Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №160/28247/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 рокуСправа №160/28247/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого тяжкого поранення при захисті Батьківщини з 30.11.2024 по 04.12.2024, з 04.01.2025 по 08.01.2025, з 04.02.2025 по 07.02.2025 та у відпустках за станом здоров?я для лікування після отримання тяжкого поранення при захисті Батьківщини з 05.12.2024 по 04.01.2025, з 09.01.2025 по 04.02.2025, з 08.02.2025 по 09.03.2025;

-зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого тяжкого поранення при захисті Батьківщини з 30.11.2024 по 04.12.2024, з 04.01.2025 по 08.01.2025, з 04.02.2025 по 07.02.2025 та у відпустках за станом здоров?я для лікування після отримання тяжкого поранення при захисті Батьківщини з 05.12.2024 по 04.01.2025, з 09.01.2025 по 04.02.2025, з 08.02.2025 по 09.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової грошової винагороди з 30.11.2024 по 04.12.2024, з 04.01.2025 по 08.01.2025, з 04.02.2025 по 07.02.2025, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень, тому звернувся до суду даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розглядуу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначив, що в ході розгляду документів встановлено, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.11.2024 вих. №84 позивач 13.12.2024 вибув для виконання бойового розпорядження в підпорядкування військової частини НОМЕР_2 . Під час виконання бойового завдання 29.11.2024 у складі військової частини НОМЕР_3 отримав мінно-вибухову травму, акуборатравму, вогнепальне осколкове сліпе поранення правої щоки, вогнепальне осколкове сліпе поранення верхньої третини лівого стегна. 30.11.2024 був доставлений та госпіталізований до медичного закладу КНП «Міська багатопрофільна лікарня матері і дитини ім. проф. М.О. Руднєва» ДМР де проходив стаціонарне лікування в період з 30.11.2024 по 04.12.2024. Згідно довідки ВЛК №788/139 від 04.12.2024 травма відноситься до тяжких, але пов?язана із виконанням обов?язків військової служби. Відповідно до якої потребує відпустки для лікування після травми на 30 днів. Також, позивачем додано до матеріалів справи медичні документи що свідчать про те, що в подальшому з 04.01.2025 по 08.01.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_4 . Також надано довідку ВЛК №52 від 07.01.2025, згідно якої травма відноситься до тяжких, але пов?язана із виконанням обов?язків військової служби. Відповідно до якої потребує відпустки для лікування після травми на 30 днів. Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2025 року вих. Nє9 позивачу на підставі поданого рапорту від 09.01.2025 вх. №1466 надано відпустку за станом здоров?я з 08.01.2025 року по 06.02.2025 року. Довідкою ВЛК №52 від 07.01.2025 встановлено причинний зв?язок поранення - травма відноситься до тяжких, але також пов?язана iз виконанням обов?язків військової служби. В подальшому з 04.02.2025 року по 07.02.2025 року Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в військовій частині НОМЕР_4 . За результатами медичного огляду військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_4 видано довідку ВЛК Nє 413 від 06.02.2025 року. У відповідності до якої травма отримана Позивачем 14.11.2024 року згідно класифікатора розподілу травм визнана травмою тяжкого ступеня та пов?язана із захистом Батьківщини. Відповідно до довідки ВЛК Nє413 від 06.02.2025 потребує відпустки для лікування після травми на 30 днів. Відтак, правові підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди у Позивача з`явилися лише 06.02.2025р. Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2025 року вих. Nє38 Позивачу на підставі поданого рапорту від 07.01.2025 року вх. Nє 1899 надано відпустку за станом здоров?я з 07.02.2025 року по 08.03.2025 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2025 вих. №70 позивач у зв?язку із неповерненням з відпустки по лікуванню до 10.03.2025 вважається таким, що самовільно залишив військову частину та був знятий з усіх видів забезпечення в тому числі фінансового. Відповідач просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій він наполягає на задоволенні позовних вимог.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Судом встановлено, що відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.12.2024 Солдат ОСОБА_1 , 29.11.2024 отримав мінно-вибухову травму. Акубаротравму. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення правої щоки з травматичною екстракцією 17 зуба. Вогнепальне осколкове сліпе поранення верхньої третини лівого стегна. За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме: виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 . Потерпілий перебував в засобах індивідуального захисту. У стані алкогольного. наркотичного сп?яніння не перебував.

