Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №200/506/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року Справа№200/506/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасувати постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач), у якому позивач просить суд:

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Бахмутського відділу ДВС про арешт рахунків та майна.

Визнати протиправним арешт соціальних рахунків, на які надходять державні соціальні виплати як учаснику бойових дій.

В обґрунтування позовних вимог зазначені доводи, що відповідачем було відкрито виконавче провадження №78504027. Про його існування позивач дізнався лише після того, як із його заробітної плати почали здійснюватися регулярні утримання. Одночасне накладення арешту на його рахунки та майно створює надмірні обмеження, які не відповідають принципу пропорційності та порушують його право на достатній життєвий рівень, гарантоване ст.48 Конституції України. 9 та 17 грудня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з соціальних рахунків, на які надходять кошти як учаснику бойових дій. У задоволенні цієї заяви йому було відмовлено. Вважає, що така відмова суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки арешт соціальних рахунків, на які надходять державні соціальні виплати, є незаконним.

Ухвалою суду від 28.01.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від відповідача; клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом задоволене - поновлений позивачу строк звернення до суд з позовом у цій справі.

Ухвалою суду від 18.02.2026 продовжено строк розгляду справи №200/506/26, з урахуванням приписів ст. 287 КАС України, на двадцять днів. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №78504027.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що твердження Позивача про незаконність арешту так званих «соціальних рахунків» є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах Керуючись ст.18,48,56 Закону України «Про виконавче провадження», 03.07.2025 державним виконавцем винесено постанови «Про арешт коштів боржника», крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та звернення стягнення на які заборонено Законом, які спрямовано на виконання до фінансових установ. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. 03.07.2025 від Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" отримано повідомлення, що арешт накладено на рахунок НОМЕР_1 (980). На теперішній час на адресу відділу від банківських установ не надходило повідомлення, що рахунки боржника мають спеціальний режим використання, постанови «Про арешт коштів боржника» без виконання на адресу відділу не повертались. Слід зазначити, що довідка довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яку надано Позивачем на адресу відділу, не надає підстав державному виконавцю вважати рахунок НОМЕР_1 таким, що має спеціальний режим використання та не може бути використаним для зарахування будь-яких інших грошових коштів, окрім пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Крім того, накладення арешту не означає автоматичного звернення стягнення на кошти соціального характеру шляхом перерахування їх на рахунок стягувача з метою погашення боргу. Таким чином, дії державного виконавця щодо накладення арешту на рахунки Позивача є правомірними, вчиненими у межах наданих повноважень та за відсутності належних доказів, які б унеможливлювали застосування відповідного заходу примусового виконання.

У відповіді на відзив позивач вказує, що відзив відповідача є необґрунтованим, побудованим на формальних посиланнях, які не спростовують доводів позову. Арешт рахунків та майна, зокрема соціальних рахунків, здійснено з порушенням закону, а повідомлення боржника було неналежним і має систематичний характер. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнавши протиправною та скасувавши постанову державного виконавця про арешт рахунків та майна

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 09.12.2025 звернувся із заявою до відповідача де вказав наступне: «У межах виконавчого провадження № 78504027 з мене здійснюються регулярні відрахування із заробітної плати на користь стягувача - АТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заробітну плату є одним із способів виконання рішення суду. Таким чином, борг погашається у примусовому порядку шляхом щомісячних утримань.» та просив: «1.Зняти арешт з моїх банківських рахунків та майна, оскільки одночасне застосування арешту та відрахувань із зарплати є надмірним і створює необґрунтовані перешкоди у моїй господарській діяльності. 2. Врахувати, що на окремі рахунки (соціальні виплати, допомога УБД тощо) відповідно до ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення взагалі не допускається; прошу розглянути заяву та винести відповідну постанову про зняття арешту.»

У відповіді від 11.12.2025 №44089 на заяву позивача відповідач вказує наступне:

«На Вашу заяву від 09.12.2025 Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомляє, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавчий лист 219/11181/19, 2/219/2967/2019,виданий Артемівським міськрайонним судом Донецької області від 10.01.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 12.07.2012 у сумі 64710,26 грн а також судові витрати у сумі 970,65 грн. (АСВП № 78504027).

Відповідно до ст.48, 52, 56, 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець застосовує сукупність заходів примусового виконання рішень, зокрема накладення арешту на майно (кошти) боржника та звернення стягнення на заробітну плату, які не є взаємовиключними та можуть застосовуватися одночасно до повного виконання зобов`язань за виконавчим документом.

Керуючись ст. 18,48,56 Закону України «Про виконавче провадження», 26.05.2021 та 11.04.2024 державним виконавцем винесено постанови «Про арешт коштів боржника», крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та звернення стягнення на які заборонено Законом, які спрямовано на виконання до фінансових установ.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати, стягнення згідно із цим Законом.

На теперішній час на адресу відділу від банківських установ не надходило повідомлення, що Ваші рахунки мають спеціальний режим використання, постанови «Про арешт коштів боржника» без виконання на адресу відділу не повертались.

Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 18, 48, 59 Закону України «Про виконавче провадження», Вашу заяву від 09.12.2025 у частині зняття арешту з рахунку слід вважати такою, що не підлягає задоволенню.»

Позивач 17.12.2025 звернувся до відповідача із заявою де вказав що на його рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», накладено арешт постановою державного виконавця від 03.07.2025. Водночас зазначений рахунок використовується виключно для зарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.12.2025 № 41670-43265/Ф-02/8-1000/25 (додається). Відповідно до ст.73 Закону України «Про виконавче провадження», арешт не може накладатися на кошти, що мають цільове призначення, зокрема соціальні виплати, допомоги та пільги. Таким чином, арешт рахунку, на який надходять пільгові кошти, є незаконним та порушує моє право на отримання гарантованих державою соціальних виплат.» та просить: «1. Зняти арешт з рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк». 2. Винести відповідну постанову та направити її до банківської установи для виконання. 3. Додати до матеріалів виконавчого провадження довідку Пенсійного фонду як підтвердження цільового призначення коштів.

У відповіді від 23.12.2025 №46507 на заяву позивача відповідач вказав наступне:

«На Вашу заяву від 17.12.2025 Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомляє, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавчий лист 219/11181/19, 2/219/2967/2019,виданий Артемівським міськрайонним судом Донецької області від 10.01.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 12.07.2012 у сумі 64710.26 грн а також судові витрати у сумі 970,65 грн. (АСВП № 78504027).

Також до матеріалів справи долучено:

Постанову про арешт коштів боржника від 03.07.2025, якою Головним державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Моргуль Віталієм Сергійовичем, при примусовому виконанні (виконавчий лист № 219/11181/19, 2/219/2967/2019 виданий 10.01.2020, Артемівський міськрайонний суд Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 12.07.2012 у сумі 64710,26 грн, а також судові витрати у сумі 970,65 грн) накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 72402 гривня (UAH).

Постанову про арешт майна боржника від 29.08.2025, якою накладено арешт на все майно що належить боржнику - ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах

Керуючись ст. 18,48,56 Закону України «Про виконавче провадження». 03.07.2025 державним виконавцем винесено постанови «Про арешт коштів боржника», крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та звернення стягнення на які заборонено Законом, які спрямовано на виконання до фінансових установ.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться па таких рахунках.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

03.07.2025 від Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" отримано повідомлення, шо арешт накладено на рахунок НОМЕР_1 (980), залишок коштів на рахунку: 0.00 грн. На теперішній час на адресу відділу від банківських установ не надходило повідомлення, що Ваші рахунки мають спеціальний режим використання, постанови «Про арешт коштів боржника» без виконання на адресу відділу не повертались.

Слід зазначити, що довідка довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яку надано Вами на адресу відділу, не надає підстав державному виконавцю вважати рахунок НОМЕР_1 таким, що має спеціальний режим використання та не може бути використаним для зарахування будь-яких інших грошових коштів, окрім пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів. стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 18, 48. 59 Закону України «Про виконавче провадження», Вашу заяву від 17.12.2025 у частині зняття арешту з рахунку слід вважати такою, що не підлягає задоволенню.»

Зі змісту листа Головного управління пенсійного фонду України у Київській області від 17.12.2025 №41670-43265/Ф-02/8-1000/25 вбачається, що за даними підсистеми "Призначення та виплата деяких соціальних виплат" позивач перебуває на обліку в Головному управлінні, як отримувач пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Виплата пільги здійснюється на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в банківській установі АТ "Ощадбанк" та надано довідку про розмір виплачених пільгових коштів на оплату житлово-комунальних послуг за період 01.07.2023 по 30.11.2025.

Статус позивача учасника бойових дій підтверджується посвідченням учасника бойових дій серія НОМЕР_3 .

Вважаючи, що відповідачем допущені протиправні дії щодо накладення арешту у виконавчому провадженні ВП 78504027 на рахунок позивача, відкритий в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2020 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно із ч.1 ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб, далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

На підставі п.2 ч.1 ст.10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Згідно із п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Як визначено ч.1 та 2 ст.48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному ст. 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов`язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб`єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов`язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов`язаннями цього небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов`язання пов`язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.

Відповідно до ч.6 ст.48 Закону №1404-VIII, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно із ч.3 ст.52 Закону №1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Відповідно до ст.56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

На підставі ч.2 ст.59 Закону №1404-VIII, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п.10, 15 ч.1 ст. 34 цього Закону.

За приписами абз.4, 5 ч.2 ст.70 Закону N 1404-VIII, абз.3, 4 ч.2 ст.50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які є тотожними за своїм змістом, з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ й організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати у встановлених законом випадках; за іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Тобто на законодавчому рівні установлено максимально допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсії боржника за виконавчим провадженням залежно від виду стягнень, що є складником механізму примусового виконання судових рішень.

У своєму рішенні від 22.03.2023 N 3-р (II)/2023 у справі щодо гарантованості пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму Конституційний Суд України зазначив, що чинне законодавство України визначає прожитковий мінімум як вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості; як встановлений законом базовий державний соціальний стандарт, на основі якого визначають державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (ч.1 ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум», абз.4 ст.1, ст.6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії).

Оспорювані приписи Закону N 1404, Закону N 1058, якими для звернення стягнення у виконавчому провадженні установлено максимально допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсій боржника, що їх визначено у мінімальному розмірі - розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, унеможливлюють виплату пенсії, що є основним джерелом існування, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У такий спосіб людину може бути позбавлено навіть мінімальних соціальних вигод та захисту від бідності через примусове виконання рішення.

У зв`язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорювані приписи Закону N 1404, Закону N 1058 є невиконанням державою свого позитивного обов`язку забезпечити мінімальний соціальний захист людини відповідно до приписів ч.3 ст.46 Конституції України, що заперечує людську гідність як абсолютну цінність, нівелює сутність конституційних прав на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, а отже, не відповідають приписам ст.1, 3, 8, 21, 28, 46, 48 Конституції України, з огляду на що вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи абз.4, 5 ч.2 ст.70 Закону України "Про виконавче провадження від 02.06.2016 N 1404-VIII, абз.3, 4 ч.2 ст.50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 N 1058-IV в тім, що вони унеможливлюють виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму.

Цим же рішенням Конституційний Суд повідомив Верховній Раді України про необхідність внормування порядку відрахування із пенсії у разі звернення стягнення на неї у виконавчому провадженні, установлений приписами абз.4, 5 ч.2 ст.70 Закону України "Про виконавче провадження від 02.06.2016 N 1404-VIII, абз.3, 4 ч.2 ст.50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 N 1058-IV, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.

Втім і до теперішнього часу Верховна Рада це питання не внормувала.

Натомість, абз.3 п.102 розділу XII Перехідні та прикінцеві положення Закону N 1404-VIII Верховна Рада запровадила норму, відповідно до якої тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 N 2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Частинам 1-3 статті 68 №1404-VІІІ визначені умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника:

Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Частиною 1 статті 72 Закону №1404-VІІІ встановлений порядок звернення стягнення на допомогу з державного соціального страхування та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства: на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також втратою годувальника.

Відповідно до ч.1-2 ст.73 Закону №1404-VІІІ, кошти, на які не може бути звернено стягнення: стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Висновки суду.

Відповідно до постанови про накладення арешту на кошти боржника від 03.07.2025 відповідачем накладений арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться нарахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Постановою про арешт майна боржника від 29.08.2025, накладено арешт на все майно що належить позивачу.

З наданих сторонами доказів, судом встановлено, що позивач вказує, що виплата пільги здійснюється на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в банківській установі АТ "Ощадбанк". Також судом встановлено, що позивач отримує пільгу на оплату житлово-комунальних послуг.

Водночас, такі виплати, як субсидія/пільга на оплату комунальних послуг не входять до переліку визначених ст.73 Закону №1404-VIII виплат, стягнення на які не може бути звернено.

