Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №398/443/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/443/26

провадження №: 1-кп/398/324/26

ВИРОК

Іменем України

"25" березня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121060001655 від 25.09.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карасин Сарненського району Рівненської області, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, військовослужбовця, який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія-стрільця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:

07.02.2023 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу, та приступив до виконання військового обов`язку-проходження військової служби. Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІУ, ст. ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, ст. 1, ч. З, ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, додержуватись правил військової поведінки, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Однак, ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок вігготовлсння, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, не пізніше лютого 2025 року, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи в населеному пункті Суджа, Суджанского району, Курській області, рф, незаконно придбав шляхом знайдення в місцях безпосереднього вогневого контакту з ворогом – збройними формуваннями російської федерації, 1 бойову ручну осколкову американську гранату типу М67 та 1 засіб підриву типу М213, які конструктивно поєднуються між собою по різьбовому з`єднанню та у зібраному стані являють собою вибуховий пристрій, що належать до категорії боєприпасів, та 32 патрони, які являються боєприпасами 5,45 (5,45x39 мм), з яких тридцять з кулями із сталевим сердечником, два – з кулями з бронебійним сердечником, промислового виготовлення, які мажуть використовуватись при стрільбі з автоматів системи Калашникова (АК-74, АКС-74У), кулемету «РПК-74 та інші.

Надалі у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне носіння та зберігання вищезазначених боєприпасів без передбаченого законом дозволу, реалізуючи який ОСОБА_4 , не маючи на те передбаченого законом дозволу незаконно переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу вказані боєприпаси до моменту вилучення 24.09.2025 року працівниками поліції під час обшуку.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, не оспорював, оскільки в ньому все викладено вірно. Пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому.

Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, доведена повністю.

Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого встановлено, що він, одружений, не має на своєму утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем у зв`язку із загальною мобілізацією. За місцем проживання скарг та заяв щодо нього не надходило. Не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та лікаря психіатра, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Згідно з досудовою доповіддю від 06.03.2026 року ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. На думку органу пробації виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 314-1 КПК України при призначенні покарання обвинуваченому судом враховується зазначена досудова доповідь.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_4 судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи: характеру і тривалості злочинного посягання, наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, приймав безпосередню участь у бойових діях, одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, щодо якого скарг і заяв за місцем проживання не надходило, його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, відношення обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся, наявність обставин, що пом`якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, а також дані досудової доповіді щодо можливості виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі, суд вважає, що перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому до обвинуваченого доцільно застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк, з покладенням на нього обов`язків у відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. При цьому, суд враховує, що відповідно до акту знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 28.10.2025 року №331, речовий доказ – предмет зовні схожий на гранату типу М-67 із маркуванням на корпусі DAZ19A030-001 та із маркуванням на запалі FUZE M213 COP16K 032-007 – знищено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні №12025121060001655 від 25 вересня 2025 року, пов`язані із залученням експертів, в загальному розмірі 8 022 (вісім тисяч двадцять дві) грн 60 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2025 року на набої калібру 5.45х39 в кількості 32 шт, які упаковані до спеціального пакету НПУ №ICRO133428; предмет зовні схожий на гранату типу М-67 із маркуванням на корпусі DAZ19A030-001 та із маркуванням на запалі FUZE M213 COP16K 032-007, яку упаковано до спеціального пакету НПУ №RAWO185732.

Речові докази: набої калібру 5.45х39 в кількості 32 шт (29 патронів та 3 гільзи), якіпередані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області (квитанція №261) – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в 30-денний строк з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копія повного тексту вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня.

Суддя ОСОБА_1