Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №344/4288/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/4288/25

Провадження № 22-ц/4808/435/26

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.

Суддя-доповідач Мальцева

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Девляшевського В.А, Луганської В.М.,

секретар Кузів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» про стягнення грошових коштів за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» про стягнення грошових коштів за час затримки розрахунку при звільненні.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що у період з 25 лютого 2019 року по 01 серпня 2019 року перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на посаді заступника головного бухгалтера облікового відділу. 01 серпня 2019 року позивач була звільнена з роботи за угодою сторін. У день звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку. Зазначене підтверджується заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2019 року у справі № 344/19959/19, згідно якого стягнуто із Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на її користь 59915, 89 грн нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.04.2019 по 01.08.2019 та 67782, 84 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2019 по 11.12.2019.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2021 року стягнуто із Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2019 по 25.02.2021 у розмірі 178298, 34 грн та компенсацію втрати частини доходів за грудень 2019 року - грудень 2020 року у розмірі 6994, 89 грн.

Остаточний розрахунок по заробітній платі з позивачкою проведено 26.02.2025 державною виконавчою службою. Виконання відбулося на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2025 року про заміну боржника Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Буковель», оскільки укладено 29 січня 2024 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буковель» як Покупцем, договір купівлі-продажу Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Юності 2В, за результатами електронного аукціону з умовами № 8РЕ001-иА-20231218-62291 та зареєстровано 01.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Буковель» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на нерухоме майно, що входить до складу Єдиного майнового комплексу.

Вказує, що ТОВ «Буковель» повинно провести нарахування і виплату середнього заробітку з 26.02.2021 до 01.10.2024, тобто на момент переходу права власності, а Державне підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» з дня остаточного розрахунку з 02.10.2024 до 26.02.2025.

Прострочення виплата розрахунку по заробітній платі становить 834 робочих днів (за період з 26.02.2021 по 26.02.2025 (день розрахунку), з врахуванням середньоденної заробітної плати, яка відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.12.2019 становить 736,77 гривень, та враховуючи чотирьохденний робочий тиждень, який брався до уваги рішенням у справі №344/17728/20 від 25.02.2021, тому Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.02.2021 по 25.02.2025 буде становити 61442 гривень 18 коп.

При цьому Державне підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» має виплатити за період з 02.10.2024 по 25.02.2025 (84 робочих днів) заборгованість у розмірі 61888,68 гривень, а відповідач 2 за період з 26.02.2021 по 01.10.2024 (за 750 робочих днів) - 552 577,50 гривень.

Крім цього, відповідачі мають виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із інфляційними процесами відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів зв`язку з порушенням строків їх виплати» у загальному розмірі 124 775,55 гривень. Державне підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» має виплатити з цієї суми боргу за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року суму 887,64 гривень, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель» повинен виплатити позивачу за період з березня 2021 року по вересень 2024 року - 123887,91 гривень.

За наведених обставин позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача 1 Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 62 776,32 гривень боргу по заробітній платі, з яких 61888,68 гривень - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2024 по 25.02.2025, 887,64 гривень - компенсація втрати частини доходів, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за жовтень 2024 року - грудень 2024 року; стягнути з відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» на користь позивача 676465,41 гривень боргу по заробітній платі, з яких 552577,50 гривень - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.02.2021 по 01.10.2024, 123 887,91 гривень - компенсація втрат частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати» за березень 2021 року - вересень 2024 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Буковель» про стягнення грошових коштів за час затримки розрахунку при звільненні задоволені частково.

Стягнуто з ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» заборгованість по заробітній платі у розмірі 62 776,32 гривень, з яких середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2024 по 25.02.2025 у розмірі 61888,68 гривень, компенсація втрати частини доходів, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за жовтень 2024 року - грудень 2024 року у розмірі 887,64 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», код ЄДРПОУ 05513715, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 627,76 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року скасувати в частині відмовлених позовних вимог та задовольнити позов в повному розмірі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення в частині відмови стягнення грошових коштів з ТОВ «Буковель» неповно встановлено обставини справи, не враховано наявні в справі преюдиційні факти, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а також порушено норми застосування матеріального права, зокрема: ч.1 ст. 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", за якою особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України. Отже, ТОВ "Буковель" як покупець та новий власник приватизованого об`єкта є правонаступником прав та обов`язків приватизованого підприємства Державне підприємство «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів ", з яким позивачка перебувала у трудових відносинах.

Крім цього, відповідно до абз.5 ч.2 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства є однією із обов`язкових умов договору про приватизацію об`єкта державної власності, тобто всі боргові зобов`язання із заробітної плати, які виникли до 01.10.2024р.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» як правонаступник ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів»та відповідно до умов Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» від 29.01.2024р. зобов`язаний провести нарахування і виплату середнього заробітку з 26.02.2021 року (момент розрахунку за заборгованості з виплати заробітної плати) до 01.10.2024 року (реєстраціє правонаступництва) (750 робочих днів), що становить 676465,41 гривень, з яких 552 577,50 гривень - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.02.2021 по 01.10.2024р. та 123 887,91 гривень - компенсація втрат частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати», з розрахунку 736,77 грн середньоденної заробітної плати.

13 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечило. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Апелянт помилково стверджує, що ТОВ «Буковель» є правонаступником ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» у зобов`язаннях зі сплати середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. Суд першої інстанції правильно встановив, що ТОВ «Буковель» не перебувало та не перебуває у трудових правовідносинах з позивачкою та на момент, за який заявлено вимоги (26.02.2021 – 01.10.2024), ТОВ «Буковель» не було роботодавцем ОСОБА_1 , а відповідальність за ст. 116–117 КЗпП України покладається виключно на роботодавця, а не на будь-якого правонаступника майна. Набуття майнового комплексу не означає автоматичного переходу відповідальності за порушення трудового законодавства, допущені іншим суб`єктом. Така відповідальність є персоніфікованою і не може бути покладена на особу, яка не вчиняла порушення. ТОВ «Буковель» не несе відповідальності за зобов`язаннями, які виникли у ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» до моменту набуття права власності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просили апеляційну скаргу задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає рішення суду законним та обгрунтованим.

Представник відповідача ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» до апеляційного суду не явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 грудня 2019 року рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області по справі № 344/19959/19 позов ОСОБА_1 до ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 59915 гривень 89 копійок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.04.2019 по 01.08.2019; 67 782 гривні 84 копійки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2019 по 11.12.2019. Рішення в частині стягнення 14 078 гривень 18 копійок заборгованої заробітної плати за квітень 2019 року допущено до негайного виконання (а.с. 4-5).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2021 року по справі № 344/17728/20 позов ОСОБА_1 до ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2019 по 25.02.2021 у розмірі 178298 гривень 34 копійок та компенсацію втрати частини доходів за грудень 2019 року - грудень 2020 року у розмірі 6994 гривні 89 копійок (а.с. 6-7).

26 лютого 2025 року позивачу на її картковий рахунок надійшли від державної виконавчої служби кошти: 6994,89 гривень, 67782,84 гривень, 14078,18 гривень, 178298,34 гривень, 59915,89 гривень (а.с. 12).

ОСОБА_1 зробила розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та розрахунок компенсації відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2059-III і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» за періоди березень 2021 року - лютий 2025 року, березень 2021 року – грудень 2024 року (а.с. 13-14).

29 січня 2024 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буковель», Покупцем, був укладений договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с.Микитинці, вул. Юності 2В за результатами електронного аукціону з умовами №SPE001-UA-20231218-62291. ( а.с. 51-56).

Відповідно, правовідносини, що виникли між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, та ТОВ «Буковель» на підставі зазначеного договору купівлі-продажу, є правовідносинами щодо приватизації державного майна, які, зокрема, регулюються і Законом України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон № 2269-VIII).

У частині першій статті 28 Закону № 2269-VIII визначено, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2269-VIII приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

На підставі пункту 2.1. договору купівлі-продажу та вимог законодавства України перехід права власності на об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» відбувся після укладання цього договору, але не раніше надання дозволу Антимонопльного комітету України, якщо це встановлено законом.

Зі змісту пункту 3.1 договору вбачається, що покупець який придбав об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування землею) і обов`язків відповідно до умов договору та законодавства України.

Стаття 55 ЦПК України передбачає, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 522/6949/15-ц (провадження № 61-11964св20) зазначено, що за своєю суттю процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу відповідного суб`єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час процесу, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 червня 2020 року в справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) виснувала, що правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника). Водночас поняття «правонаступництво юридичної особи», «правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи» і «процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі» мають різний зміст.

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106-109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17).

Натомість, правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов`язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов`язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов`язків. Іншими словами, заміна сторони у зобов`язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина третя статті 656 ЦК України), дарування (частина друга статті 718 ЦК України), факторингу (глава 73 ЦК України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина перша статті 104 ЦК України) чи спадкування (стаття 1216 ЦК України)). Якщо означена заміна є неможливою внаслідок того, що правовідношення не допускає правонаступництва, таке правовідношення припиняється (статті 608, 609, 1219 ЦК України). Зобов`язання припиняється і тоді, коли правовідношення допускає правонаступництво, боржник був замінений правонаступником, але до останнього кредитор не заявив вимогу у визначений законом строк.

Пунктом 6.5.1 даного договору на Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» покладено обов`язок погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що складеться на момент переходу права власності на об`єкт приватизації, протягом шести місяців.

З матеріалів справи вбачається, що рішеннями Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2019 року у справі № 344/19959/19 та від 25 лютого 2021 року у справі №344/17728/20 стягнуто з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Заборгованість за рішеннями суду сплачена 26.02.2025 державною виконавчою службою після набрання законної сили ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2025 року від 10.02.2025 та ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.03.2025 про заміну боржника Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель».

Згідно з інформацією від 07 січня 2026 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», код ЄДРПОУ 05513715, перебуває в стані припинення (а.с. 117-118).

Згідно з нормою Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-11 та Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, заробітна плата, яка виплачується з порушенням строків її виплати, підлягає виплаті з компенсацією втрати частини доходу (заробітної плати) у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати.

Відповідно до правил ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт того, що мало місце порушення законодавства про працю та виникло право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо заробітної плати. Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2024 по 25.02.2025 є чітким, повним. Даних на його спростування матеріали справи не містять. Середньоденна заробітна плата позивача становить 736,77 грн, що встановлено судом у рішенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.02.2021 по справі № 344/17728/20, тому обґрунтована вимога про стягнення з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2024 по 25.02.2025 у розмірі 61888,68 гривень.

Вирішуючи позовні вимоги до ТОВ «Буковель», то суд встановив, що відповідач не був та не є роботодавцем позивача, відповідно вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.

Апелянт оскаржує рішення в частині відмови у задоволенні позову до ТОВ відповідальністю «Буковель», тому апеляційним судом рішення перевіряється тільки в цій частині.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

До договору купівлі-продажу об`єкта приватизації включаються передбачені умовами аукціону, викупу певні зобов`язання сторін, в ому числі погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства (ч.2 статті 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Пунктом 6.5. договору купівлі-продажу ТОВ «Буковель» єдиного майнового комплексу ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» від 27 вересня 2024 року обумовлено, що з моменту переходу права власності Покупець зобов`язаний виконати умови продажу об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме погасити борги із заробітної плати та перед бюджетом, у розмірі, що складається на момент переходу права власності на об`єкт приватизації, протягом 6 місяців. (а.с.51).

26 лютого 2025 року позивачу виплачена заборгованість саме по заробітній платі. (а.с.12). Як вбачається з договору купівлі-продажу ТОВ «Буковель» єдиного майнового комплексу ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» від 27 вересня 2024 року, Покупець не приймав на себе обов`язок погашення інших боргів, крім заробітної плати.

Суд першої інстанції врахував висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19: яким визначено, що Середній заробіток за статтею 117 Кодексу законів про працю України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Подібний правовий висновок відображено і у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 липня 2023 року у справі №522/16890/20.

Отже, у колегії суддів немає правових підстав для задоволення апеляційної скарги позивачки, яка зводиться до незгоди із висновком суду першої інстанції в результаті встановлення обставин справи з урахуванням норм закону, що регулюють такі правовідносини.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в позові. Вирішуючи справу, суд вичерпно і аргументовано відповів у рішенні на всі доводи позивача, якими вона обґрунтовувала порушення власних прав. Колегія суддів погоджується з такими висновками, тому що вони повністю відповідають встановленим обставинам справи, вимогам закону, і позивачем, крім власного трактування норм Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» без врахування обсягу обов`язку відповідача за договором купівлі-продажу майнового комплексу, нічим на спростовані.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи судом повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам позовних вимог, які суд перевіряв в суді під час розгляду справи, дав їм мотивовану оцінку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 березня 2026 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.А.Девляшевський

В.М.Луганська