Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №950/417/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/417/26

Номер провадження 3/950/302/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 Сумського РУП ГУ НП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає - АДРЕСА_1 , працює ФОП ОСОБА_2 , продавець,

по ч. 1 ст. 156 КУпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 605695 від 12 лютого 2026 року, 12 лютого 2026 року о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , здійснила роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку, а саме реалізувала пачку сигарет покупцю, при цьому в ході фіксації правопорушення було вилучено 9 пачок сигарет «LM», 1 пачку сигарет «Комплімент», 2 пачки фільтрованих сигарет «Корона» без марок акцизного податку встановленого зразка.

У протоколі зазначено, що такими діями порушено вимоги спеціального законодавства у сфері державного регулювання обігу тютюнових виробів, а саме заборону реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що дійсно працює продавцем у магазині, де підприємницьку діяльність здійснює ФОП ОСОБА_2 , реалізує продукти харчування, а сигарети продала, оскільки «пожаліла чоловіка». Також посилалася на те, що не була обізнана із забороною продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку. Факт перебування на робочому місці та факт продажу пачки сигарет у судовому засіданні не заперечувала.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Це означає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності суд повинен встановити всі елементи складу адміністративного правопорушення на підставі належних, допустимих і достатніх доказів.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити протиправність діяння, вину особи, об`єкт посягання, а також передбачені законом наслідки у виді адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за роздрібну або оптову торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Санкція зазначеної норми передбачає накладення штрафу з конфіскацією предметів торгівлі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 перебувала на робочому місці продавця у магазині «Продукти» та безпосередньо здійснила продаж тютюнового виробу покупцю. Ця обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 605695 від 12 лютого 2026 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , поясненнями покупця ОСОБА_4 , а також власними поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні, яка фактично не заперечила самої події продажу.

Судом також встановлено, що предметом реалізації та вилучення були саме тютюнові вироби без марок акцизного податку: 9 пачок сигарет «LM», 1 пачка сигарет «Комплімент», 2 пачки сигарет «Корона». Зазначене прямо відображено в протоколі про адміністративне правопорушення. Жодних доказів того, що вилучені тютюнові вироби мали марки акцизного податку встановленого зразка, матеріали справи не містять, а сама ОСОБА_1 цього не стверджувала.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, виразилась у роздрібній торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку. Момент закінчення цього правопорушення пов`язується з самим фактом продажу такого товару. Для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 156 КУпАП не вимагається встановлення значного обсягу реалізації, систематичності чи отримання істотного доходу; достатнім є встановлення самого факту реалізації забороненого до продажу у такий спосіб товару.

Суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є осудна фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку та фактично здійснила продаж відповідного товару. Той факт, що ОСОБА_1 працює продавцем у магазині, де господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_2 , не виключає її адміністративної відповідальності, оскільки саме вона як безпосередній продавець вчинила дії, що становлять об`єктивну сторону складу правопорушення. Суд приходить до висновку, що у межах ч. 1 ст. 156 КУпАП відповідальність несе не лише власник торговельного об`єкта або суб`єкт господарювання, а й особа, яка фактично здійснила незаконний продаж товару.

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення суд зазначає таке. Із пояснень ОСОБА_1 убачається, що продаж був здійснений не випадково, а свідомо: вона розуміла, що передає покупцю тютюновий виріб за плату, тобто вчиняє саме акт роздрібної торгівлі. Посилання на мотив «пожаліла чоловіка» не спростовує вини, а навпаки підтверджує усвідомлений характер дії. Мотив співчуття не усуває протиправності поведінки та не звільняє від адміністративної відповідальності.

Окремо суд оцінює довід ОСОБА_1 про те, що вона не знала про заборону продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку. Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Тому необізнаність особи зі змістом заборон, установлених законом, не є підставою для звільнення її від відповідальності. Суд відхиляє цей аргумент як юридично неспроможний.

Суд також відхиляє аргумент про те, що ОСОБА_1 нібито продала лише одну пачку сигарет, а відтак правопорушення не є істотним. По-перше, для складу правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП сам факт реалізації хоча б однієї одиниці тютюнового виробу без марки акцизного податку є достатнім для настання адміністративної відповідальності. По-друге, з протоколу та матеріалів справи вбачається, що у місці продажу виявлено та вилучено ще 11 пачок аналогічної продукції без марок акцизного податку, що свідчить не про випадкове потрапляння однієї пачки, а про наявність у місці торгівлі певного запасу незаконно введених в обіг тютюнових виробів.

Оцінюючи довід про те, що ОСОБА_1 є лише найманим працівником, а не власником магазину чи товару, суд виходить із такого. Сам по собі статус працівника не звільняє особу від обов`язку дотримуватися заборон, установлених законом, та не усуває її вини у безпосередньому вчиненні продажу. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, що вилучені тютюнові вироби обліковувалися як товар ФОП ОСОБА_2 , були придбані законно, належали іншій особі на праві власності або були забезпечені належними супровідними документами. Жодних накладних, товарно-облікових документів, інвентаризаційних матеріалів чи інших даних, які б спростовували висновок про наявність у ОСОБА_1 фактичного володіння предметами торгівлі та унеможливлювали їх конфіскацію, суду не подано.

Суд окремо зазначає, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 24 КУпАП конфіскація предмета є одним із видів адміністративного стягнення. За змістом ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави у випадках, прямо передбачених законом. Саме такий випадок прямо передбачений санкцією ч. 1 ст. 156 КУпАП, яка встановлює штраф із конфіскацією предметів торгівлі.

Таким чином, конфіскація у даній справі не є факультативним чи довільним заходом на розсуд суду без законної підстави, а випливає безпосередньо із санкції норми, за якою кваліфіковано дії правопорушниці. Оскільки вилучені 9 пачок сигарет «LM», 1 пачка сигарет «Комплімент», 2 пачки сигарет «Корона» є тютюновими виробами без марок акцизного податку та становлять предмети торгівлі, пов`язані з вчиненим адміністративним правопорушенням, вони підлягають конфіскації в дохід держави.

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, є доведеною належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які узгоджуються між собою, доповнюють один одного та в сукупності не залишають розумних сумнівів у факті вчинення нею інкримінованого діяння.

При вирішенні питання про вид і розмір адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке посягає на встановлений законом порядок обігу підакцизних товарів, дані про особу правопорушниці, її вік, те, що вона є фізичною особою, яка безпосередньо здійснила продаж, а також відсутність у матеріалах справи даних про обставини, що обтяжують відповідальність. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 156 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі, встановленому законом, із конфіскацією предметів торгівлі.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі постановлення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з такої особи підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, ст. 9, ст. 23, ст. 24, ст. 29, ст. 33, ст. 40-1, ст. 156, ст. 245, ст. 251, ст. 252, ст. 280, ст. 283, ст. 284, ст. 287, ст. 294, ст. 307, ст. 308 КУпАП, ст. 68 Конституції України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, з конфіскацією предметів торгівлі, а саме:

9 пачок сигарет «LM» без марок акцизного податку;

1 пачки сигарет «Комплімент» без марок акцизного податку;

2 пачок сигарет «Корона» без марок акцизного податку.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй копії цієї постанови, а у разі її оскарження – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений законом, постанова підлягає примусовому виконанню, при цьому з правопорушниці стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