Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №160/7014/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 рокуСправа №160/7014/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівнику,-

УСТАНОВИВ:

23.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вояж 1», в якій позивач просить суд:

- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» керівником якого є ОСОБА_1 до погашення товариством податкового боргу в сумі 3 712 156,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що на дату звернення до суду з цією позовною заявою за ТОВ «Вояж 1» рухається податковий борг зі сплати податків, зборів та обов`язкових платежів на загальну суму 3 712 156,30 грн., який виник з причин невиконання податкових зобов`язань. Наявність податкового боргу підтверджується довідкою про наявність боргу, розрахунком суми позовних вимог, судовим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справах про стягнення боргу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 року у справі № 160/24595/25 адміністративний позов ГУ ДПС до Товариства про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу задоволено. Стягнуто з Товариства кошти у рахунок погашення боргу в розмірі 3 712 156,30 грн з рахунків Товариства у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу. На виконання вищезазначеного судового рішення про стягнення боргу, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкового боргу Товариства, шляхом направлення платіжних інструкцій до банків, які обслуговують розрахункові рахунки Товариства, однак такі платіжні інструкції були повернуті банком без виконання. Податковим органом на адресу боржника було направлено податкову вимогу форми «Ю» № 0006296-1302-0630 від 27.03.2025 року, яка вручена платнику. Податкова вимога в судовому або адміністративному порядку не скасована. Податковий борг Товариства станом на час звернення ГУ ДПС із даним позовом до суду не погашений. Отже Товариство не погашає заборгованість протягом 240 календарних днів з дати вручення вимоги про сплату податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Вказану ухвалу направлено відповідачу та третій особі на адресу місцезнаходження ТОВ «Вояж 1».

Таким чином, судом здійснено всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідачів про дату, час, та місце розгляду даної справи.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на особливості провадження, передбачені ст. 289-2 КАС України, якою визначені скорочені строки розгляду такої категорії справ, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

У судове засідання 24.03.2026 року представники сторін не з`явились, зважаючи на що, суд вважає за можливе здійснювати розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» (код ЄДРПОУ 41109829) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» є Мельохін Владислав Анатолійович (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Матеріалами справи підтверджено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» обліковується податковий борг у сумі 3 712 156,30 грн.

Відповідно до ст. 59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 27.03.2025 року №0006296-1302-0630, яка вручена платнику.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 07.10.2025 року № 160/24595/25 позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Тютюнника Юрка, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003; ІК в ЄДРПОУ 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» (вул. Святослава Хороброго, буд. 12, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49001; ІК в ЄДРПОУ 41109829) про стягнення податкового боргу - задоволено.

Стягнуто податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» до бюджету у розмірі 3 712 156,30 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

На виконання вищевказаного судового рішення про стягнення боргу, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкового боргу Товариства, шляхом направлення платіжних інструкцій до банків, які обслуговують розрахункові рахунки Товариства, однак такі платіжні інструкції були повернуті банком без виконання

Позивач вважає, що оскільки за Товариствои з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» обліковується борг, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, позивач як контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника цього товариства за межі України.

Вирішуючи спірне питання суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).

Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 87.14 статті 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.

Відповідно до статті 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 КАС України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Системний аналіз положень статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, наявності судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 31.03.2025 по справі № 160/5655/22.

З матеріалів справи судом встановлено, що за платником податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» обліковується податковий борг у загальному розмірі 3 712 156,30 грн.

З метою погашення податкового боргу позивач засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» податкову вимогу форми «Ю» №0006296-1302-0630 від 27.03.2025 року, яка вручена платнику .

Податкова вимога залишилася без виконання, докази погашення боргу відсутні.

Також відсутні відомості щодо її оскарження та/або скасування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 07.10.2025 року № 160/24595/25 позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Тютюнника Юрка, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003; ІК в ЄДРПОУ 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» (вул. Святослава Хороброго, буд. 12, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49001; ІК в ЄДРПОУ 41109829) про стягнення податкового боргу - задоволено.

Стягнуто податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» до бюджету у розмірі 3 712 156,30 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

За правилами статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Також судом було встановлено, що платіжні інструкції по примусовому списанню заборгованості повернулися без виконання у зв`язку із недостатністю коштів на рахунках підприємства для повного погашення заборгованості.

Таким чином, незважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» не було погашено протягом 240 календарних днів з моменту вручення податкової вимоги, протилежного матеріали справи не містять.

З огляду на встановлений факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження керівника вказаної юридичної особи Мельохіна Владислава Анатолійовича у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд також враховує що обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до п. 87.14 ст. 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Отже, оскільки обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України пов`язано з наявністю певних обставин, суд вважає за необхідне визначити в рішенні суду межі застосування такого заходу, а саме, суд вказує, що застосований забезпечувальний захід у вигляді обмеження у праві виїзду за межі території України зберігає чинність до моменту погашення податкової заборгованості або до настання інших обставин, зазначених в п. 87.14 ст. 87 ПК України.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. 248, 256, 270, 283, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, буд. 7, код ЄДРПОУ: 44096781) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівнику – задовольнити повністю.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1», керівником якого є ОСОБА_1 до погашення податкового боргу в сумі 3 712 156,30 грн.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ч. 3 ст.289-2 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко