Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №200/1253/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року Справа№200/1253/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

21 лютого 2026 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати йому заборгованості зі щомісячних страхових виплат;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на його користь заборгованість з щомісячних страхових виплат за період з 02 вересня 2022 року по 01 вересня 2025 року в сумі, наданій на запит суду;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати йому щомісячних страхових виплат з 01 липня 2016 року по 01 вересня 2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату йому щомісячних страхових виплат з 01 липня 2016 року по 01 вересня 2022 року.

Позов обґрунтовував тим, що відповідним рішенням відповідача у вересні 2025 року йому поновлено щомісячні страхові виплати з 02 вересня 2022 року відповідно до п. 4 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яким визначено, що страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюється за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Проте щомісячні страхові виплати за періоди з 01 липня 2016 року по 01 вересня 2022 року та з 02 вересня 2022 року по 01 вересня 2025 року не виплатив.

Неодноразові звернення до відповідача з цього питання не призвели до бажаного результату.

Вважаючи, що відповідачем порушені його соціальні права, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що позивач перебував на постійному обліку в Макіївському міському відділенні у Кіровському районі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Потім позивач як внутрішньо переміщена особа отримував щомісячні страхові виплати в Дружківському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області по 30 червня 2016 року. Виплати були припинені з 01 липня 2016 року у зв`язку із закінченням терміну дії довідки про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи.

В період з 01 липня 2016 року по липень 2025 року включно позивач за продовженням раніше призначених щомісячних страхових виплат до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області або до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не звертався.

02 липня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про продовження щомісячних страхових виплат без використання віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID»); у зв`язку з відсутністю на дату звернення ідентифікації особи позивача в продовженні виплати йому було відмовлено.

На підставі заяви потерпілого про продовження страхової виплати у зв`язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) від 02 вересня 2025 року та відповідно до п. 8 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299, нарахування щомісячної виплати позивачу продовжено з 02 вересня 2022 року.

На теперішній час нарахування страхових виплат позивачу не припинялося.

Згідно з актами прийому-передачі паперова справа позивача або окремі документи з неї до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не передавалися.

Також зазначав, що суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. На теперішній час, окремий порядок Кабінетом Міністрів України не визначений.

Також вважав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстрований страховий випадок у зв`язку з професійним захворюванням; з 01 листопада 2011 року відповідно до зазначеного страхового випадку йому встановлено відсоток втрати професійної працездатності безстроково - 15 відсотків.

Зареєстрованим місцем проживання позивача є наступна адреса: АДРЕСА_1 (тимчасово окупована Російською Федерацією територія).

Він є отримувачем страхових виплат.

До жовтня 2014 року за місцем фактичного проживання отримував страхові виплати (у Макіївському міському відділенні у Кіровському районі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області), виплату яких було припинено у зв`язку з припиненням повноважень органів державної влади через проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, де позивач отримував страхові виплати, що відповідачем не заперечується.

З жовтня 2014 року - після переміщення з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, на підконтрольну українській владі території як внутрішньо переміщена особа перебував на постійному обліку у відокремленому підрозділі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України – Дружківському міському відділенні (на той час - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Дружківці Донецької області), яким йому виплачувалися щомісячні страхові виплати по 30 червня 2016 року. З 01 липня 2016 року виплати були припинені (як зазначив відповідач - у зв`язку із закінченням терміну дії довідки про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи).

З 01 січня 2023 року у зв`язку з припиненням Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції цього Фонду (у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Пенсійного фонду України) позивач як отримувач щомісячних страхових виплат перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, куди передана його особова справа.

02 липня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про продовження щомісячних страхових виплат.

Як пояснив відповідач, заява була подана без використання віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID»); у зв`язку з відсутністю на дату звернення ідентифікації особи-позивача в продовженні страхових виплат йому було відмовлено.

02 вересня 2025 року позивач через особистий кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України (з попередньою ідентифікацією) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про продовження щомісячних страхових виплат та виплату їх за минулий період. (Як пояснив відповідач, заява була подана з дотриманням Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299.)

На підставі зазначеної заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.09.2025 року № 1184743240/1184743240-2025-2 нарахування щомісячних страхових виплат позивачу продовжено з вересня 2022 року.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, та сторонами визнаються.

Отже, з 01 липня 2016 року виплату страхових виплат припинено, а з вересня 2025 року – поновлено.

При цьому після поновлення виплати страхових виплат позивачу не були нараховані та виплачені виплати за період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2022 року. Крім того, позивачу нараховані, але не виплачені страхові виплати за період з вересня 2022 року по серпень 2025 року включно в загальному розмірі 136 337,36 грн.

Вказані обставини підтверджуються довідкою від 24.03.2026 року № 10766/03-16 про розмір нарахованих та виплачених позивачу страхових виплат за період з 01 червня 2016 року по лютий 2026 року включно, що оформлена та надана Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року (в частині витребуваних доказів) та від 19.03.2026 року.

Позивач особисто через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України неодноразово звертався до відповідача із заявами та скаргами (зокрема: заява позивача від 04 жовтня 2025 року №ВЕБ-05001-Ф-С-25-220374, що зареєстрована 06 жовтня 2025 за вх. №43213/Я-0500-25; скарга позивача від 20 листопада 2025 року №ВЕБ-05001-Ф-С-25-290008, що зареєстрована 20 листопада 2025 року за вх. №53700/Я-0500-25) щодо виплати страхових виплат за минулий період.

Позивачу відповідачем надавалися відповіді:

- від 31 жовтня 2025 року № 47621-43213/Я-02/8-0500/25, якою повідомлено, зокрема, що нарахування щомісячних страхових виплат поновлено з місяця подання заяви, тобто з 01 вересня 2025 року, згідно з нормами чинного законодавства;

- від 18 грудня 2025 року № 58424-53700/Я-02/8-0500/25, якою повідомлено, зокрема, що ч. 4 п. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюються за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Судом також встановлено, що з 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, ч. 2 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» якого припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

Частинами 3 - 8 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону (Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX) також визначено, що до завершення заходів, пов`язаних з приєднанням до Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції виконавча дирекція та робочі органи Фонду соціального страхування України.

Установлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.

Фонду соціального страхування України забезпечити передачу Пенсійному фонду України особових справ потерпілих (членів їхніх сімей), баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Установлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється.

Стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.

Отже, з 01 січня 2023 року (у зв`язку з припиненням Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду, які реорганізуються шляхом приєднання до Пенсійного фонду України) повноваження управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях передані до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду України.

Судом також встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231) внесено запис, згідно з яким діяльність вказаної юридичної особи припинено (запис про припинення від 22 травня 2023 року, номер запису: 1002391120179002128, підстава: державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації). Його правонаступником зазначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010).

Щодо відокремленого підрозділу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України – Дружківського відділення (код ЄДРПОУ 41419235) також внесено запис про припинення діяльності вказаного відокремленого підрозділу.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються із:

1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;

5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Строки здійснення страхових виплат визначені ст. 41 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду:

1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

2) особам, які мають право на страхові виплати у зв`язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Частинами 5 та 6 ст. 41 Закону визначено, що страхові виплати здійснюються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Страхові виплати здійснюються протягом строку, встановленого медико-соціальною експертною комісією або експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи для повнолітнього потерпілого та ЛКК для неповнолітнього потерпілого.

Згідно з ч.ч. 4 та 7 ст. 41 Закону страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюються за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Частиною 8 ст. 41 Закону визначено, що страхові виплати за поточний місяць здійснюються протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, здійснюються за рахунок коштів соціального страхування.

За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їхні поточні рахунки в банку.

Підстави для припинення здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг визначені ст. 40 цього Закону.

Таких підстав судом не встановлено, і відповідачем не доведено.

Відповідно до п. 3 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Щодо громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 299 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.

Виходячи з положень зазначеного Порядку, громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата страхових виплат згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» проводиться за їх заявами за умови неодержання ними страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації та проходження такими громадянами фізичної ідентифікації.

Факт дотримання позивачем наведених вимог законодавства підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Право позивача на отримання страхових виплат відповідачем не заперечується.

Як вже зазначалося, відповідно до ч. 7 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

При цьому відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати певних сум страхових виплат і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум страхових виплат.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

Відповідачем порушено право позивача на страхові виплати за минулий період.

Посилання відповідача на те, що до позивача мають застосовуватися положення ч. 4 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (згідно з якими страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюються за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням) – є неприйнятними, оскільки вина позивача в неотриманні страхових виплат відповідачем не доведена і судом не встановлена. Проживання особи на тимчасово окупованій території України, де зареєстровано її місце проживання та неможливість через це своєчасно звернутися за отриманням страхових виплат, не може бути розцінене як неотримання їх особою з власної вини, як помилково вважав відповідач. Крім того, страхові виплати позивачу протягом певного періоду протиправно не нараховувалися та не виплачувалися через припинення їх виплати з підстав, що не передбачені законом.

Щодо посилань відповідача у відзиві на те, що паперова справа позивача або окремі документи з неї до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не передавалися

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача як правонаступника відповідного Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (яке зупинило виплату позивачу страхової виплати) є особова справа позивача як отримувача страхових виплат безстроково.

Особова справа позивача містить відповідні документи, на підставі яких позивач протягом тривалого часу отримував страхові виплати, що призначені йому безстроково.

Посилання відповідача на протилежне є неприйнятними з огляду на наступне.

Згідно з відомостями, що оприлюднені на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України, у зв`язку із приєднанням Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду України уповноваженим органом в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01 січня 2023 року є Пенсійний фонд України (https://www.msp.gov.ua/news/22481.html).

Відповідно до відомостей з офіційного сайту Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року саме органи Пенсійного фонду України виплачуватимуть одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей (https://www.pfu.gov.ua/2155503-yevgenij-kapinus-z-1-sichnya-strahovi-vyplaty-zdijsnyuye-pensijnyj-fond-ukrayiny/).

Також на Урядовому порталі розміщена інформація про те, що у січні 2023 року Фонд соціального страхування України завершив передачу справ про страхові виплати потерпілих на виробництві до Пенсійного фонду (https://www.kmu.gov.ua/news/fond-sotsialnoho-strakhuvannia-ukrainy-zavershyv-peredachu-sprav-poterpilykh-do-pensiinoho-fondu).

Іншого відповідачем не доведено.

Неприйнятними є і посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду з позовом, оскільки спірні правовідносини виникли після звернень позивача до відповідача протягом вересня - листопада 2025 року, а до суду з позовом позивач звернувся 21 лютого 2026 року, тобто з дотриманням шестимісячного строку звернення до суду з позовом.

Право позивача на отримання страхових виплат безстроково, на що позивач мав законні очікування, відповідачем не заперечується.

Проте таке право відповідачем порушено.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року сплату судового збору в сумі 2129,92 грн. (1064,96 грн. х 2 позовні вимоги немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності) за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2022 року включно.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з вересня 2022 року по серпень 2025 року включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2022 року включно.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість зі щомісячних страхових виплат за період з вересня 2022 року по серпень 2025 року включно в сумі 136 337,36 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 2129,92 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 25 березня 2026 року.

Суддя Т.В. Логойда