Позивач підставою для зняття арешту з рахунків вважає неможливість накладення арешту зокрема на його пенсійний рахунок, який використовується для зарахування пільг на оплату комунальних послуг.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 N 905/361/19 зазначено наступне: "Чинним законодавством не передбачено відкриття суб`єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати (…). Рахунок боржника N (…) на кошти на якому державним виконавцем накладено арешт є поточним рахунком боржника (…) Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 справ №344/8982/17 і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такої позиції.

При цьому, як станом на час винесення спірної постанови, так і станом на час вирішення цього спору по суті заявлених позовних вимог, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача, як зі сторони банку, так і зі сторони позивача про те, що рахунок позивача, відкритий в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , має спеціальний режим використання.

Водночас, положеннями ст.52 Закону №1404-VIII визначено обов`язок банку повернути постанову про арешт коштів, якщо рахунок має спеціальний режим використання або на якщо на рахунку існують грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення.

Системний аналіз ст.52 та 59 Закону №1404-VIII дає підстави для висновку, що саме на банк, іншу фінансову установу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, покладено обов`язок повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Вказане кореспондує обов`язку виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п.10, 15 ч.1 ст.34 цього Закону.

Матеріали справи не містять відомостей про повернення банком постанови виконавця з вказаних вище мотивів.

Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2019 у справі №727/6404/18 зазначив, що в разі, коли банком при виконанні постанови державного виконавця не було враховано вказане в постанові застереження щодо непоширення арешту на кошти на рахунках, накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, державний виконавець не може відповідати за такі дії іншої юридичної особи.

Вказане кореспондує із висновком Великої Палати Верховного Суду (вказана вище), що арешт має бути знятий власне виконавцем на підставі п.1 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII у випадку надходження документального підтвердження що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Посилання позивача на лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.12.2025 № 41670-43265/Ф-02/8-1000/25, яким надана інформація, що відкритий картковий рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» використовується виключно для зарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг, як на доказ, що свідчить про надходження на рахунок лише коштів, накладення арешту на які заборонено законом, судом оцінюються критично, оскільки зазначена інформація не свідчить про спеціальний режим використання карткового рахунку, а із відомостей банківської виписки встановлено, що на даний рахунок зараховуються суми субсидії/пільги на оплату комунальних послуг.

При цьому надана до матеріалів справи виписка банку стосується лише періоду з 01.01.2025 по 30.11.2025, не є однозначним та беззаперечним доказом зарахування на рахунок лише субсидії на оплату комунальних послуг.

Суд констатує, що у матеріалах справи не міститься інформації стосовно того, що рахунок/рахунки позивача мають спеціальний режим використання та/або на ньому наявні кошти, накладення арешту на які заборонено законом.

На час розгляду цієї справи будь-яких документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України "Про виконавче провадження", від банківської установи до відповідача не надходили.

Порушення порядку накладення арешту на кошти боржника, встановленого Законом України "Про виконавче провадження" не встановлені.

Документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом державному виконавцю не надані.

Однак, як вже виснував суд, рахунок на який зараховується субсидія, є звичайним поточним рахунком, а не рахунком зі спеціальним режимом використання, з огляду на що державний виконавець не обмежений у застосуванні арешту коштів розміщених на такому рахунку.

Позивач зазначає, що арешт усіх рахунків та майна без розмежування їхнього призначення є надмірним заходом, що суперечить принципу пропорційності, закріпленому у ст. 2 КАС України, та порушує права позивача.

Суд звертає увагу, що 11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України №3048-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану", який набрав чинності 06.05.2023.

Цим Законом п.10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII викладено в такій редакції:..." Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX: фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється...

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови, в т. ч. надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку)..."

В той же час у зв`язку зі змінами в Інструкції з організації примусового виконання рішень, внесених наказом Міністерства юстиції N 2578/5 від 17.07.2023, боржник може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, яким винесена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, із заявою про визначення іншого рахунку в банку для здійснення видаткових операцій, ніж той, що зазначений у цій постанові. За результатами розгляду заяви виконавець виносить повідомлення про припинення дії постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій. Дія зазначеної постанови починається з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона винесена, про що зазначається у цій постанові.

Проте, докази того, що позивач звертався до відповідача із заявами про визначення іншого поточного рахунку, ніж той що визначений постановою державного виконавця, суду не надано.

За наведених обставин справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.90 КАС України). Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в п.58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат в порядку ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.241-246, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса - 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибірцева, буд. 17, код ЄДРПОУ 34776850) про визнання протиправною та скасувати постанови, - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 23.03.2026

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя І.В. Шинкарьова