Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №398/491/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/491/25

провадження №: 3/398/10/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" березня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Москалик В. В., з участю секретаря судового засідання - Ситник І.О., прокурора Ярифи Т.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Деревінського С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Олександрії Олександрійського району Кіровоградської області, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , головний державний інспектор Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області,

за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом № 26/25 від 17.01.2025, складеними оперуповноваженим відділу Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Кушнєрьовим Є.І., ОСОБА_1 , головний державний інспектор Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області, 09.05.2023 не виконала вимоги п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за таких обставин.

Наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області від 01.09.2022 № 369-о "Про переведення працівників" ОСОБА_1 , головного державного інспектора Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області переведено на посаду головного державного інспектора Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Відповідно до посадової інструкції державного службовця головного державного інспектора Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок ГУ ДПС в області Щербань І.М. зобов`язана:

1) організовувати та забезпечувати виконання в ГУ ДПС в області в межах компетенції, Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну та інших міністерств з питань, що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та ГУ ДПС в області, доручень голови ДПС, начальника ГУ ДПС в області та безпосереднього керівника;

2) проводити камеральні перевірки фізичних осіб у межах повноважень підрозділу податків і зборів з фізичних осіб;

Здійснювати контроль:

- за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору;

- за своєчасністю та повнотою нарахування та сплати податку на майно з фізичних осіб (податку на нерухоме, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю та місцевих зборів з фізичних осіб (туристичного збору та збору за місця паркування транспортних засобів).

Отже, ОСОБА_1 як головний державний інспектор Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС в області наділена організаційно-розпорядчими повноваженнями і в розумінні пп. "в" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" є державним службовцем.

Листом «Повідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів» від 02.10.2024 № 6344/11-28-24-10-09, ОСОБА_1 повідомила начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у області про те, що вона у зв`язку з виконанням обов`язків щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повідомляла про виникнення потенційного конфлікту інтересів у зв`язку з наявним у неї приватним інтересом, зумовленим майновими та сімейними стосунками, оскільки вона та її чоловік - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), син - ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) на правах спільної сумісної власності володіють квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того син - ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Також ОСОБА_1 пояснює, що вона та її чоловік зареєстровані у квартирі, яка є спільною власністю, а її син зареєстрований за іншою адресою, у зв`язку з чим її приватний інтерес створює потенційний конфлікт інтересів, що впливає на об`єктивність дій щодо зазначених фізичних осіб (близьких осіб) під час нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до наказу начальника ГУ ДПС у області «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів ОСОБА_4 »:

1. Начальнику управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у області доручено:

1.1. Усунути головного державного інспектора Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб, ОСОБА_1 вчинення дій, прийняття рішень, участі у прийнятті стосовно фізичних осіб ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ), відносно себе.

1.2. Зобов`язати начальника управління оподаткування фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у області ОСОБА_5 здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства розгляд та прийняття рішень, вчинення дій стосовно ОСОБА_1 .

1.3. Забезпечити інформування керівника ГУ ДПС у області про прийняте рішення.

2. Головному державному інспектору Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у області Щербань Ірині, у разі виникнення реального конфлікту інтересів повідомляти про це безпосередньо керівника та сектор з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС в області.

Відповідно до наказу в.о. начальника ГУ ДПС в області від 01.09.2022 № 369-о «Про переведення працівників», ОСОБА_1 01.09.2022 працює на посаді головного державного інспектора Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у області.

Згідно з актовим записом про шлюб від 31.08.1985 № 12, виданого Добронадіївською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_1 не повідомила свого керівника у встановлений законом строк про наявність у неї реального конфлікту інтересів щодо видалення з інформаційно-комунікаційної системи ДПС податкового повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 .

Також ззаначено, що ОСОБА_1 09.05.2023 не повідомила про видалення податкового повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з інформаційно-комунікаційної системи ДПС стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 № 0077753-2410-1126, яке сформовано 24 квітня 2023 року, при цьому вчасно не повідомила про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

В ході проведення перевірки встановлено, що листом «Повідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів» від 02.10.2024 № 6344/11-28-24-10-09, ОСОБА_1 несвоєчасно повідомила свого керівника - начальника управління оподаткування фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у області ОСОБА_6 про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.

Отже, ОСОБА_1 була обізнаною з обмеженнями та зобов`язаннями, передбаченими Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Законута застосовуються обмеження і зобов`язання, передбачені Законом.

За вищезазначених обставин, головний державний інспектор Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ОСОБА_1 , перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів, не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів у порядку та строки, визначені Законом України «Про запобігання корупції», щодо видалення податкового повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з інформаційно-комунікаційної системи ДПС стосовно близької особи, чим порушила вимоги вищевказаного Закону.

Так, за результатами аналізу подій, що відбулися 09.05.2023 у зв`язку із неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів щодо наміру видалити податкове повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з інформаційно-комунікаційної системи ДПС стосовно свого чоловік ОСОБА_2 , в протоколі № 26/25 від 17.01.2025 зроблено такі висновки:

1. Наявність у ОСОБА_1 повноважень на внесення змін в ІКС ДПС шляхом коригування суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як головним державним інспектором Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у області.

2. Наявність приватного інтересу у ОСОБА_1 , зумовленого особистими сімейними стосунками. Приватний інтерес ОСОБА_1 полягає у бажанні піклуватись про свою близьку особу, шляхом коректування суми нарахування податку, який був неправильно обраховано інформаційно-комунікаційною системою ДПС.

3. Наявністю протиріччя між службовими повноваженнями ОСОБА_1 , вираженими у одноосібній службовій можливості вносити зміни в ІКС ДПС щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки іїї приватним інтересом, яке в даному випадку впливало на об`єктивність прийняття рішення, вчинення діяння. Відповідно наявність у ОСОБА_1 організаційно - розпорядчих повноважень, пов`язаних з вчиненням/невчиненням дій, прийняттям рішень стосовно близької особи утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація стосовно близької особи таких повноважень - реальний конфлікт інтересів.

Щербань ОСОБА_7 є чоловіком головного державного інспектора Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у області ОСОБА_1 , що підтверджується актовим записом про шлюб від 31.08.1985 № 12, виданим Добронадіївською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області.

В розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є близькими особами.

З урахуванням викладеного, згідно з протоколом № 26/25 від 17.01.2025 ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, а також не повідомила про наявність у нього реального конфлікту інтересів у спосіб та строки, визначені Законом, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, що полягає у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Згідно з протоколом № 27/25 від 17.01.2025, складеним оперуповноваженим відділу Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Кушнєрьовим Є.І., ОСОБА_1 , головний державний інспектор Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області, 09.05.2023 не виконала вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Так, за результатами аналізу подій, що відбулися 09.05.2023 у зв`язку з видаленням податкового повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з інформаційно-комунікаційної системи ДПС стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 , в протоколі № 27/25 від 17.01.2025 зроблено такі висновки:

1. Наявність у ОСОБА_1 повноважень на внесення змін в ІКС ДПС шляхом коригування суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як головним державним інспектором Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у області.

2. Наявність приватного інтересу у ОСОБА_1 , зумовленого особистими сімейними стосунками. Приватний інтерес ОСОБА_1 полягає у бажанні піклуватись про свою близьку особу шляхом коректування суми нарахування податку, який був неправильно обраховано інформаційно-комунікаційною системою ДПС.

3. Наявністю протиріччя між службовими повноваженнями ОСОБА_1 , вираженими у одноосібній службовій можливості вносити зміни в ІКС ДПС щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки іїї приватним інтересом, яке в даному випадку впливало на об`єктивність прийняття рішення, вчинення діяння. Відповідно наявність у ОСОБА_1 організаційно - розпорядчих повноважень, пов`язаних з вчиненням / невчиненням дій, прийняттям рішень стосовно близької особи утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація стосовно близької особи таких повноважень - реальний конфлікт інтересів.

4. Вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, що підтверджується внесенням змін (видаленням) інформації з інформаційно-комунікаційної системи ДПС.

В розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є близькими особами.

Згідно з протоколом № 27/25 від 17.01.2025 ОСОБА_1 порушила вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо невчинення дій та неприйняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, що полягає у вчиненні дій та прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У судових засіданнях прокурор зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, доведена у повному обсязі, ОСОБА_1 не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, а також не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів у спосіб та строки, визначені законодавством, та вчинила дії (прийняла рішення)в умовах реального конфлікту інтересів, а відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього, не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП, просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімкм доходів громадян, що складає 3400,00 грн, про що надано письмовий висновок прокурора .

У судових засіданнях ОСОБА_1 зазначала, що вважає себе невинуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, просила закрити провадження у зазначеній справі про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, інкримінованих їй.

Захисник Деревінський С.М. у судових засіданнях зазначав, що справа про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки було істотно порушені права ОСОБА_1 під час здійснення провадження у цій справі, а саме в порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП не вручено ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, копії протоколів про адміністративне правопорушення, не дотримано положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та у спосіб, встановлений КУпаП, не роз`яснено і не повідомлено суть правопорушень, вчинення яких їй інкриміновано, порушено вимоги ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 відмовлено у праві скористатися юридичною допомогою адвоката, позбавлено право давати пояснення по суті обставин, викладених в протоколах, та надати докази на свій захист, по закінченню складання матеріалів справ про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 позбавлено права ознайомитися із матеріалами справ. Внаслідок допущення службовою особою, яка здійснювала провадження у справах про адміністративні правопорушення, зазначених порушень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 63 Конституції України, ч. 2 ст. 254, ст. 268 КУпАП, було позбавлено ОСОБА_1 можливості реалізувати свої процесуальні права, визначені ст. 268 КУпАП та гарантовані Конституцією України, під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Захисник вважає, що діях ОСОБА_1 був потенційний, а не реальний конфлікт інтересів, що також встановлено під час перевірки сектором з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Кіровоградській області, реального конфлікту інтересів в діях ОСОБА_1 немає, оскільки під час виконання своїх посадових обов`язків вона не переслідувала будь-якої користі чи інших благ для себе і своїх близьких і діяла виключно відповідно до вимог законодавства з податкової справи, було здійснено повний перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по ОСОБА_1 і рідним, збільшивши його розмір. Посилаючись на практику Верховного Суду, зазначив, що спливли передбачені ст. 38 КУпАП строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Захисник просить закрити провадження про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень. Крім того, просить суд звернутися до керівника ГУ Національної поліції в Кіровоградській області про порушення працівниками поліції вимог ст. ст. 19, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, ст. ст. 7, 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію" під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції» дає визначення таким термінам: близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Стаття 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані, зокрема: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 ст. 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі Тейшейра де Кастор проти Португалії від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі Шабельник проти України від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах Гурепка проти України (N2) від 08 квітня 2010 року, Лучанінов проти України від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Європейський суд з прав людини зазначав, що його рішення (які є джерелом права в Україні) фактично слугують не лише для вирішення справ, направлених до Суду, але, взагалі, для роз`яснення, захисту та розвитку правил, встановлених Конвенцією, що сприяє дотриманню державами зобов`язань, які вони взяли на себе як Договірні Сторони (Ireland v. the United Kingdom, § 154).

Отже, місія системи, створеної Конвенцією, полягає у визначенні питань державної політики в загальних інтересах, що підвищує стандарти захисту прав людини та розширює судову практику в сфері прав людини у всьому суспільстві держав-членів Конвенції (Konstantin Markin v. Russia [ВП], § 89).

Так, критерії Європейського суду з прав людини, що встановлюють, чи має звинувачення кримінальний характер, широко відомі як, «критерії Енгеля» (Engel and оthers v. Netherlands, заява № 5100/71) передбачають необхідність врахування судом: кваліфікації правопорушення згідно з національним законодавством, характеру правопорушення та суворості покарання, якому обвинувачений ризикує бути підданий), а також вид та суворість покарання стосовно фізичної особи та, відповідно, необхідність застосування судом у цій справі при визначенні такого виду адміністративної відповідальності максимальних стандартів доказування, гарантуючи конституційні принципи рівності та змагальності.

Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини. На думку Європейського суду з прав людини, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 у справі № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Виходячи із загальних завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначених статтею 1 цього Кодексу, уповноважені посадові особи органів державної влади, які відповідно до ст. 255 КУпАП наділені повноваженнями складати протоколи про адміністративне правопорушення, повинні діяти на підставі закону та згідно процедури визначеної законодавчими нормами.

Однак, суд за результатами розгляду справи встановив, що під час складання щодо ОСОБА_1 17.01.2025 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, не було забезпечено її право на захист, оскільки згідно з дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, долученим до цих протоколів, вона повідомила працівника поліції про намір скористатися юридичною допомогою адвоката, натомість поліцейський фактично проігнорував зазначену вимогу ОСОБА_1 і продовжив складання протоколів про адміністративні правопорушення від 17.01.2025 № 26/25 та № 27/25 за відсутності адвоката, в присутності якого ОСОБА_1 мала б надавати пояснення по суті обставин, викладених в протоколах, надавати докази на свій захист, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій тощо.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; неуповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

Отже, вищенаведені обставини дають підстави суду констатувати, що у даній справі має місце істотне порушення працівниками поліції процесуальних норм під час складання протоколів щодо ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а отже зазначені протоколи у розумінні ст. 251 КУпАП не можна вважати допустимими доказами у справі.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення є головним документом у справі і його важливість співставима з обвинувальним актом у кримінальному провадженні. Істотне порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання протоколів від 17.01.2025 № 26/25 та № 27/25 унеможливлює постановлення судом законного й обґрунтованого рішення, оскільки зазначені протоколи не можуть бути допустимими доказами у цій справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, порушення права особи, яка притягується до адміністративної відпоавідальності, на захист, а також порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності та зібрання доказів, зокрема, порядку складання протоколів про адміністративне правопорушення, дає підстави для визнання відповідних протоколів недопустимими, а отже справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 про направлення постанови суду до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області підлягає задоволенню.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підстав іп. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Постанову направити Головному управлінню Національної поліції України в Кіровоградській області.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК