Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №715/2626/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року м. Чернівці справа № 715/2626/25

провадження №22-ц/822 /470/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.

секретаря Черновської А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2025 року в справі за заявою Органу опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, заінтересована особа ОСОБА_1 про заміну опікуна

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Представник органу опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області звернувся до суду із заявою про заміну опікуна.

В обґрунтування заяви посилався на те, що 23 квітня 2025 року рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області заяву ОСОБА_1 - задоволено, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатним. Обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 тимчасово покладено на орган опіки та піклування в особі Чагорської сільської ради до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством. До органу опіки із заявою бути опікуном ОСОБА_2 звернувся його син ОСОБА_1 . Розглянувши заяву останнього на засіданні опікунської ради, дослідивши подані документи вирішено доцільним замінити опікуна, призначивши ОСОБА_1 опікуном над батьком ОСОБА_2 .

Просив суд замінити опікуна та призначити ОСОБА_1 опікуном його батька ОСОБА_2 , звільнивши орган опіки та піклування Чагорської сільської ради від покладених на них обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2025 року в позові відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити заяву органу опіки та піклування та визнати його опікуном батька.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що при розгляді справи, суд першої інстанції не врахував, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Водночас сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2025 року, змінену заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатним. Обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 тимчасово покладено на Орган опіки та піклування в особі Чагорської сільської ради до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством. Визначено строк дії рішення про визнання фізичної особи ОСОБА_2 недієздатним - два роки, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 17.01.2025 року № 372, ОСОБА_2 хворіє психічним захворюванням у формі судинної деменції при хворобі Альцгеймера з раннім початком, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Актом обстеження житлово побутових умов сім`ї ОСОБА_1 № 867 від 21.03.2025 року та довідкою №868 від 21.03.2025 року підтверджено, що до складу його сім`ї входять: батько ОСОБА_2 , матір ОСОБА_3 та рідна сестра ОСОБА_1 .

Встановлено, що на даний час ОСОБА_1 проходить військову службу в лавах ЗСУ зокрема, був призваний на військову службу за мобілізацією до в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/420 від 25.09.2025 року.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Під час апеляційного провадження, представник ОСОБА_1 адвокат Кошман І.В. направила до апеляційного суду клопотання про зупинення провадження по справі, на підставі п.10. ч.1 ст.252 ЦПК України. Посилалась на те, що в провадженні Верховного Суду перебуває цивільна справа №305/1557/24 та передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, питання стосується можливості призначення опікуном над недієздатною особою мобілізованого військовослужбовця та необхідність у таких справах забезпечення балансу інтересів держави та недієздатної особи на догляд та піклування.

Колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання та зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

При цьому така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Велика Палата Верховного Суду може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування схожої (ідентичної) справи на розгляді у суді касаційної інстанції та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Визначаючи наявність підстав для зупинення провадження, передбачених ст. 252 ЦПК України, суд має враховувати, що п. 10 ч. 1 цієї статті застосовується тоді, коли в іншій справі, що переглядається у касаційному порядку, вирішуються питання у подібних правовідносинах, і від результатів її розгляду залежить можливість розгляду справи в апеляційній інстанції.

Правовідносини є неподібними, якщо вони відрізняються за предметом і підставами позову, умовами застосування правових норм та суб`єктним складом.

Формальне вирішення питання про зупинення провадження без належної оцінки подібності правовідносин порушує принцип розумності строків розгляду справи.

Крім того, зупинення провадження є неправомірним, якщо станом на момент постановлення ухвали про зупинення провадження справу ще не було прийнято до розгляду ВП ВС. Такі позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26 листопада 2025 року у справі № 243/3483/22 (провадження № 61-8230св25).

Заявляючи клопотання, представником цього не було враховано та не надано належних доказів на підтвердження зазначених обставин.

Колегія суддів вважає, що зупинення провадження на підставі п.10. ч.1 ст.252 ЦПК України у цій справі є процесуально недоцільним й відсутні об`єктивні обставини, які унеможливлюють апеляційний розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

З матеріалів справи вбачається, що орган опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області звернувся до суду із заявою про заміну опікуна. Просив суд замінити опікуна та призначити ОСОБА_1 опікуном його батька ОСОБА_2 , звільнивши орган опіки та піклування Чагорської сільської ради від покладених на них обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2 ст.300 ЦПК України, суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у десятиденний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Згідно ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ч.1 ст.67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви органу опіки та піклування.

Відмовляючи в заяві, суд першої інстанції посилався на те що, заінтересована особа ОСОБА_1 , звернувшись до органу опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області із заявою про призначення його опікуном над недієздатним батьком діє недобросовісно.

Як вбачається з матеріалів справи, орган опіки та піклування - Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області своїм поданням вважає доцільним призначити ОСОБА_1 опікуном над його батьком ОСОБА_2 . Вказавши, що обов`язки, як опікуна над хворим батьком ОСОБА_2 виконує ОСОБА_1 , спір щодо опікунства - відсутній, так як відсутні обставини, які перешкоджали б ОСОБА_1 здійснювати догляд за батьком.

Актом обстеження житлово побутових умов сім`ї ОСОБА_1 № 867 від 21.03.2025 року та довідкою №868 від 21.03.2025 року підтверджено, що до складу його сім`ї входять: батько ОСОБА_2 , матір ОСОБА_3 та рідна сестра ОСОБА_1 .

Встановлено, що на даний час ОСОБА_1 проходить військову службу в лавах ЗСУ зокрема, був призваний на військову службу за мобілізацією до в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/420 від 25.09.2025 року.

Що фактично унеможливлює здійснення ним обов`язків опікуна.

Як встановлено, недієздатний ОСОБА_2 має дружину ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутня інформація про неможливість виконання ними функцій опікуна щодо ОСОБА_2 .

Отже, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка.

Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в заяві та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду справи, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Суд першої інстанцій забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Судді І.Б. Перепелюк

І.Н. Лисак

І.М. Литвинюк