Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №585/526/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/526/26

Номер провадження 2/585/630/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді – Машини І.М.

з участю секретаря судового засідання – Марюхи В.О.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі, який був зареєстрований 07 березня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 3108. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Восени 2025 року їхні з чоловіком відносини вкрай погіршились, між ними почали виникати сварки та скандали, причиною яких стала подружня невірність відповідача, підтримання ним близьких стосунків з іншою жінкою. Із зазначеного часу вони з відповідачем припинили спільне проживання, подружніх відносин не підтримують, проживають окремо, спільного господарства та спільного бюджету не мають.

Останнім часом відповідач припинив надавати допомогу на утримання їхніх синів і весь тягар по їх утриманню лежить повністю на ній, у зв`язку із чим вона змушена звернутись до суду із цією заявою про примусове стягнення з нього аліментів та просить стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання їхніх синів у розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позву і до повноліття кожної дитини.

Також просить про стягнення на свою користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. і допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

12 лютого 2026 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.21).

Ухвала про відкриття провадження направлена сторонам (а.с.22).

Відповідач поштову кореспонденцію від суду не отримує, повертаються конверти з відміткою «адресат відсутній за указаною адресою».

Згідно правової позиції Верховного суду у справі №755/17944/18 (постанова від 10.05.2023) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку з відсутністю клопотання про інший порядок розгляду справи, суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони з 07.03.2006 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.4).

Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5,6).

Син сторін, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 хворіє на анапластичну крупно клітинну лімфому, проходить комбіноване лікування (а.с.7,8).

ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дітьми (а.с.10, 12, 13)

Відповідач, як внутрішньо переміщена особа, проживає в АДРЕСА_2 (а.с.11).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу сплати аліментів на неповнолітню дитину, які регулюються Сімейним кодексом України (далі СК України).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з нормами ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову, оскільки відповідач являється батьком дітей і має обов`язок по їх утриманню, отже є належним відповідачем по даному позову. Сини проживають разом з матір`ю (позивачем), тому остання має право на отримання аліментів на їх утримання від відповідача у розмірі 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

У відповідності до вимог ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (зазначений правовий висновок наведено у постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Судом встановлено, що згідно договору на надання правничої допомоги від 06.02.2026 адвокат Менько Д.Д. надавав правничу допомогу позивачу (а. с. 18).

Згідно квитанції розмір гонорару адвоката склав 3000 грн.(а.с.17).

За таких обставин, виходячи із складності справи та виконаних адвокатом робіт та послуг по даній справі, відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку, що розмір заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн. є співрозмірним та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дітей, - задовольнити у повному обсязі.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 09.02.2026 року і до повноліття кожної дитини.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_1 , в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , 3000 (три тисячі) грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина