Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №345/5301/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/5301/25

Провадження № 22-ц/4808/420/26

Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Івано-Франківсь

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів – Девляшевського В.А.. Мальцевої Є.Є.,

учасники справи

позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова»

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України)

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження додаткового рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року, ухвалене судом у складі судді Онушканич В.В.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ТОВ «Іннова Нова» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість з договором позики в розмірі 25 700 грн та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року позов ТОВ «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Нова» 24200,00 грн заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит №7892720425 від 21.04.2025 року та 2281,00 грн сплаченого судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В січні 2025 року ТОВ «Іннова Нова» звернулось до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та посилаючись, на положення ст. 141, 270 ЦПК України, просило суд ухвалити додаткове рішення яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Нова» удові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Додатковим рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Нова» 1500 грн витрат на правничу допомогу.

Не погодившись з вказаними рішеннями суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції змінити рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року зменшивши суму стягнення та скасувати додаткове Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року повернуто скаржнику, тому суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість додаткового рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року у межах доводів апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року.

В обґрунтування апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року, скаржник посилається на суперечність висновку суду першої інстанції, оскільки в рішенні суд зазначив, що справа є нескладною, не потребувала значних юридичних зусиль, має типовий характер. Разом з тим, суд дійшов висновку про стягнення з нього витрат на правничу допомогу. Зазначає, що у своїй практиці Верховний Суд неодноразово вказував, що у справах незначної складності суд має право відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу повністю, якщо їх необхідність не доведена.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено позивачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалу про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу з додатками ТОВ «Іннова Нова» отримало через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Переглядаючи додаткове рішення суду, колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи заяву ТОВ «Іннова Нова» про ухвалення додаткового рішення та стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Нова» 1500,00 грн витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціну позову, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, незначного обсягу юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду дійшов до висновку, що заявлені витрати представника позивача на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн є неспівмірними, та дійшов висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 1500,00 грн.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи, виходячи з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві ТОВ «Іннова Нова» було наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи у розмірі 5 000 грн.

Заяву про ухвалення додаткового рішення позивачем подано через систему «Електронний суд» 02.01.2026 року, тобто в строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України. До заяви додано договір №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року, акт №3512813092 про приймання-передачу наданих послуг від 02 січня 2026 року, заявку №3512813092 про надання послуг від 26 травня 2025 року, ордер на надання правничої допомоги Серія АН №1685684, платіжну інструкцію №3 від 31 грудня 2025 року, докази надсилання ОСОБА_1 заяви з долученими до неї документами.

Наявність договірних відносин між адвокатом Андрущенко М.В. та ТОВ «Іннова Нова» в особі директора Дмитрієва В.Ю. підтверджується договором про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06 травня 2025 року.

Розділом 3 зазначеного договору передбачено порядок приймання результатів наданих послуг на оплата наданих послуг, де зазначено, що за результатом надання послуг сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг, в яких зазначається перелік послуг, їх деталізація. Ціна договору складає загальну вартість наданих послуг.

Повноваження на представництво Андрущенком М.В. інтересів ТОВ «Іннова Нова» підтверджуються ордером на надання правничої допомоги Серія АН №1685684, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №06-05/2025 від 06 травня 2025 року.

Згідно акту №3512813092 про приймання-передачу наданих послуг від 02 січня 2026 року, сторони погодили, що виконавцем було надано за заявкою №3512813092 від 26 травня 2025 року, а замовником отримано наступні послуги: складення правової документації процесуального характеру (позовної заяви та клопотання про витребування доказів) та супровід процесу розгляду справи в суді. Вартість послуг становить 5 000 грн.

Колегія суддів вважає, що позивачем було документально доведено понесених витрати на правову допомогу.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Андрущенко М.В. послуг, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Нова» витрат на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

Колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір витрат на правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування додаткового рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що додаткове рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року ухвалено із додержанням вимог закону і не може бути скасоване з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження додаткового рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року залишити без задоволення.

Додаткове рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24 березня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева