватним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» та призупиненням дії трудового договору у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Вважає, для розрахунку страхових виплат позивачу мав бути взятий період до простою оголошеного його роботодавцем, а саме: лютий 2021 року – лютий 2022 року.

Позивач 23 січня 2026 року звернувся із заявою до відповідача про зміну розрахункового періоду та перерахунок його страхових виплат.

Листом від 25 лютого 2026 року №13260-7495/К-02/8-0500/26 відповідач зазначив: «…Оскільки судом не приймалось рішення про зміну розрахункового періоду для розрахунку Вам страхових виплат, лише про виключення з розрахунку середньої заробітної плати неробочих днів періоду з 01.03.2022 по 29.02.2024, в зв`язку з простоєм, оголошеним ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» та призупиненням дії трудового договору в зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, в розрахунковому періоді у Вас відсутня заробітна плата за відпрацьований час».

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву від 25.03.2026 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що ОСОБА_1 одержує щомісячні страхові виплати у зв`язку з професійним захворюванням, одержаним під час роботи на приватному акціонерному товаристві «Новокраматорський машинобудівний завод» (акт за формою П-4 від 25.03.2024).

Рішенням МСЕК м. Слов`янськ (витяг серії 12ААА №139666 від 24.04.2024) потерпілому встановлено 60% втрати професійної працездатності.

Розрахунковий період для призначення страхових виплат ОСОБА_1 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2021 № 1266 визначено з 01.03.2023 по 29.02.2024.

Розмір середньої заробітної плати складає 7684,58 грн. з розрахунку загальної суми заробітної плати в розмірі 85075,59 грн на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, кількості днів в розрахунковому періоді виплати, яка складає 337 днів, коефіцієнту середньомісячної кількості календарних днів у році, який становить 30,44.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у справі №200/8631/24, яке набрало законної сили 05.06.2025 відповідача зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної страхової виплати з дня призначення, виключивши із розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати, період з 01.03.2022 року по 29.02.2024 року, у зв`язку із простоєм, оголошеним приватним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» та призупиненням дії трудового договору у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

На портал електронних послуг Пенсійного фонду України від позивача надійшло звернення від 28.01.2026 №ВЕБ-05001-Ф-С-26-061613 та надано відповідь за №13260 7495/К-02/8-0500/26 від 25.02.2026, в якій зазначено що, підстави для зміни розміру щомісячних страхових виплат відсутні та надано наступне обґрунтування.

Пунктом 11 Порядку № 1266 визначено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Пунктом 3 Порядку № 1266 передбачено, що середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зокрема, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Оскільки судом не приймалось рішення про зміну розрахункового періоду для розрахунку страхових виплат ОСОБА_1 , лише про виключення з розрахунку середньої заробітної плати неробочих днів періоду з 01.03.2022 по 29.02.2024, у зв`язку із простоєм, в розрахунковому періоді у потерпілого відсутня заробітна плата за відпрацьований час.

Для перерахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 02.07.2025 на підприємство ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» було направлено запит №0500-0216-8/65387 щодо надання інформації про розмір тарифної ставки за професією потерпілого.

Відповідно до одержаної 07.08.2025 від страхувальника інформації, годинна тарифна ставка по професії газорізальник 3 розряду фасоносталеливарного цеху на день настання права на страхову виплату, а саме на 23.04.2024, складала 28,15 грн.

В перерахунку на місячний розмір з урахуванням норми робочого часу в квітні 2024 (176 годин) тарифна ставка склала 4954,40 грн. Законом України від 23.09.1999 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-ХІV (зі змінами) визначено, що мінімальний розмір щомісячної страхової виплати у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути менший за мінімальну заробітну плату.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на дату настання права на страхову виплату складав 8000,00 грн.

Розмір призначеної страхової виплати обчислений виходячи з розміру мінімальної заробітної плати і складає 4800,00 грн (8000,00 грн х60%).

Наголошує, що дії управління не суперечать чинному законодавству, тому просив відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач з 20.05.2002 року по 01.05.2024 року працював на різних посадах у Приватному акціонерному товаристві «Новокраматорський машинобудівний завод», що підтверджується його трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 25.10.1999 року.

Під час роботи на вказаному вище підприємстві позивач отримав хронічне професійне захворювання.

Відповідно до пункту 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 25 березня 2024 року, затвердженого начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, встановлено наявність у позивача професійних захворювань:

1. Пневмоконіоз (t/t, 2/2), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень ІІ ст. (друга) фаза затихаючого загострення. ЛН ІІ ст. (друга);

2. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (IІI ст.) за класифікацією Остапкович В.Є та ОСОБА_2 - захворювання професійні, встановлені вперше.

Відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії від 24 квітня 2024 року серії 12ААА № 139666 позивачу вперше визначено ступінь втрати працездатності на рівні 60% з яких: 40% - пневмоконіоз, 20% - хронічна приглухуватість.

Згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії від 24 квітня 2024 року серії 12ААГ № 772722 позивачу вперше встановлено третю групу інвалідності.

Після встановлення ступеня втрати працездатності на рівні 60% позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення щомісячної страхової виплати, тому в травні 2024 року позивачу вперше була призначена щомісячна страхова виплата у розмірі 4800,00 грн.

Вважаючи, що розрахунок щомісячної страхової виплати проведений невірно, позивач звернувся до відповідача з заявою від 08.05.2024 року, в якій просив перерахувати період для розрахунку обчислення середньої заробітної плати та виключити з розрахункового періоду період перебування позивача у простої та коли було призупинено трудовий договір у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Проте, листом від 21.06.2024 року позивачу було відмовлено, оскільки для розрахунку заробітної плати, за якою обраховувалась щомісячна страхова виплата у зв`язку з професійним захворюванням, бралися періоди роботи позивача за 12 місяців: з березня 2023 року по лютий 2024 року включно.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач звернувся до суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року по справі №200/8698/24, залишеним в силі постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної страхової виплати з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати, період з 01.03.2022 року по 29.02.2024 року, у зв`язку із простоєм, оголошеним приватним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» та призупиненням дії трудового договору у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Як зазначено вище, починаючи з 01.03.2022 року і до звільнення позивач не працював, а знаходився у простої, з ним призупинено дію трудового договору.

Так, рішенням суду у справі № 200/8698/24 встановлено що з наказом Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» від 28 лютого 2022 року №64 «Про призупинення діяльності та консервації підприємства» позивач знаходився у простої, що також підтверджується довідкою від 01.05.2024 року, відповідно до якої, на підставі наказу від 28 лютого №64 «Про призупинення діяльності та консервації підприємства» зазначене підприємство знаходиться на простої. Не планується залучати ОСОБА_1 до робочого процесу до стабілізації зовнішнього середовища.

Згідно з наказом від 26 грудня 2023 року №55 «Про призупинення дії трудових договорів» внаслідок збройної агресії Російської Федерації відповідно до наказу від 28 лютого 2022 року №64 тимчасово призупинено роботу акціонерного товариства та законсервовано виробничі потужності, основні фонди, будівлі та споруди ПрАТ НКМЗ. Працівників структурних підрозділів акціонерного товариства переведено на простій.

У зв`язку з продовженням бойових дій на території Донецької області наказом від 26 грудня 2023 року №55 призупинено дії трудових договорів. Пунктом 4.3 цього наказу встановлено призупинення трудових договорів здійснити без збереження заробітної плати. Згідно додатку №3 до даного наказу позивач зазначений у списку працівників, з якими призупинено дію трудових договорів.

Відповідно до наказу від 25.01.2024р. №6 «Про внесення змін та доповнень до наказу від 26.12.2023р.» були змінені періоди початку зупинення дії трудових договорів.

Крім того, у довідці від 01.05.2024 року зазначено, що на підставі наказу від 28 лютого 2022 року №64 «Про призупинення діяльності та консервації підприємства» підприємство знаходиться на простої. Не планується ОСОБА_1 залучати до робочого процесу до стабілізації зовнішнього середовища.

Отже, на підставі наказу від 25.01.2024 року №6 з 01.02.2024 року з позивачем призупинено трудовий договір. Тобто, з 01.03.2022 року по дату звільнення, а саме: по 01.05.2024 року позивач знаходився у простої та з 01.02.2024 року з ним було призупинено дію трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідачем було виконано вказане рішення суду.

Позивач, вважаючи, що для розрахунку страхових виплат відповідачем мав бути взятий період до простою, оголошеного приватним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» та призупиненням дії трудового договору у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні: лютий 2021 року – лютий 2022 року, звернувся через представника до Головного управління.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 27 серпня 2025 року №0500-0202 8/84955 відповідачем було повідомлено, що для перерахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 Головним управлінням на підприємство ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» було направлено запит щодо надання інформації про розмір тарифної ставки за професією потерпілого.

Відповідно до одержаної від страхувальника інформації годинна тарифна ставка по професії газорізальник 3 розряду фасоносталеливарного цеху на день настання права на страхову виплату, а саме: на 23.04.2024, складала 28,15 грн.

В перерахунку на місячний розмір з урахуванням норми робочого часу в квітні 2024 року (176 годин) тарифна ставка склала 4954,40 грн.

Законом України від 23.09.1999 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №l105-XIV (зі змінами) визначено, що мінімальний розмір щомісячної страхової виплати у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути менший за мінімальну заробітну плату.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на дату настання права на страхову виплату складав 8000,00 грн. Розмір призначеної страхової виплати обчислений виходячи з розміру мінімальної заробітної плати і складає 4800,00 грн (8000,00 грн * 60%).

Таким чином, відповідач зазначив, що підстави для зміни розміру щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 відсутні.

Водночас, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року по справі №200/8698/24 позивачу було виключено із розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати, період з 01.03.2022 року по 29.02.2024 року, розрахунковий період було взято з березень 2023 року – лютий 2024 року (за 12 місяців до настання страхового випадку), але в даний період позивач перебував у простої, оголошеному приватним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» та призупиненням дії трудового договору у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Таким чином, позивачу було відмовлено у зміні розрахункового періоду для розрахунку його страхових виплат та для розрахунку взято період простою на підприємстві.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови у зміні розрахункового періоду для розрахунку щомісячних страхових виплат у зв`язку з втратою працездатності на лютий 2021 року - лютий 2022 року, суд виходить з такого.

Питання щодо страхових виплат врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до частини 1статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» загальнообов`язкове державне соціальне страхування - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Страхові випадки:

- за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;

- за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг;

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 35 Закону № 1105-XIV страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини 7 статті 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Частиною 1 статті 42 Закону № 1105-XIV встановлено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

За приписами частини 9 статті 42 Закону № 1105-XIV середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) визначає простій як призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 КЗпП України). Тобто, законодавець вкладає в цю категорію дві складові:

1) причина, яка може бути різноманітною (вичерпний перелік законодавством не встановлений);

2) наслідок у вигляді зупинення роботи.

Статтею 113 КЗпП України, яка регулює порядок оплати під час простою, передбачено два види простою:

- «з вини працівника» (причиною в такому випадку можуть бути порушення трудової дисципліни, техніки безпеки, навмисне пошкодження виробничого обладнання тощо);

- «не з вини працівника» (причинами можуть бути стихійне лихо, техногенна катастрофа, карантин, військові дії тощо).

Якщо простій виник не з вини працівника, то час простою працівникам оплачується відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на день розгляду справи.

Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 2136-IX).

