Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №613/2028/25 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/2028/25 Провадження №-3/613/27/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Шалімов Д.В., за участю секретаря судового засідання Герасимюк Л.А., прокурора Сологуб Е.С., розглянувши в режимі відеоконференції адміністративні матеріали, що надійшли від 7-го управління ( з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного сержанта – командира першого відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи згідно з п.п. г п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України « Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 03 вересня 2025 року о 12.18 год., без поважних причин, подав щорічну декларацію за 2023 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, чим не виконав вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного сержанта – командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи згідно з п.п. г п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України « Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 09 травня 2025 року о 15.22 год., без поважних причин, подав щорічну декларацію за 2024 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, чим не виконав вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що фактично вину свою визнає, проте дані правопорушення ним було скоєно з тих причин, що керівництво не повідомило йому про необхідність подавати декларації. Також він певний час проходив стаціонарне лікування, тому не міг вчасно подати декларації.

Прокурор у судовому засіданні вважала, що у діяннях ОСОБА_1 встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з чим просила притягнути його до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в рамках зазначеної статті.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Наказом тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16 вересня 2023 року, старшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду головного сержанта – командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 та з 16 вересня 2023 року приступив до справ та посади головного сержанта – командира першого відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 7 ст. 45 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб`єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов`язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).

Дія цієї частини не поширюється на суб`єктів декларування з числа військовослужбовців, зокрема, які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів).

Таким чином, ОСОБА_1 будучи військовою посадовою особою, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Так, ОСОБА_1 03 вересня 2025 року подав щорічну декларацію за 2023 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, яку відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII повинен був подати до 01.04.2024, тобто несвоєчасно.

При цьому не вірно зазначивши вид декларації, а саме: замість щорічної 2023, зазначив при звільненні 01.01.2023 -31.12.2023.

Крім того, ОСОБА_1 09 травня 2025 року подав щорічну декларацію за 2024 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, яку відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII повинен був подати до 01.04.2025, тобто несвоєчасно.

При цьому не вірно зазначивши вид декларації, а саме: замість щорічної 2024, зазначив при звільненні 01.01.2024 -31.12.2024.

Суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 , що йому не було повідомлено про необхідність подачі декларації, оскільки дане спростовується відомістю доведення до особового складу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій старший сержант ОСОБА_1 01 грудня 2023 року під особистий підпис ознайомлений з положення Закону України « Про державну службу», положення Закону України « Про запобігання корупції», статті 172, 189, 190, 271, 293-296, 328-330, 357, 358, 364, 366-369-1, 370, 382, 402-435 КК України, статті 15, глави 13-А, 13-Б КУпАП.

З огляду на викладене, головний сержант – командир відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 є військовою посадовою особою Збройних Сил України, яка здійснює професійну діяльність, повязану із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно підпункту 3 пункту 7 частини 5 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» військовослужбовці, які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відрядженні до них відносяться до субєктів на яких поширюється дія розділу VII Закону України «Про запобігання корупції» (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів).

Таким чином, відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», посада ОСОБА_1 віднесена до субєктів на яких поширюється дія цього Закону, як на військову посадову особу Збройних Сил України, і він є субєктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення повязаного з корупцією, і зобовязаний виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

Статтями 2, 3 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» визначено, що кожен громадянин України, вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобовязання неухильно додержуватися Конституції України, цього Закону, Законів України «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інших законів України, а також прийнятих відповідно до них указів Президента У країни та інших нормативно - правових актів шодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обовязку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародних договорів України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України та сумлінно виконувати обовязки військової служби.

Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», субєкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а"."в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобовязані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»: особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ' пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобовязані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного особи, уповноваженої агентства декларацію виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

12.10.2023 набрав чинності Закон України № 3384-1X «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

На виконання вище зазначених вимог законодавства, головний сержант – командир відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 був зобов`язаний подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік не пізніше 31.03.2024, та за 2024 рік не пізніше 31.03.2025.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону та п. 2-7 Прикінцевих положень Закону, подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 03 вересня 2025 року о 12.18 год., а за 2024 рік 09 травня 2025 року о 15.22 год., що встановлено відповідно відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердив факт несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2023-й та 2024-й роки, зазначивши, що що перебував у медичих установах на стаціонарному лікуванні, крім того керівництво не повідомило його про небхідність подачі декларації.

Так, відповідно до наданих до матеріалів справи виписок із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 перебував на станціонарному лікуванні з 14.03.2024 по 10.04.2024, з 19.04.2024 по 26.04.2024 , з 01.09.2025 по 23.09.2025, з 19.08.2025 по 29.08.2025, що не є підтвердженням причини поважносі пропуску строку подачі декларацій за 2023 та 2024 роки.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення №625 від 02 жовтня 2025 року та №626 02 жовтня 2025 року , витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №236 від 16 вересня 2023 року, витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №131 від 25 травня 2024 року, функціональними завданнями структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомістю доведення до особового складу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , результатом пошуку та переглядом документів в Єдиному державному реєстрі декларацій, з якого вбачається, що ОСОБА_1 подав декларацію ( при звільненні) період 01.01.2023-31.12.2023 - 09 травня 2025 року та декларацію ( при звільненні) період 01.01.2024-31.12.2024 - 03 вересня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Таким чином, суд доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер адміністративних правопорушень, обставини справи, дані про особу правопорушника, який позитивно харатеризувався за місцем служби, є учасником бойових дій, ступінь його вини, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливими, відповідатиме характеру вчинених правопорушень, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а саме у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 10, 24, 33, 36, 221, 251, 252, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

СУДДЯ