Внаслідок отриманого поранення позивач 30.11.2025 був доставлений до Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна лікарня матері та дитини ім. проф. М.О. Руднєва» ДМР та госпіталізований до відділення щелепно-лицевої хірургії де з 30.11.2024 по 04.12.2024 проходив стаціонарне лікування.

Довідкою військово-лікарської комісії від 04.12.2024 №788/139 солдату ОСОБА_1 визначено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) тяжкого ступеня, пов?язана із проходженням військової служби, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Згідно вказаної довідки проведено медичний огляд ВЛК КНП «МБКЛМД Руднєва» ДМР протокол №139 від 04.12.2024 - Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): МВТ від 29.11.2024: Т70.0 - Баротравма вуха. S01.7 - Множинні відкриті рани голови. 90.3 - Нейросенсорна втрата слуху, двобічна. S06.00 - Струс головного мозку. S03.2 - Вивих зуба Стан після операції від 30.11.2024р. - дебридінг, ушивання ран, екстарція сторонніх тіл. Поранення (контузія, травма, каліцтво), тяжкого ступеню тяжкості, з помірними порушеннями функцій. ТАК, пов?язаче із проходженням військової служби, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відсутня.

З 05.12.2024 по 04.01.2025 у зв?язку з отриманням поранення (контузія, травма, каліцтво) тяжкого ступеня позивач перебував у відпустці.

Відповідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №255/16 ОСОБА_1 з 04.01.2025 по 08.01.2025 у зв`язку з пораненням перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному відділенні військової частині НОМЕР_4 АДРЕСА_1 .

Довідкою військово-лікарської комісії від 07.01.2025 №52 позивачу визначено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) тяжкого ступеня, пов?язана із проходженням військової служби, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Згідно вищевказаної довідки проведено медичний огляд ВЛК хірургічного профілю в/ч НОМЕР_4 07.01.2025. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НКО25) та постанова ВЛК про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Т90.2 Стан після операцій: (04.01.2025) - повторна хірургічна обробка рани, розк-риття, санація нагноївшої гематоми з приводу вибухової травми (29.11.2024) вогнепальне осколкове поранення середньої зони обличчя праворуч з вхідним отвором в правій щічній ділянці з наявністю сторонніх тіл металевої щільності відповідно ходу раневого каналу з вогнепальним переломом 17, 47 зуба та аль-веол, гострий гнійний альвеоліт лунки 17 зуба, травматичний періодонтит 47 зуба, нагноївша осумкована гематома правої щічної ділянки. (Згідно наказу МОЗУ Nє370 від 2007 року, поранення тяжкого ступеня). Поранення, ТАК, пов?язане із проходженням військової служби. Довідка про обставини поранення не надана.

На підставі вказаної довідки військовою частиною НОМЕР_1 позивачу надана відпустка строком на 30 календарних днів починаючі з 08.01.2025.

З 04.02.2025 по 07.02.2025 відповідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1036/46 позивач, у зв?язку з тяжким пораненням, перебував на стаціонарному лікуванні у військової частині НОМЕР_5 АДРЕСА_1 та по закінченню лікування 06.02.2025 військовою- лікарською комісією визначено, що тяжке поранення пов?язане з захистом Батьківщини та позивач потребує відпустки для лікування на 30 календарних днів.

Відповідно до довідки проведено медичний огляд ВЛК хірургічного профілю в/ НОМЕР_6 06.02.2025. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова військово-ліка-рської комісії про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, кон-тузії, каліцтва): S02 Стан після операції (05.02.2025) - секвестректомія на верхній щелепі в ділянці лунки 17 зуба, закриття оро-антрального співустя, 47 зуба, секвестректомія альвеоли з приводу вибухової травми (29.11.2024): вогнепального осколкового поранення середньо-нижньої зони обличчя з переломом альвеол та паростків 17, 47 зубів, травматичний остеомієліт щелеп в ділянці альвеол 17, 47 зубів, секвестрально-норицева форма. Комбінована контрактура скронево-нижньощеленного суглобу праворуч. (Згідно наказу МОЗУ Nє370 від 2007 року, поранення тяжкого ступеня). Поранення, ТАК, пов?язане із захистом Батьківщини. Довідка про обставини поранення №2082 від 16.12.2024 видана командиром в/ч НОМЕР_1 .

З 08.02.2025 по 09.03.2025 позивач перебував у відпустці у зв?язку з отриманням тяжкого порання пов?язане з захистом Батьківщини.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2025 № 70 у звязку з неповерненням з відпустки, позивача знято з усіх видів забезпечення з 10.03.2025.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виплати додаткової грошової допомоги за спірні періоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався і діє по даний час.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 N 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону N 389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно із статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1-2 статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина 4 статті 9 цього Закону).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168, пунктом 1 якої встановлено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022) доповнено пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Також абзацами 5, 6 пункту 1 Постанови №168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

Абзацом 4 пункту 11 Розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Згідно пункту 12 Розділу XXXIV Порядку N 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.07.2008 за N 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого. При цьому Постанова N 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Також положеннями Постанови №168 передбачено право військовослужбовців на виплату їм додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Конструкція зазначених вище норм передбачає, що підставами для включення військовослужбовця (в даному випадку - позивача) до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, є:

- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

- перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. виплачується відповідно до наказу командира військової частини за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

25.03.2022 для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 , Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 №248/1298 та від 18.04.2022 №248/1529.

В подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включені військовослужбовців, зокрема, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому, підставою для видачі наказу є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), в якій має бути зазначено: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Крім цього, згаданим наказом передбачений перелік випадків, згідно з яким не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовці, зокрема, які: самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирувализа місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

При цьому, зазначене не стосується військовослужбовців, визначених у пунктах 4-8, 10, які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини.

З урахуванням зазначеного рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).

Так, згідно з п. 9 розділу XXXIV Положення №260 (в редакції Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44) накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн також включаються військовослужбовці у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.

Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Так, відповідно до пункту 2.1 Глави 2 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження). Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов`язків (занять) за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає (пункт 6.11 Глави 6 Розділу II Положення N 402).

Згідно пункту 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення №402 відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров`я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.

Отже, відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини, де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.

За приписами п. 21.1 та п. 21.2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби штатні ВЛК.

Пунктом 21.5 Глави 21 Розділу II Положення №402 передбачено, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, при цьому, право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком №5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Вказана довідка, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про я до суду з позовом у якому просить:

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним під час захисту Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Суд зауважує, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.12.2024 солдат ОСОБА_1 29.11.2024 отримав Мінно-вибухову травму. Акубаротравму. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення правої щоки з травматичною екстракцією 17 зуба. Вогнепальне осколкове сліпе поранення верхньої третини лівого стегна. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме: виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 .

Сторонами не заперечується, що позивач перебував на лікуванні з 30.11.2024 по 04.12.2024, з 04.01.2025 по 08.01.2025, з 04.02.2025 по 07.02.2025 та у відпустках за станом здоров?я для лікування після отримання тяжкого поранення при захисті Батьківщини з 05.12.2024 по 04.01.2025, з 09.01.2025 по 04.02.2025, з 08.02.2025 по 09.03.2025.

Зазначена у довідці військово-лікарської комісії від 04.12.2024 №788/139 та довідці військово-лікарської комісії від 07.01.2025 №52 травма отримана 29.11.2024.

Проте, у зазначених довідках зауважено, що довідка про обставини травми не надана, саме тому зазначено: «Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби», замість «Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини» у звязку з тим, що на момент їх видання не було сформовано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.12.2024.