Відповідно до приписів статті 13 Закону № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок № 1266).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Пунктом 14 Порядку №1266 встановлено, що у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, за формулою:

З = З(н) х С : М,

де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;

З(н) - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;

С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + ...);

К - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою:

К = З(в) : З(с),

де З(в) - заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

З(с) - середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.

У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв`язку з:

поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців;

причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.

Пунктом 16 Порядку №1266 встановлено, що якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці.

За приписами пункту 31 Порядку № 1266 середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як зазначено вище, пунктом 3 Порядку № 1266 передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зокрема, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Таким чином, суми виплат, які отримувала застрахована особа, з яких були фактично нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення страхових виплат. При цьому, при наявності поважних причин (призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) коли особа не працювала, зазначений період може бути виключений із розрахункового періоду.

З матеріалів справи вбачається та рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у справі №200/8631/24 встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01 березня 2022 року по 01 травня 2024 року фактично не працював на підприємстві у зв`язку із введенням на ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» простою, який оплачується відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) та що підтверджується наказами та довідкою зазначеного підприємства, зазначеними вище.

З 01 лютого 2024 року з позивачем був призупинений трудовий договір без збереження заробітної плати відповідно до наказу № 55 від 26 грудня 2023 року. Пунктом 4.3 вказаного наказу встановлено призупинення трудових договорів здійснити без збереження заробітної плати.

Таким чином, дні невиходу на роботу з причини простою підприємства, робітникам підприємства оплачено в розмірі 2/3 тарифної ставки (окладу) з березня 2022 року, а з лютого 2024 року – без збереження заробітної плати.

Як зазначив у відзиві відповідач, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій, був визначений середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку з втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) відповідно до вимог Порядку № 1266 з якого розрахунковим періодом, за який обчислювалась середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку – з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року включно на підставі інформації щодо дати складання акту за формою П-4 від 25.03.2024.

До розрахунку середньої заробітної плати за 12 календарних місяців взято наступну заробітну плату:

березень 2023 року (фактично відпрацьованих 31 день) – 3453,07 грн;

квітень 2023 року (фактично відпрацьованих 30 днів) –3002,67 грн;

травень 2023 року (фактично відпрацьованих 31 день) – 3453,07 грн;

червень 2023 року (фактично відпрацьованих 30 днів) – 3302,93 грн,

липень 2023 року (фактично відпрацьованих 31 день) – 3152,80 грн;

серпень 2023 року (фактично відпрацьованих 31 день) – 3453,07 грн;

вересень 2023 року (фактично відпрацьованих 30 днів) – 3152,80 грн;

жовтень 2023 року (фактично відпрацьованих 31 день) – 11901,33грн;

листопад 2023 року (фактично відпрацьованих 30 днів) – 20689,38грн;

грудень 2023 року (фактично відпрацьованих 17 днів) – 17302,75 грн;

січень 2024 року (фактично відпрацьованих 18 днів) – 12211,72 грн;

лютий 2024 року (фактично відпрацьованих 29 днів) – 0,00 грн.

Отже, всупереч рішенню Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у справі №200/8631/24 періоди з березня 2023 року по лютий 2024 року, не були виключені відповідачем при розрахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 .

Оскільки простій на підприємстві ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» було запровадження внаслідок впливу невідворотної сили, спричиненої збройною агресією проти України, суд вважає, що період простою вказаного підприємства, може бути визнаний поважною причиною при розрахунку середньої заробітної плати та повинен бути виключений з розрахункового періоду.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня1999 року № 1105-XIV, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зміні розрахункового періоду для розрахунку щомісячних страхових виплат у зв`язку з втратою працездатності на лютий 2021 року - лютий 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області змінити розрахунковий період для розрахунку щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 у зв`язку з втратою працездатності на лютий 2021 року - лютий 2022 року та провести перерахунок та виплату щомісячних страхових виплат у зв`язку з втратою працездатності з 06 вересня 2025 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 березня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.Б. Голубова