Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №640/6727/22 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року Справа№640/6727/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Україна» про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Україна» про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму боргу 86 640,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «Фортіс-Україна» на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та податку на прибуток у розмірі 86 640,28 грн. Так, вказана заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності, а саме: податкової декларації з податку на додану вартість № 9174276702 від 17.08.2018 (термін сплати 30.08.2018, нараховано до сплати 71 598,00 грн.) та податкових повідомлень-рішень винесених контролюючим органом, а саме: № 0834191207 від 15.11.2018, № 0267901207 від 29.03.2019, № 0209861213 від 12.03.2019, №0025190411 від 14.01.2020, № 001837410 від 10.09.2019. Позивач зауважив, що контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу № 0050646-1302-2659 від 20 липня 2021 року. Позивач зазначив, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючими органами, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Задоволено клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору. Відстрочено Головному управлінню ДПС у м. Києві сплату судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі №640/6727/22 до ухвалення судового рішення у справі.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/6727/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року адміністративну справу прийнято до свого провадження. Запропоновано учасникам справи у строк протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали надати суду за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент. Встановлений відповідачу строк для надання на адресу Донецького окружного адміністративного суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду про прийняття справи №640/6727/22 до свого провадження було отримано позивачем по справі, враховуючи наявність у нього реєстрації кабінету «Електронний суд», про що свідчить відповідна відмітка де в графі «доставлено» зазначено – 05.03.2025 року.

Відповідач про наявність процесуального документу по справі був повідомлений належним чином шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Донецького окружного адміністративного суду про наявність процесуального документу у справі. Також, шляхом відправлення рекомендованого листа із процесуальними документами на поштову адресу за місцем реєстрації платника податку ТОВ «Фортіс-Україна», що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду від за № 640/6727/22 та повернутим конвертом із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» 16.03.2026 року.

Станом на час розгляду даної справи по суті спірних правовідносин від відповідача на адресу суду не було надано ані відзиву на позовну заяву разом із доказами на підтвердження зазначеного у ньому, ані будь-якої заяви, клопотання тощо.

Суд зауважує, що у відповідності до приписів ч.2 та ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

В свою чергу, приписами ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Варто зауважити, що приписами ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи відсутність взагалі будь-яких заяв по суті, суд вирішив розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Україна» (код ЄДРПОУ 41387104) перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку та в стані припинення не перебуває.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Україна» взято на облік – 09.06.2017 року.

Основними видами діяльності за кодом КВЕД є 46.90, 20.41, 46.19, 46.49, 81.21, 47.62.

Судом встановлено, що у відповідача обліковується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду у розмірі 86 640,28 грн., який складається з заборгованості по податку на додану вартість, податку на прибуток, а саме: податкової декларації з податку на додану вартість № 9174276702 від 17.08.2018 (термін сплати 30.08.2018, нараховано до сплати 71 598,00 грн.) та податкових повідомлень-рішень винесених контролюючим органом, а саме: № 0834191207 від 15.11.2018 на суму – 4 256,68 грн.; № 0267901207 від 29.03.2019 на суму - 7555,60 грн.; № 0209861213 від 12.03.2019 на суму – 170,00 грн.; №0025190411 від 14.01.2020 на суму – 2040,00 грн.; № 001837410 від 10.09.2019 на суму – 1020,00 грн.

Податкові повідомлення рішення не оскаржувались та не відкликались, протилежного матеріали справи не містять.

Докази оскарження цих податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, визнання їх протиправними та скасування тощо, суду не надані.

У зв`язку з несплатою платником податків ТОВ «Фортіс-Україна» узгоджених податкових зобов`язань, ГУ ДПС у м. Києві було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 20.07.2021 року №0050646-1302-2659, яку спрямовано на адресу товариства рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та повернено податковому органу із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» 27.08.2021 року.

Докази оскарження вищезазначеної вимоги матеріали справи не містять.

Своєчасно та в повному обсязі відповідач не сплатив самостійно нараховані податки та застосовані до нього штрафи і штрафні (фінансові) санкції, що мало наслідком виникнення податкового боргу.

У відповідності до даних ІКП відповідача сума податку у розмірі 86 640,28 грн. відповідачем не сплачена.

Доказів погашення боргу станом на час розгляду справи матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, п. 38.1 ст. 38 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За визначенням, наведеним у пп. пп. 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пункт 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В свою чергу п. 58.2 ст. 58 ПК України передбачено, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Стаття 42 ПК України регламентує листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно до п. 42.1 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому, відповідно до п. 42.3 ст. 42 ПК України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно з п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд встановив, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також застосовані (штрафи і штрафні (фінансові) санкції), у ТОВ «Фортіс-Україна» виник податковий борг в сумі 86 640,28 грн.

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме надіслав ТОВ «Фортіс-Україна» за його податковою адресою податкову вимогу форми «Ю» від 20 липня 2021 року № 0050646-1302-2659 про наявність у нього податкового боргу.

Однак, ці заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг ТОВ «Фортіс-Україна» становив 86 640,28 грн.

Докази повного або часткового погашення заборгованості, стягнення якої є предметом спору, суду не надані.

Враховуючи те, що сума податкового боргу позивача складає 86640,28 грн., підтверджується матеріалами справи, не сплачена відповідачем в добровільному порядку, доказів скасування податкової вимоги відповідачем не подано, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення до бюджету коштів платника податків – ТОВ «Фортіс-Україна» з усіх рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу з податку в розмірі 86640,28 грн.

При цьому суд наголошує, що питання правомірності податкових повідомлень-рішень, якими визначені відповідні суми штрафів та штрафних (фінансових) санкцій, не є предметом спору у справі, що розглядається.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 580/871/24.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 року було, зокрема, задоволено клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору. Відстрочено Головному управлінню ДПС у м. Києві сплату судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі №640/6727/22 до ухвалення судового рішення у справі.

В даному випадку слід зауважити, що ця справа надійшла до Донецького окружного адміністративного суду 27.02.2025 року. На час надходження даної справи вже діяла редакція Закону України «Про судовий збір», де п.27 ч.1 ст.5 передбачав, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що позивача слід звільнити від сплати судового збору, а отже підстави для його розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, ЄДРПОУ: 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Україна» (адреса: 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 8-А офіс 406, ЄДРПОУ: 41387104) про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс-Україна» (адреса: 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 8-А офіс 406, ЄДРПОУ: 41387104) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, кошти на суму податкового боргу у розмірі 86 640 (вісімдесят шість тисяч шістсот сорок) гривень 28 копійок.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25 березня 2026 року.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець