Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №626/469/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/469/26

Провадження № 1-кп/626/190/2026

БЕРЕСТИНський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

24 березня 2026 року м.Берестин (Красноград)

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого–судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (відеоконференція),

адвоката: жигилія п.в.,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Берестин (Краснограда), матеріали кримінального провадження №12025221090001165 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Курахове Мар`їнського району Донецької області, громадянин України, українець, має вищу освіту, офіційно не одружений, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий на момент скоєння злочину за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

20.12.2025 році ОСОБА_6 перебував за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_2 . Цього ж дня, приблизно 18 години за вище вказаною адресою, коли ОСОБА_6 перебував на порозі будинку між ним та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, в ході якого, внаслідок неприязних відносин, що склалися з останнім, у ОСОБА_6 раптово виник умисел на умисне заподіяння смерті ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та свідомо бажаючи настання наслідків у виді позбавлення життя потерпілого наніс останньому два удари ножем в область грудної клітини та живота.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді двох колото – різаних ран грудної клітини та черевної порожнини з ушкодженнями внутрішніх органів та гострою крововтратою. По ступеню тяжкості вказані колото – різані рани мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, згідно п.п.2.1.2, 2.1.3й, к, о, «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

Внаслідок заподіяних вищевказаних тілесних ушкоджень, що знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку зі злочинними діями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 помер на місці.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, не оспорював факти викладені в обвинувальному акті та показав, як викладено вище, стосовно самих подій вбивства, а саме що прокурором майже всі обставини викладені вірно та пояснив, що він є військовослужбовцем і станом на грудень 2025 року він тимчасово мешкав в с.Маховик, Берестинського району Харківської області з кількома побратимами, в тому числі і з ОСОБА_8 . 20.12.2025 року, коли всі інші побратими перебували по своїм кімнатам, він з ОСОБА_8 був в одній із кімнат разом, де у нього виник конфлікт з останнім, під час якого він зі стола, який був у цій кімнаті схопив кухонний ніж і ним наніс ОСОБА_9 два удари в область живота та грудей, від яких останній впав. Після цього через кілька секунд з однієї з кімнат вибіг ОСОБА_10 і побачив його з ножем в руках, який його відштовхнув та почав кричати, що вб`є його. Оскільки він спиняв його слова реальними, то він вибіг на вулицю, а ОСОБА_10 схопив лопату та вибіг за ним з будинку, де наніс кілька ударів лопатою в область голови, від яких у нього запаморочилося в голові. Після чого він вибіг на вулицю і кудись побіг в сторону лісу, оскільки злякався за своє життя, однак куди саме, він майже нічого не пам`ятає, а коли прийшов в себе, то ножа в його руках вже не було, куди він його дів, він не пам`ятає. Після чого він тривалий час блукав по лісі, оскільки було темно, а під ранок, коли вже розвиднилось, він знайшов вихід на дорогу і дійшов до того будинку, де він тимчасово мешкав та де сталася ця трагедія, однак будинок був зачинений. Після чого він пішов до сусіднього будинку, де мешкали інші побратими та попрохав, що б повідомили командира та поліцію, що він самостійно та добровільно з`явився. Через деякий час приїхали співробітники поліції, які його затримали.

Не оспорюючи фактичні обставини скоєння злочину та нанесення двох ударів ножем ОСОБА_11 , не згоден тільки з тим фактом, що в момент скоєння даного злочину він перебував в стані алкогольного сп`яніння, оскільки спиртного він не вживав і відповідно до медичних висновків з лікарні, на момент огляду його лікарем, він був тверезвий.

У скоєному розкаюється, усвідомив свою протиправну поведінку, також оскільки він раніше не судимий та має кілька відзнак за бойові заслуги, то просить призначити йому мінімальне покарання.

Також пояснив, що при ознайомленні з матеріалами справи в порядку ст.290 КПК України він разом зі своїм захисником повністю ознайомився з усіма матеріалами справи, і оскільки вони викладені вірно, і він повністю визнає свою провину, то вважав за недоцільне проводити допит свідків в судовому засіданні, а розгляд справи провести без їх участі, з чим також погодився його захисник та не заперечував і прокурор.

Крім повного визнання своєї провини у скоєному, вина останнього також повністю підтверджується і рядом інших досліджених письмових та речових доказів в судовому засіданні, а саме:

-Рапортом чергового Берестинського РВП від 20.12.2025 року, відповідно до якого 20.12.2025 року о 18:39 надійшло повідомлення зі служби 102 від військовослужбовця Смаги, що 20.12.2025 року близько 17:00 за місцем тимчасового перебування мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , між двома військовослужбовцями ОСОБА_8 та ОСОБА_12 виник конфлікт, в ході якого останній наніс ОСОБА_13 кілька ножових поранень від яких той помер, а зловмисник втік;

-Протоколом огляду місця події від 20.12.2025 року, проведеного в с.Маховик Берестинського району, під час якого в будинку по АДРЕСА_2 було виявлено труп військовослужбовця ОСОБА_14 , вилучено ряд особистих речей та інші речові докази, а також зафіксована обстановка у будинку, з відповідною фототаблицею.

Після дослідження даного протоколу огляду, доданих до нього фотоматеріалів, ОСОБА_6 пояснив, що в протоколі все зафіксовано вірно, обстановка в будинку відповідає дійсності і труп виявлено саме в тому місці, де він завдав ОСОБА_15 два ножові удари в грудну клітину.

-Відповідно до лікарського свідоцтва про смерті №1217/296 КРт-25 від 21.12.2025 року, причиною смерті ОСОБА_7 стали дві колото-різані рани грудної і черевної порожнини;

-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.12.2025 року, відповідно до якого 21.12.2025 року о 08:48год. ОСОБА_6 було затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України, як особу безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

-Протоколами проведення слідчих експериментів від 25.12.2025 року зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 під час яких останні показали та пояснили в самому будинку на місці злочину, загальну обстановку та поведінку ОСОБА_6 в момент скоєння злочину;

-Згідно висновку експерта №14-12/4199-Дм/25 від 08-12.01.2026 року:

Групова приналежність крові потерпілого ОСОБА_7 – В з ізогемаглютиніном анті – А; Групова приналежність крові підозрюваного ОСОБА_6 – В з ізогемаглютиніном анті – А;

На кофті підозрюваного ОСОБА_6 , вилученої в ході проведення його затримання, знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анті – А, що властиво як самому підозрюваному ОСОБА_6 , так і не виключається її походження і від потерпілого ОСОБА_7 .

В судовому засіданні ОСОБА_6 , підтвердив, що його особисті речі дійсно було в крові, однак це кров потерпілого чи його, він вже не пригадає, оскільки після удару лопатою по голові від побратима, у нього також текла кров.

- Згідно висновку експерта від 21.12.2025 - 04.02.2026 року на підставі даних, отриманих при судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_19 , 1996р.н., у відповідь на встановлені на розв`язання експертизи запитання, з урахуванням результатів лабораторних досліджень, експерт прийшов до висновків, що смерть останнього настала внаслідок колото-різаних поранень грудної та черевної порожнин з ушкодженням внутрішніх органів, та гострою крововтратою.

Про це свідчать морфологічні дані: недокрів`я внутрішніх органів, 625 мл рідкої крові та згустків крові в правій плевральній порожнині, в черевної порожнини 375мл рідкої крові; наявність колото-різаної рани на передній поверхні грудної клітини праворуч, щілиноподібної форми, з рівними краями, нижній кінець загострений, верхній П-подібний. Рановий канал проникає в грудну порожнину через реберні хрящі, через діафрагму в черевну порожнину ушкоджуючи печінку; наявність колото-різаної рани на правій бічній поверхні живота, аналогічного характеру що проникає в черевну порожнину не ушкоджуючи внутрішні органи.

Результати судово-гістологічних досліджень: гострий розлад кровообігу: переважне венозне недокрів`я, різке порушення властивостей реології крові в судинах внутрішніх органів

Колото-різані рани утворились від дії плаского гострокінцевого клинка колючо-ріжучого знаряддя, яке мало з одного боку ріжучий край(лезо), а з іншого обушок з П- подібним поперечним перерізом, та вираженими ребрами.

Смерть гр. ОСОБА_7 настала менше доби до судово-медичного розтину тіла.

По ступеню тяжкості вказані колото-різані порання мають ознаки ТЯЖКИХ, як небезпечних для життя тілесних ушкоджень, згідно п.п.2.1.2, 2.1.3й, к, о. Між даними ранами та настанням смерті мається причинний зв`язок.

При судово-токсикологічній експертизі крові трупа гр. ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт в кількості 2,05%о, що класифікується, як стан алкогольного сп`яніння середньої тяжкості відносно живої особи.

При судово-імунологічній експертизі крові трупа гр. ОСОБА_7 встановлена її належність до групи належить до групи В з ізогемаглютининами анти-А.

В судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердив, що форма ножа, яким він завдав два ножові удари потерпілому ОСОБА_7 , була саме така, як вказано вище експертом.

-Відповідно до результатів проведення службового розслідування по факту смерті солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_7 від 10.01.2026 року також було встановлено нанесення ОСОБА_6 двох ударів ножем потерпілому ОСОБА_7 , від яких останній помер на місті.

-Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №527 від 07.01.2026 року:

1. ОСОБА_6 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

2.У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_6 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

3. ОСОБА_6 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

-Згідно двох висновків лікаря КНП «Берестинська міська лікарня» від 21.12.2025 року, на момент огляду 21.12.2025 року о 10:15год. та о 10:55год. ОСОБА_6 був тверезий, тобто ознак алкогольного сп`яніння, не виявлено.

При огляді речових доказів в судовому засіданні, а саме грошових коштів, банківської карти та нагород, ОСОБА_6 підтвердив, що це речі належать саме йому, які залишились у будинку та в подальшому були вилучені працівниками поліції.

В судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що всі дослідженні речові докази належать йому, і інші письмові докази є правдивими та їх зміст відповідає дійсності, будь які суперечності між ними відсутні.

Також останній пояснив, що при відкритті йому матеріалів справи в порядку ст.290 КПК України, він разом зі своїм захисником повністю ознайомилися з ними, в тому числі зі усіма відео та аудіо записами, які маються на СD-дисках та флеш-накопичувачах, в зв`язку він з чим не наполягав на їх прослуховуванні та перегляді в повному обсязі, оскільки відповідні роздруківки відповідних протоколів огляду, відповідають дійсності і достатньо дослідити тільки їх. Захисник підтримав вказану позицію свого підзахисного, проти чого не заперечував і прокурор.

Таким чином, під час судового розгляду, суд допитав всіх заявлених сторонами осіб та дослідив всі надані докази, як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту, які вони вважали за необхідне долучити у суді, розглянув всі заявлені клопотання сторін, після чого в кінці судового слідства всі учасники процесу повідомили суду, що будь-яких інших пояснень, клопотань та доповнень вони не мають, в зв`язку з чим можливо завершити судове слідство та постановити вирок на підставі наявних та досліджених доказів, наданих суду.

За таких обставин суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до положень ч.1 ст.337 КПК України, тобто в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, аналізуючи вищенаведені покази обвинуваченого, а також інші надані та досліджені докази в їх сукупності, оцінюючи їх належність і допустимість, а також їх достатність і взаємозв`язок, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у даному кримінальному правопорушенні за наведених вище обставинах у вироку та кваліфікує його дії за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.50, 65-67 КК України, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Також ст.65 КК України передбачає, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа "Довженко проти України") зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що останній раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягався, має родину, має постійне місце мешкання, на момент скоєння злочину був діючим військовослужбовцем, за місцем несення служби характеризується посередньо, є учасником бойових, має дві нагороди(медалі): «За жертву крові в боях за волю України» та «Учасник бойових дій», на обліку у лікаря психіатра та нарколога, не перебуває. Також останній висловив бажання після набрання вироком чинності, повернутися до лав ЗСУ.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає повне визнання провини, каяття у скоєному, усвідомлення своєї противоправної поведінки.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

При цьому в обвинувальному акті зазначено, що в момент скоєння злочину ОСОБА_6 : «вживав алкогольні напої», в зв`язку з чим в якості обставини, яка обтяжує його покарання, зазначено вчинення правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння, однак об`єктивних підтверджень цьому факту, в матеріалах справи не мається.

Так, сам ОСОБА_6 , не оспорюючи самі фактичні обставини, вчинення злочину та нанесення двох ударів ножем потерпілому ОСОБА_7 від яких останній помер, заперечував лише один факт, а саме що він в момент його скоєння, перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Такі покази ОСОБА_6 також підтверджується і письмовими доказами по справі, оскільки згідно двох висновків лікаря КНП «Берестинська міська лікарня» на стан алкогольного сп`яніння від 21.12.2025 року, на момент огляду 21.12.2025 року о 10:15год. та о 10:55год. ОСОБА_6 був тверезий, тобто ознак алкогольного сп`яніння у нього не виявлено.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити факт перебування ОСОБА_6 в стані алкогольного сп`яніння, в матеріалах справи не мається, не надано таких і в судовому засіданні, в зв`язку з чим суд виключає вказану обставину з обвинувачення та не визнає її, як обставину, що обтяжує покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; дані про його особу, викладені вище, в тому числі його бойові нагороди; кілька обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які його обтяжують і вважає, що покарання ОСОБА_6 , яке необхідно і достатньо для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, повинно бути призначено в межах санкції ч.1 ст.115 КК України, у виді позбавлення волі.

Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності зі ставленням ОСОБА_6 до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі майже в мінімальних межах санкції статті норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинений ним злочин. Таке покарання з реальним його відбуванням, буде необхідним та достатнім для його виправлення, внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, нейтралізує його негативні настанови та змусить в майбутньому додержуватись положень закону України про кримінальну відповідальність, а також запобігатиме вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин справи та характеру скоєного, то підстав для застосування ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання з урахуванням ст.69 КК України, суд не вбачає.

Що стосується міри запобіжного заходу та початку строку відбування покарання обвинуваченому, то суд виходить з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, стосовно ОСОБА_6 міра запобіжного заходу в рамках даного кримінального провадження обрана у вигляді тримання під вартою, ухвалою слідчого судді Берестинського районного суду Харківської області від 22.12.2025 року і останній знаходиться під вартою з моменту фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України з 21.12.2025 року, в зв`язку з чим саме з цієї дати і необхідно рахувати строк тримання під вартою, зарахувавши його в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком чинності, залишити раніше обрану – тримання під вартою.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК Укр.

При цьому в судовому засіданні ОСОБА_6 прохав передати певні речові докази, а саме грошові кошти, банківську карту та його особисті документи, що посвідчують його особу (паспорт, закордонний паспорт, посвідчення УБД, водійське посвідчення) його захиснику ОСОБА_20 , однак вказане не передбачено ст.100 КПК України, в зв`язку з чим, суд відмовляє про їх передачу саме захиснику. Вказані речові докази будуть повернуті його власнику, а саме ОСОБА_21 або іншій уповноважені на то особі, на ім`я якої останній видасть відповідне доручення.

Цивільний позов по справі, не заявлено. Судові витрати по справі – відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі, строком на 7(сім) років 6(шість) місяців.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком чинності залишити раніше обрану у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 21.12.2025 року, зарахувавши його в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон ТМ «БІСОН Х10» темно-синього кольору, в чохлі книжка; барсетку чоловічу чорного кольору з особистими речами (грошові кошти: 5000тис. доларів США, 470грн. з монетами, платіжна карта МоноБанку, дві нагороди та інші речі) військовослужбовця вч НОМЕР_1 ОСОБА_6 ; документи, а саме паспорт громадянина України, закордонний паспорт, військовий квиток, які посвідчують особу на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисті фотографії 3 на 4 см для документообігу, кулькова ручка чорного кольору, мобільний телефон ТМ «Моторола» червоного кольору, що були вилучено в ході проведення огляду місця події від 20.12.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , які знаходять на зберіганні в камері схову Берестинського РВП – повернути його власнику ОСОБА_6 або іншій уповноваженій особі, на ім`я якої останній видасть відповідне доручення;

- військовий спальний мішок кольору піксель зі слідами РБК; змив РБК на ватну паличку; шнур білого кольору від зарядного пристрою, на кінці якого маються сліди РБК; гумові рукавички синього кольору, змив із обкладинки паспорта громадянина України ОСОБА_6 ; рушник помаранчевого кольору, який належить ОСОБА_6 ; військові берці коричневого кольору зі шкарпетками всередині; змив на ватну паличку із павербанку чорного кольору; металевий кухонний ніж без рукоятки; кухонний ніж з дерев`яною рукояткою з написом «Хортиця» на лезі; кухонний ніж з дерев`яною рукояткою коричневого кольору; запальничку золотистого кольору; дерев`яний підлокітник, ймовірно від крісла, яке розміщене у вітальні кімнаті; штикову лопату; змив на марлеву пов`язку зі слідами РБК; ніж з пластиковою ручкою, рукоятка якого обмотана синьою стрічкою; штикову лопату; металевий ніж, за ознаками схожий на мисливський, рукоятка якого обмотана тонкою мотузкою чорного кольору; військову флісову кофту зеленого кольору, що були вилучені в ході проведення огляду місця події від 20.12.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , які знаходять на зберіганні в камері схову Берестинського РВП – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя