Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №766/3213/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3213/24

н/п 2/766/913/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Кошева А.П.,

справа №766/3213/24; провадження №2/766/913/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за

позивом: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» поданого представником за довіреністю адвокатом Стефурак Єланною Сергіївною (код ЄДРПОУ 00032129; місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17)

до

відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 )

предмет та підстави позову: про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

01 березня 2024 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому просив

стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит №22Р-060(на придбання нерухомості) від 14.02.2022 року у загальному розмірі 673 450,59 грн., з яких сума заборгованості за основним боргом – 539 718,15 грн.; сума заборгованості за процентами – 133 732,44 грн.;

в рахунок погашення заборгованості за Договором про споживчий кредит №22Р-066(на придбання нерухомості) від 14.02.2022, укладеного між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , яка становить 673 450,59 грн., з яких сума заборгованості за основним боргом – 539 718,15 грн.; сума заборгованості за процентами – 133 732,44 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: 2-кімнатну квартиру, загальною площею 58,40 кв.м., житловою площею 29,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. 14.02.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 180, шляхом реалізації на електронних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.02.2022 між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №22Р-060 для придбання нерухомості за договором купівлі-продажу. Розмір кредиту становив 452 170,00 грн. під 13,66% річних строком на 240 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 13.02.2042.

Відповідно до умов Договору Банк одноразово шляхом безготівкового перерахування усієї суми Кредиту на поточний рахунок Продавця нерухомого майна перерахував суму кредиту в зазначеному розмірі.

В забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором 14.02.2022 між Банком та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договорі №22Р-060-21, який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Нікодон О.О. за реєстровим №182.

Предметом Іпотеки є нерухоме майно, а саме: 2-кімнатна квартира, загальною площею 58,40 кв.м, житловою площею 29,20 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до умов Іпотечного договору, за взаємною згодою сторін договірна вартість Предмета іпотеки становить 1 093 170,00 грн., яка визначена шляхом проведення оцінки Предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Компанія «Парус» та підтверджується звітом про оцінку майна від 27.01.2022.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кошти в строк та в розмірі, встановлені Кредитним договором.

В порушення взятих на себе зобов`язань ОСОБА_1 не виконує умови Кредитного договору, кредит та проценти за його користування не сплачує.

12.06.2023 Банком на адреси можливого місця проживання ОСОБА_1 , що відомі Банку, направлено лист щодо наявності простроченої заборгованості за Кредитним договором від 14.02.2022 року.

14.09.2023 на адресу місця реєстрації Іпотекодавця, яка зазначена в Іпотечному договорі, а також на інші адреси можливого фактичного місця проживання Боржника, що відомі Банку, направлено вимогу про усунення порушення зобов`язання за кредитним договором від 14.02.2022 року.

23.10.2023 Банком на адреси можливого проживання ОСОБА_1 направлено вимогу щодо дострокового повернення кредиту. Проте, протягом встановленого строку вищезазначені вимоги Банку залишились без виконання.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі. Позичальник, у свою чергу, не виконав зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку із чим, станом на 25.01.2024 року заборгованість до стягнення складає: 673 450,59 грн., з яких сума заборгованості за основним боргом – 539 718,15 грн., сума заборгованості за процентами – 133 732,44 грн.

Позивач вважає, що його право має бути захищено судом шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит, у позивача виникло на захист судом права шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Станом на дату звернення позивача до суду заборгованість за кредитом не погашено.

У зв`язку з вищенаведеним позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 квітня 2024 року матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», поданої представником за довіреністю адвокатом Стефурак Єланною Сергіївною в інтересах позивача до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки направлено за підсудністю до Вільнянського районного суду Запорізької області.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.06.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.10.2024 цивільну справу № 766/3213/24 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки передано до Херсонського міського суду Херсонської області за підсудністю.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.11.2024 прийнято до провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. Розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання.

22.05.2025 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про проведення судового засідання з розгляду справи без участі представника позивача. Підготовче провадження просила закрити та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 травня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду по суті у судове засідання, яке неодноразово відкладалось у зв`язку із неявкою відповідача. Чергове судове засідання у справі призначено на 20.03.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у раніше поданому клопотанні від 22.05.2025 року просив судове засідання з розгляду справи провести без участі представника позивача.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач повторно не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У встановлений процесуальним законодавством строк, відповідач будучи повідомленим належним чином, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено. У судове засідання повторно не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про проведення судового засідання у його відсутності та враховуючи відсутність заперечень сторони позивача проти розгляду справи у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

14.02.2022 між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №22Р-060 (далі – Кредитний договір) для придбання нерухомості за договором купівлі-продажу (п. 2.3. Кредитного договору). Розмір кредиту становив 542 170,00 грн. з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 13.02.2042 (п. 2.2. Кредитного договору) під 13.66% річних (п. 2.4.2. Кредитного договору).

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кошти в строк та в розмірі, встановлені Кредитним договором, оскільки відповідно до п. 3.2.1 Кредитного договору Банк одноразово шляхом безготівкового перерахування усієї суми Кредиту на поточний рахунок Продавця нерухомого майна – ОСОБА_2 перерахував суму кредиту в зазначеному розмірі, що підтверджується пунктом 2.1. Договору купівлі-продажу квартири (предметом Іпотеки) від 14.02.2022, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодоном О.О. за реєстровим №180.

В забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором 14.02.2022 між Банком та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договорі №22Р-060-21, який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Нікодоном О.О. за реєстровим №182.

Предметом Іпотеки є нерухоме майно, а саме: 2-кімнатна квартира, загальною площею 58,40 кв.м, житловою площею 29,20 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (п. 2.3.1.1 Іпотечного договору).

Відповідно до Іпотечного договору, за взаємною згодою сторін договірна вартість Предмета іпотеки становить 1 093 170,00 грн., яка визначена шляхом проведення оцінки Предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Компанія «Парус» та підтверджується звітом про оцінку майна від 27.01.2022.

Пунктом 3.3.8. Кредитного договору повернення кредиту, сплата процентів, комісійних винагород здійснюється позичальником згідно з графіком платежів або достроково відповідно до порядку визначеному цим Договором.

Пунктом 3.10. Кредитного договору передбачено дострокове повернення кредиту за ініціативою Банку.

Пунктом 3.10.1.1. Кредитного договору передбачено, що Банк може вимагати дострокового повернення кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом у разі затримання на три календарних місяці сплати частини основної суми боргу за кредитом та/або процентів за користування кредитом, інших платежів за цим договором.

В порушення взятих на себе зобов`язань ОСОБА_1 не виконує умови Кредитного договору, кредит та проценти за його користування не сплачує, належних та допустимих доказів виконання своїх зобов`язань за кредитним договором відповідачем до суду не надано.

За умовами п. 4.1.4. Іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором та/або Іпотекодавцем обов`язків за цим договором, Законодавством, Кредитним договором, Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовільнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі включаючи: основну суму боргу відповідно до умов зобов`язання; проценти за користування кредитом, комісії, неустойки та інші платежі і штрафні санкції, що передбачені та/або які випливають із зобов`язання, а також витрати і збитки, пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням позичальником умов Кредитного договору та/або Іпотекодавцем умов цього договору; витрати Іпотекодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором та зі зверненням стягнення на Предмет іпотеки за цим договором (в тому числі витрати, пов`язані з реалізацією Предмета іпотеки та вартість послуг незалежного експерта – суб`єкта оціночної діяльності), а також витрати, пов`язані з вчиненням Іпотекодержателем дій, пов`язаних з державною реєстрацію речових прав (предмета іпотеки) та їх обтяжень (заборони відчуження предмета іпотеки) в Державному реєстрі речових прав; витрати на утримання і збереження Предмета іпотеки.

Згідно п. 4.1.5. Іпотечного договору, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою за цим Договором, а якщо вимога не буде задоволена, незалежно від настання строку виконання зобов`язання, звернути стягнення на Предмет іпотеки, у тому числі у разі: не виконання та/або неналежного виконання позичальником Кредитного договору (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до кредитного договору, якщо прострочено строку будь-якого з платежів або його частини становить більше 3 (трьох) місяців).

Пунктом 7.1. Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених цим договором та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов зобов`язання (повністю або частково), зокрема, але не виключно, якщо в строки встановлені Кредитним договором позичальник не поверне (повністю або частково) Іпотекодержателю суму кредиту та/або не сплатить проценти за користування Кредитом, та/або не сплатить комісію, та /або іншу заборгованість, платежі, неустойки (пені, штрафи), що передбачені та/або випливають із зобов`язання.

Відповідно до п. 7.4.2. Іпотечного договору при настанні зазначених в п. 7.1. Договору випадків Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення зобов`язання та/або зобов`язань, передбачених цим договором у строк, що не перевищує 60 календарних днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Згідно із приписами п. 7.3. Іпотечного договору за вибором Іпотекодержателя застосовується один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя, зокрема, за рішенням суду.

12.06.2023 Банком на адресу місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), направлено лист за вих. №55/5.5-02/25676/2023 щодо наявності простроченої заборгованості за Кредитним договором від 14.02.,2022.

Зазначений лист банком направлено цінним листом з описом, штриховий ідентифікатор поштового відправлення 0504578215741, який відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення повернуто відправнику 21.07.2023 у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

14.09.2023 на адресу місця реєстрації Іпотекодавця, яка зазначена в Іпотечному договорі, а також на інші адреси можливого фактичного місця проживання Боржника ( АДРЕСА_4 ) що відомі Банку, направлено вимогу №55/5.5-02/57597/2023 про усунення порушення зобов`язання за кредитним договором від 14.02.2022.

Направлені вимоги повернуті відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

23.10.2023 Банком на адреси можливого проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) направлено вимогу щодо дострокового повернення кредиту. Проте, протягом встановленого строку вищезазначені вимоги Банку залишились без виконання.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором споживчого кредиту №22Р-060 від 14.02.2022 року.

Однак, Позичальник свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість відповідно до розрахунку заборгованості станом на 25.01.2024 року у розмірі 673 450,59 грн., та складається із:

- заборгованості за основним боргом – 539 718,15 грн.;

- заборгованості за процентами 133 732,44 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахункам виконавця від 26.01.2024.

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до статті 2 ЦПК України, згідно із частиною другою якої суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У статті 3 ЦК України зазначені загальні засади цивільного законодавства, якими є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Також у вказаному нормативному акті передбачено підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Зокрема, у статті 11 вказано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до приписів частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 3 цієї статті позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості, який узгоджується з випискою по особовому рахунку відповідача, яка відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є належним доказом наявності та розміру заборгованості.

Зважаючи на викладені вище обставини справи та норми закону, суд вважає, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним доказом та допустимим засобом доказування у цій справі та в сукупності з іншими доказами свідчить про перерахування кредитних коштів позивачем на придбання нерухомості відповідачем.

З розрахунку заборгованості наданої представником банку встановлюється, що станом на 25.01.2024 року відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №22Р-060 від 14.02.2022 року у загальному розмірі 673 450,59 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 539 718,15 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 133 732,44 грн.

Відповідачем наданий розмір заборгованості не спростовано, альтернативного розрахунку суду не надано, суд вважає доведеним обов`язок відповідача і його невиконання по сплаті строкових платежів за користування кредитними коштами, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №22Р-060 від 14.02.2022 року у загальному розмірі 673 450,59 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 539 718,15 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 133 732,44 грн.

При вирішенні питання про звернення стягнення на предмет іпотеки суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.

Відповідно до приписів статті 589 ЦК України У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (частина 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно із частиною 4 статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 статі 35 цього Закону встановлено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ч.2 цієї статті).

Частиною 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За вимогами частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При цьому, згідно статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як роз`яснено у пункті 9. Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2012 р. № 5, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК України).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред`явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості не є перешкодою для пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Ощадбанк» обрало, у тому числі, у якості способу захисту свого порушеного права внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит № 22Р-060 від 14.02.2022 року боржником ОСОБА_1 , звернення стягнення на предмет іпотеки: 2-кімнатна квартира, загальною площею 58,40 кв.м, житловою площею 29,20 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом реалізації на електронних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З огляду на вищезазначене, суд, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги в частині заявленого позову про звернення стягнення на предмет іпотеки майна є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, згідно платіжної інструкції (МО) №2452 від 16 лютого 2024 року позивачем сплачено 26 499,31 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору.

Керуючись ст. 4, 11, 509, 525, 526, 527, 530, 546, 572, 575, 589, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 7, 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 141, 258, 259, 274-279, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129; місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129; місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17) заборгованість за Договором про споживчий кредит №22-Р-060 (на придбання нерухомості) від 14.02.2022 що виникла станом на 25.01.2024 року у розмірі 673 450,59 грн., з яких: заборгованість за основним боргом – 539 718,15 грн., сума заборгованості за процентами – 133 732,44 грн.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: 2-кімнатну квартиру, загальною площею 58,40 кв.м., житловою площею 29,20 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 14.02.2022 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №180 в рахунок погашення заборгованості за Договором про споживчий кредит №22-Р-060 (на придбання нерухомості) від 14.02.2022 року, укладеного між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , яка станом на 25.01.2024 року становить 673 450,59 грн. та складається з: 539 718,15 грн. – основний борг; 133 732,44 грн. – заборгованість за процентами, шляхом реалізації предмета іпотеки на електронних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотримання вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129; місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17) в рахунок відшкодування судового збору 26 499,31 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129; місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено в межах строків визначених ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

СуддяЄ. М. Булах