Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №160/32093/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 рокуСправа №160/32093/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Комісії з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-3: військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Комісії з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-3: військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07 жовтня 2025 року та доданих до неї документів про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалене протоколом № 54 від 09 жовтня 2025 року, викладене в Повідомленні від 10.10.2025 року № 216/4773, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

зобов`язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 07 жовтня 2025 року та додані до неї документи про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову за мобілізацією ОСОБА_1 до Збройних Сил України та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 в стані військовозобов`язаного.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується записами тимчасового посвідчення серії НОМЕР_2 від 15.02.2024 року.

07.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до голови Комісії з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Однак, повідомленням Комісії з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.10.2025 року №216/4773 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами поданих документів протоколом Комісії №54 від 09.10.2025 року відмовлено в наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причина відмови: у порушення Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, не надано оригіналів або в установленому порядку засвідчених копій, що підтверджують підстави для надання відстрочки.

22.10.2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, в якому просила:

1. Надати засвідчену копію наказу про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

2. Надати засвідчені копії довідки ВЛК, картки медичного огляду та інших документів, які були оформлені при мобілізації та зарахуванні ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

22.10.2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом, в якому просила надати наступну інформацію та наступні документи:

1. Надати засвідчені копії Довідки ВЛК, картки медичного огляду та інших документів, які були оформлені при мобілізації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

2. Надати засвідчену копію наказу (витягу з наказу) про мобілізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

3. Надати засвідчену копію повідомлення про наслідки розгляду заяви про надання відстрочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповіді на адвокатські запити від ІНФОРМАЦІЯ_1 та від військової частини НОМЕР_1 не надано.

ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07 жовтня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію; протиправними та такими, що підлягають скасуванню: 1) наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову за мобілізацією ОСОБА_1 до Збройних Сил України та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; 2) наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , у зв`язку з чим представник позивача через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №160/32093/25 без виклику учасників справи.

24.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника військової частини НОМЕР_1 надійшло 2 ідентичні відзиви на позовну заяву, в яких представник відповідача-3 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: - допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; - призовники - особи, які взяті на військовий облік; - військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; - військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; - резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ).

Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону №2232-ХІІ одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-ХІІ).

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008, визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).

За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу є військовослужбовцями Збройних Сил України.

Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За змістом частини 3 статті 24 Закону №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 14 Розділу II Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці.

Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.

Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.10.2025 року №301 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

А отже, з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця.

При цьому, оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.10.2025 №301 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

За таких обставин, можна прийти до висновку про відсутність підстав щодо протиправності наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а тому вказаний наказ не підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, представник відповідача-3 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

30.12.2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача-3, в якій позивач зазначає, що військова частина НОМЕР_1 помилково ототожнює формальне виконання наказу з його правомірністю, з огляду на таке.

Наказ про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 не є самостійним правовим актом, а видається виключно на підставі документів, отриманих від ІНФОРМАЦІЯ_5 , та у межах реалізації рішення про призов.

У разі встановлення судом, що призов було здійснено з порушенням вимог закону або визнання дій ТЦК та СП протиправними - похідний наказ військової частини не може зберігати юридичну силу.

Військова частина є належним відповідачем в частині вимоги про скасування наказу, оскільки саме військова частина: видала оскаржуваний наказ; є суб`єктом владних повноважень, який його реалізує; зобов`язана нести процесуальні наслідки у разі визнання такого наказу протиправним.

Твердження в відзиві про відсутність підстав для скасування наказу лише з огляду на його формальне видання не відповідає вимогам адміністративного судочинства, яке спрямоване на відновлення порушеного права, а не на констатацію формальних дій.

Вимога про скасування наказу про зарахування до списків особового складу безпосередньо спрямована на:

- припинення триваючого порушення прав позивача;

- усунення правових наслідків незаконного призову;

- відновлення становища, яке існувало до видання такого наказу;

Твердження відповідача-3 про неможливість скасування наказу фактично зводиться до заперечення права особи на ефективний судовий захист, що суперечить статті 55 Конституції України та завданням адміністративного судочинства.

У наказі зазначені підстави для його винесення: поіменні списки, мобілізаційні розпорядження, облікові документи, рапорти підрозділу (вх.№26522/1.2. від 16.10.2025).

Однак, при цьому, військова частина не надала жодного із зазначених документів, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу, а отже не підтвердила правомірність наказу.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Розпорядженням від 12.01.2026 року №168 д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/32093/25.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу №160/32093/25 передано на розгляд судді Олійнику В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року прийнято до провадження справу №160/32093/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Комісії з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-3: військової частини НОМЕР_1 та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

19.01.2026 року на адресу відповідачів направлено ухвалу про прийняття до провадження справи №160/32093/25.

20.01.2026 року відповідачами отримано ухвалу про прийняття до провадження справи №160/32093/25, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач-1,2 відзиву на позовну заяву не надали, із заявами та клопотаннями на адресу суду не зверталися.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_3 від 16.10.2025 року.

Відповідно до тимчасового посвідчення серії НОМЕР_2 від 15.02.2024 року ОСОБА_1 :

Склад - рядовий

ВОС - 138669А, категорія - І;

Придатність до проходження військової служби за станом здоров`я: 15.02.2024 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнано обмежено придатним за групою ІІ ст. 76-б МОУ №402 від 2008 року.

Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 зарахований в запас.

Підлягає повторному медичному переогляду.

07.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до голови Комісії з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Повідомленням Комісії з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.10.2025 року №216/4773 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами поданих документів протоколом Комісії №54 від 09.10.2025 року відмовлено в наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причина відмови: у порушення Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, не надано оригіналів або в установленому порядку засвідчених копій, що підтверджують підстави для надання відстрочки.

Відповідно до запису №9 військового квитка серії НОМЕР_3 від 16.10.2025 року, ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року призваний у Збройні Сили України по мобілізації.

Відповідно до запису №13 військового квитка серії НОМЕР_3 від 16.10.2025 року, ОСОБА_1 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний придатним до військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №301 від 16.10.2025 року з 16 жовтня 2025 року вважати такими, що прийняли справи та посади і приступили ло виконаний службових обов`язків за посадами з визначеними посадовими окладами:

56.5. Солдата ОСОБА_2 курсантом навчального взводу навчальної роти НОМЕР_4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Встановити оклад за посадою 2470 грн.:

Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 633% від посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Зарахувати особовий склад в кількості 39 (тридцяти дев`яти) чоловік на котлове забезпечення частини зі сніданку 17 жовтня 2025 року, а особовий склад в кількості 2 (двох) чоловік на котлове забезпечення частини з обіду 17 жовтня 2025 року:

Підстава: поіменні списки мобілізаційні розпорядження, облікові документи, рапорти командира підрозділу (вх.№26522/1,2 від 16.10.2025).

22.10.2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, в якому просила:

1. Надати засвідчену копію наказу про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

2. Надати засвідченні копії довідки ВЛК, картки медичного огляду та інших документів, які були оформлені при мобілізації та зарахуванні ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

22.10.2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом, в якому просила надати наступну інформацію та наступні документи:

1. Надати засвідчені копії Довідки ВЛК, картки медичного огляду та інших документів, які були оформлені при мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

2. Надати засвідчену копію наказу (витягу з наказу) про мобілізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

3. Надати засвідчену копію повідомлення про наслідки розгляду заяви про надання відстрочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповіді на адвокатські запити від ІНФОРМАЦІЯ_1 і від військової частини НОМЕР_1 не надано.

ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07 жовтня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; протиправними та такими, що підлягають скасуванню: 1) наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову за мобілізацією ОСОБА_1 до Збройних Сил України та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; 2) наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя .

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, .

За приписами статті 1 Закону України №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 цього Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

У статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" наведені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та передбачені категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з частиною 1 цієї статті (у редакції Закону України від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 року) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

12) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Згідно з частинами 7, 8 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок.

Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

У даному випадку, 07.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до голови Комісії з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Однак, повідомленням Комісії з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.10.2025 року №216/4773 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами поданих документів протоколом Комісії №54 від 09.10.2025 року відмовлено в наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причина відмови: у порушення Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, не надано оригіналів або в установленому порядку засвідчених копій, що підтверджують підстави для надання відстрочки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Пунктами 56, 57, 58, 58-1, 59-61, 64, 65 Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Комісією з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином розглянуто заяву ОСОБА_1 від 07 жовтня 2025 року та доданих до неї документів про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується оформленим протоколом Комісії №54 від 09.10.2025 року.

Щодо визнання протиправними та скасування наказів про призов за мобілізацією до Збройних Сил України та про зарахування до списків військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону №2232-ХІІ одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-ХІІ).

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008, визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).

За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу є військовослужбовцями Збройних Сил України.

Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

У даному випадку, відповідно до запису №9 військового квитка серії НОМЕР_3 від 16.10.2025 року, ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року призваний у Збройні Сили України по мобілізації.

Відповідно до запису №13 військового квитка серії НОМЕР_3 від 16.10.2025 року, ОСОБА_1 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний придатним до військової служби.

Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За змістом частини 3 статті 24 Закону №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 14 Розділу II Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці.

Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.

Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.

У даному випадку, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №301 від 16.10.2025 року з 16 жовтня 2025 року вважати такими, що прийняли справи та посади і приступили ло виконаний службових обов`язків за посадами з визначеними посадовими окладами:

56.5. Солдата ОСОБА_2 курсантом навчального взводу навчальної роти НОМЕР_4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Встановити оклад за посадою 2470 грн.:

Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 633% від посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Зарахувати особовий склад в кількості 39 (тридцяти дев`яти) чоловік на котлове забезпечення частини зі сніданку 17 жовтня 2025 року, а особовий склад в кількості 2 (двох) чоловік на котлове забезпечення частини з обіду 17 жовтня 2025 року:

Підстава: поіменні списки мобілізаційні розпорядження, облікові документи, рапорти командира підрозділу (вх.№26522/1,2 від 16.10.2025).

Відповідно, з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця.

Отже, після видання наказу про зарахування позивача до особового складу військової частини НОМЕР_1 виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 р.

Згідно із абзацом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 вбачається, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначені підстави звільнення з військової служби, а отже військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Суд зазначає, що цими актами законодавства не передбачено звільнення чи виключення з військової служби шляхом скасування наказу про призов.

Оскільки наказ вже реалізований та позивача зараховано до військової частини, останній приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.

У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14 липня 2021 року у справі № 9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі № П/9901/97/21).

Отже, скасування після його реалізації та вичерпання своєї дії оскаржуваного позивачем акту індивідуальної дії про прийняття на військову службу за призовом до військової частини порушить стабільність публічно-правових відносин та принцип правової визначеності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову за мобілізацією ОСОБА_1 до Збройних Сил України та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №301 від 16.10.2025 року в частині призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Комісії з питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-3: військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та наказів, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник