Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №471/489/25 — Миколаївський апеляційний суд

25.03.26

33/812/133/26

Справа № 471/489/25

Провадження № 33/812/133/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Тищук Н.О.,

із секретарем – Чистою В.В.,

без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Братського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-визнаного винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення – 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,

У С Т А Н О В И В:

Постановою судді Братського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

05 березня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначав те, що не повідомлявся судом про слухання справи, є військовим та залучений до оборони державного суверенітету України.

За приписами частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання про поновлення строку суд виходить з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки був присутній при їх складанні та підписав їх. Про слухання справи о 9 год 03 червня 2025 року був повідомлений телефонограмою, проте у судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань не подав. У подальшому направлене судом смс-повідомлення про слухання справи о 8 год 30 хв. 25 червня 2025 року не було доставлене ОСОБА_1 у зв`язку з тимчасовою недоступністю абонента. Копія постанови суду була направлена ОСОБА_1 на адресу, яку він зазначив при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак була повернута до суду із зазначенням «неправильно зазначена (відсутня) адреса».

За таких обставин є підстави вважати, що суд вчинив усі можливі дії для повідомлення ОСОБА_1 про слухання справи та про винесення відносно нього постанови.

Натомість ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та про розгляд справи судом, не вживав заходів для вчинення дій, спрямованих на участь у розгляді справи та вчасне отримання копії прийнятої судом постанови.

Для вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовується як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейським судом з прав людини наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, чого не було зроблено апелянтом у даній справі.

У справі «Індепендент ньюс енд медіа» та «Індепендент ньюспейперс» проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що юридична визначеність передбачає повагу до принципу, що є принципом остаточності рішень. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

Отже, у справі, що переглядається, апеляційним судом не встановлено особливих і непереборних обставин, які б перешкоджали апелянту оскаржити постанову судді суду першої інстанції у передбачений статтею 294 КУпАП строк.

Довід апеляційної скарги про відсутність можливості вчасно оскаржити постанову суду у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та залучений до ведення бойових дій належними доказами не підтверджується, оскільки до апеляційної скарги додано довідку військової частини № НОМЕР_1 від 20 лютого 2026 року № 534, з якої вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем цієї частини лише з 12 вересня 2025 року. Інших доказів матеріали справи не містять.

Таким чином, докази того, що на час складання протоколів про адміністративні правопорушення – 21 квітня 2025 року, та на час їх розгляду судом – 25 червня 2025 року, ОСОБА_1 був військовослужбовцем, у матеріалах справи відсутні.

Отже, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими та неповажними, оскільки не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили б вчасне вчинення ОСОБА_1 процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Братського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2025 року відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Тищук