Відповідно до довідки проведено медичний огляд ВЛК хірургічного профілю в/чА4615 06.02.2025. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, кон-тузії, каліцтва): S02 Стан після операції (05.02.2025) - секвестректомія на верхній щелепі в ділянці лунки 17 зуба, закриття оро-антрального співустя, 47 зуба, секвестректомія альвеоли з приводу вибухової травми (29.11.2024): вогнепального осколкового поранення середньо-нижньої зони обличчя з переломом альвеол та паростків 17, 47 зубів, травматичний остеомієліт щелеп в ділянці альвеол 17, 47 зубів, секвестрально-норицева форма. Комбінована контрактура скронево-нижньощеленного суглобу праворуч. (Згідно наказу МОЗУ №370 від 2007, поранення тяжкого ступеня). Поранення, ТАК, пов?язане із захистом Батьківщини. Довідка про обставини поранення №2082 від 16.12.2024 видана командиром в/ч НОМЕР_1 .

Вказані обставини дають підстави для висновку, що довідка ВЛК від 06.02.2025 має ретроспективний характер, оскільки нею було встановлено, що травма, отримана позивачем 29.11.2024, пов?язана із захистом Батьківщини.

Поряд з цим, суд зауважує, що в ході судового розгляду справи відповідачем не надано суду доказів того, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні у спірний період було пов`язано не з обставинами безпосередньої його участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, за яких позивач і отримав поранення, або що позивач не перебував на такому лікуванні, або що позивачу не призначалася відпустка для лікування, або що позивач не перебував у такій відпустці.

Доводи відповідача, наведені у відзиві, вказаного не спростовують. Окрім того, вони є суперечливими відносно поведінки відповідача під час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, наведені вище обставини вказують на те, що у розумінні положень Постанови №168 та Порядку №260 позивач вважається особою, яка у зв`язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування такого поранення.

Щодо твердження відповідача стосовно невиплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. за період з 06.02.2025 по 09.03.2025 у звязку з тим, що позивач самовільно залишив військову частину з 10.03.2025, суд зазначає наступне.

З заяв по суті вбачається, що між сторонами існує спір щодо нарахування і виплати такої винагороди виключно через факт самовільного залишення позивачем військової частини.

Тобто, наявність інших обставин, які є підставою для виплати додаткової винагороди (бойові чергування, включення позивача до рапорту про виплату додаткової винагороди тощо), відповідачем не спростовано.

Отже, оцінюючи доводи сторін саме в цій площині, суд враховує, що, як вже зазначено вище, нормою пункту 15 розділу XXXIV Порядку № 260 заборонено включати до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн та 30 000 грн військовослужбовців, які: самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували) - за місяць, у якому здійснено порушення.

Таким чином, встановлений факт самовільного залишення військовослужбовцем Збройних Сил України військової частини є правовою підставою для невиплати йому додаткової винагороди передбаченої Постановою №168.

Подібні правові висновки викладені в Постанові КАС ВС від 12.09.2024 у справі №120/7637/23.

Відтак, суд погоджується з відповідачем, що військова частина не мала правових підстав для нарахування і виплаті позивачу додаткової винагороди за березень 2025 року, оскільки 10.03.2025 позивач не з`явився на військову службу без поважних причин.

Натомість, суд вважає такою, що не ґрунтується на законі, відмову відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду за лютий 2025 року.

Посилання відповідача на те, що видання наказу про виплату додаткової винагороди на лютий 2025 року відбулось в березні 2025 року, суд відхиляє, оскільки, не має значення по суті спору, так як пункт 15 розділу XXXIV Порядку №260 чітко пов`язує невиплату додаткової винагороди з місяцем, в якому військовослужбовець самовільно залишив частину.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за лютий 2025 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого тяжкого поранення при захисті Батьківщини з 30.11.2024 по 04.12.2024, з 04.01.2025 по 08.01.2025, з 04.02.2025 по 07.02.2025 та у відпустках за станом здоров?я для лікування після отримання тяжкого поранення при захисті Батьківщини з 05.12.2024 по 04.01.2025, з 09.01.2025 по 04.02.2025, з 08.02.2025 по 28.02.2025.

Зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого тяжкого поранення при захисті Батьківщини з 30.11.2024 по 04.12.2024, з 04.01.2025 по 08.01.2025, з 04.02.2025 по 07.02.2025 та у відпустках за станом здоров?я для лікування після отримання тяжкого поранення при захисті Батьківщини з 05.12.2024 по 04.01.2025, з 09.01.2025 по 04.02.2025, з 08.02.2025 по 28.02.2025.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат – не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська