Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №396/1715/25 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Суд: Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 24 березня 2026 р.

Справа: №396/1715/25

Суддя: Цесельська О. С.

Справа № 396/1715/25

Провадження № 1-кп/396/76/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Новоукраїнка Кіровоградської області кримінальне провадження № 12025121080000185 від 04.06.2025 року,по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопетровське Новоодеського району Миколаївської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, не працюючий, не одружений, освіта базова загальна середня, має на утриманні неповнолітню дитину, не військовозобов`язаного, раніше не судимого, вважається таким, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Миколаївка, Бердянського району, Запорізької області, проживаючий без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, не працюючого, одруженого, освіта середня-спеціальна, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не військовозобов`язаного, раніше судимого:

- 30.07.2021 Бердянським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 6 років. 25.02.2025 на підставі ст. 81 КК України звільнений від відбування покарання, умовно - достроково невідбутий термін: 7 місяців 1 день. Судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника -адвоката ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

03.06.2025 року ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_5 , перебували за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 та вживали спиртні напої з останнім.

У ході вживання спиртних напоїв, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , домовились про вчинення крадіжки з домоволодіння, яке належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки останні достовірно знали про відсутність мешканців у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 03.06.2025, у післяобідній час, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направились до вищевказаного домоволодіння, з метою вчинення крадіжки. Прибувши до вищевказаного домоволодіння, останні проникли на територію подвір`я, перелізши через металевий паркан, який слугує огорожею домоволодіння ОСОБА_9 .

В подальшому, впевнившись у відсутності сторонніх осіб у домоволодінні та на прилеглій території, розбивши скло металопластикових вхідних дверей, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проникли до середини приміщення не будучи ніким помічені.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливого мотиву, таємно, з метою особистого матеріального збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, розуміючи, що їх дії не помічені сторонніми особами, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб, неодноразово продовженого востаннє, з 09.05.2025 строком на 90 діб, тобто до 07 серпня 2025 року, перебуваючи у середині домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пройшли до спальної кімнати та з поверхні письмового столу взяли зарядний пристрій Xiaomi Mi Power Bank 2S, сірого кольору, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи вартістю - 323,33 грн., з шафи тієї ж кімнати взяли чоловічу сумку «Jeep 1941» коричневого кольору, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи вартістю, яка могла складати 440,80 грн., з кімнатної антени від телевізора взяли дві золоті печатки - розміром 21 міліметр 585 проби, вагою чотири грами, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи вартістю – 17 721,43 грн. та розміром 20 міліметрів, 585 проби, вагою три грами, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи вартістю – 13 276,08 грн.

Пройшовши до кухонної кімнати, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з гаманця чорного кольору, який знаходився на тумбі трюмо, взяли кошти у сумі дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень та триста доларів США, що відповідно до офіційного курсу іноземних валют, затверджених Національним Банком України, станом на 03.06.2025 еквівалентно 12 485,52 грн.

З приміщення коридору, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , взяли кейс з інструментами «King Roy», відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи, вартістю – 2 862 грн. Після чого останні, із вищевказаним майном, залишили будинок домоволодіння тим самим шляхом, як і проникли.

В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покинули територію домоволодіння з викраденим майном, та розпорядились ним, на власний розсуд.

Зарядний пристрій Xiaomi Mi Power Bank 2S, сірого кольору, чоловічу сумка «Jeep 1941» коричневого кольору, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перенесли до місця проживання ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Кейс з інструментами «King Roy», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перенесли до місця проживання ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належні ОСОБА_9 .

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спричинили потерпілій ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 56 659,16 гривень (п`ятдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 16 копійок).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України визнав частково та надавати покази відмовився. Цивільний позов не визнав.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України визнав частково та надавати покази відмовився. Цивільний позов не визнав.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що вона 03.06.2025 року повернувшись з роботи, виявила пошкодженні вхідні двері до будинку, а саме вони були розбиті. Війшовши до будинку вона побачила, що зникли грошові кошти, які були в гаманцю, а саме 9550 гривень та триста доларів США, а також були викрадені дві золоті печатки, зарядний пристрій, чоловіча сумка та кейс з інструментами. Цивільний позов підтримує повністю та просить його задовольнити.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що його було запрошено працівниками поліції в якості понятого та в його присутності ОСОБА_4 видав працівникам поліції ящик синього кольору з інструментами.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що 03.06.2025 року вона рухалась на свєму автомобілі по вул. Дениса Дейнеги в стронону траси та попереду йшли два чоловіка, один із них був схожий на Феофілатова. В подальшому один із цих чоловіків звернув з дороги, підійшов до кущів біля паркану, дістав кейс для інструментів голубого кольору та потім повернувшись на дорогу він разом з іншим чоловіком пішли далі. Крім того вказала, що на наступний день їй стало відомо про крадіжку майна в ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що 03.06.2025 року до неї прийшов ОСОБА_4 та повернув їй борг в сумі 60 грн. та потім цього ж дня ОСОБА_4 також приніс кошти, які був їй виненен в сумі 200 грн., однією купюрою. Крім того вказала, що в той день в вечірній час до неї зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що її обікрали.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що його було запрошено працівниками поліції в якості понятого при огляді домоволодіння, яке належить ОСОБА_9 . При вході на подвір"я біля паркану було видно сліди від взуття, а також були зламані квіти. Коли він пройшов далі до будинку то побачив пошкоджені вхідні двері в нижній частині. Потім ОСОБА_9 повідомила, що в неї були викрадені грошові кошти в гривнях та даларах США, золоті каблучки.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що його було запрошено працівниками поліції в якості понятого при огляді домоволодіння, яке належить ОСОБА_9 , яка повідопила, що її домоволодіння обікрали, а саме викрали грошові кошти та два золоті перстня. Крім того вказав, що він бачив пошкоджені вхідні двері до будинку в нижній частині.

Суд вважає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєному кримінальному правопорушенні крім показів потерпілої ОСОБА_9 та вищезазначених свідків підтверджується іншими перевіреними в судовому засіданні доказами, які суд визнає правдивими, достовірними, а саме:

- протоколом огляду місця події від 03.06.2025 року, з ілюстративною таблицею до протоколу ОМП від 03.06.2025 року ( том № 1 а.с. 11-26);

- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 04.06.2025 року ( том № 1 а.с. 27);

- висновок експерта № СЕ-19/112-25/8185-Д від 12.06.2025 року (том № 1 а.с. 79-90);

- протоколом огляду місця події від 17.06.2025 року, з фототаблицею до протоколу ОМП від 17.06.2025 року ( том № 1 а.с. 94-99);

- протоколом огляду місця події від 17.06.2025 року, з фототаблицею до протоколу ОМП від 17.06.2025 року ( том № 1 а.с. 103-107);

- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 17.06.2025 року ( том № 1 а.с. 108);

- висновок експерта № СЕ-19/112-25/8795-ТВ від 24.06.2025 року та ілюстративна таблиця ( том № 1 а.с. 113-126);

- висновок експерта № СЕ-19/112-25/9319-ТВ від 30.06.2025 року (том № 1 а.с. 133-137);

- протокол пред"явлення речей для впізнання від 25.06.2025 року за участю потерпілої ОСОБА_9 та фототаблиця до протоколу пред"явлення речей для впізнання від 25.06.2025 року (том № 1 а.с. 138-142);

- протокол огляду веб-сторінки у мережі Інтернет у відкритому доступі від 28.06.2025 року (том № 1 а.с. 152-154);

- протокол проведення слідчого експеременту від 03.07.2025 року за участю підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_7 , та потерпілої ОСОБА_9 , протокол копіювання відеозапису з флеш-карти на оптичний диск від 04.07.2025 року та оптичний DVD+R диск ( том № 1 а.с. 184-189);

- DVD+R диск на якому наявні відео файли S9480001 об`ємом 990487 кб, S9480002 об`ємом 24688 кб., на яких зафіксовано відеозапис проведення слідчого експеременту від 03.07.2025 року за участю підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_7 , та потерпілої ОСОБА_9 . На вказаних відеозаписах обвинувачений ОСОБА_4 розповідає, як вони разом з ОСОБА_5 здійснили крадіжку майна з домоволодіння, яке належить ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_4 та повідмляє, що з даного домоволодіння ними було викрадено грошові кошти, кейс з інструментами, зарядний пристрій, чоловічу сумку та золоті каблучки.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, його дії необхідно кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України.

Оскільки ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого повторно, вчиненого в умовах воєнного стану, його дії необхідно кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України.

Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання необхідне і достатнє для їх виправлення і попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, розмір шкоди, яка не відшкодована обвинуваченими, дані, що характеризують особу обвинувачених, стан здоров`я, умови життя, ставлення обвинувачених до вчиненого ними діяння, а також пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України - скоєно тяжкий злочин.

Дослідивши дані про особу обвинувачених, судом встановлено, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не військовозобов`язаний, на ОСОБА_16 обліку у лікаря - психіатра не перебуває, перебуває на "Д" обліку у лікаря - нарколога, раніше не судимого.

Пом`якшуючих покарання обставин ОСОБА_4 суд не вбачає, з огляду на наступне.

Відсутньою на переконання суду є така пом`якшуюча обставина як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки з доказів наданих суду вбачається, що викриті дії ОСОБА_4 були правоохоронцями, а ним лише під час слідчого експерименту надавались покази по вже фактично розкритому кримінальному правопорушенню, як і вилучення викраденого майна відбулось внаслідок встановлення особи ОСОБА_4 , як причетного до вчинення згаданого кримінального правопорушення.

Суд також приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_4 і такої пом`якшуючої покарання обставини, яка щире каяття, що узгоджується з роз`ясненнями Верховного Суду, наданими в постанові від 22.03.2018 року у справі № 759/7784/15-к, про те, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Тому, хоча ОСОБА_4 під час досудового розслідування і давав визнавальні покази, проте під час судового розгляду він лише формально зазначав про визнання провини, не виказуючи каяття щодо вчиненого, від дачі показань відмовився, під час судових дебатів виказав жаль щодо вчиненого, тобто фактично не переконав суд в щирості каяття, отже, визнання провини та щире каяття носить формальний характер.

Обставин, що обтяжують покарання передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді та висновку Новоукраїнського РВ ДУ "Центр пробації" вважають, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства. У випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов"язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України, покласти на особу додаткові обов"язки, передбачені частиною 3.4 статті 76 КК України, зокрема: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.

Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинувачених, складені відповідно до вимог ст.314-1 КПК України.

Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням ним нових кримінальних правопорушень не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, у межах санкцій даної статті у виді позбавлення волі.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не військовозобов`язаний, на ОСОБА_16 обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, раніше судимий, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлені.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді та висновку Новоукраїнського РВ ДУ "Центр пробації" вважають, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. Ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як високий.

На підставі ст.65 ч.2 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий: 30.07.2021 року вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 6 років. Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.02.2025 року звільнено умовно-достроково від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі призначеного вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України, невідбутий строк 7 місяців 1 день, однак не зважаючи на це, знову вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, віднесений згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів.

Крім того, суд звертає увагу, що після умовно-дострокового звільнення з установи відбування покарань, обвинувачений ОСОБА_5 жодних висновків для себе щодо необхідності дотримуватися встановлених у суспільстві правил та не порушувати охоронювані кримінальним законом відносини не зробив, і в період умовно-дострокового звільнення знову вчинив умисний закінчений злочин, передбачений ч.4 ст. 185 КК України.

Зваживши у сукупності викладені обставини, суд, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , з урахуванням: ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, особи обвинуваченого, який раніше судимий, позитивних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний закінчений злочин у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи обвинуваченого, його схильність до вчинення нових злочинів, суд приходить до висновку, що у відповідності до ст.65 КК України, необхідним і достатнім покаранням для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі, призначене в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинене ним суспільно-небезпечне діяння, з відбуванням призначеного покарання в умовах ізоляції від суспільства, що, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації юридичної відповідальності буде відповідати характеру вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його небезпечності, даним про особу обвинуваченого, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані та з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкості вчиненого злочину, суд не вбачає, так як прийшов до твердого переконання, що його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 , був засуджений 30.07.2021 року вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 6 років. Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.02.2025 року звільнено умовно-достроково від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі призначеного вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України, невідбутий строк 7 місяців 1 день.

Відповідно до ч.4 ст.81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати, крім іншого, частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково.

У разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81,107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м`які види покарання.

На підставі викладеного, з урахуванням факту вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється судовий розгляд, в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30.07.2021 року, остаточне покарання обвинуваченому слід призначити відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком суду невідбутої частини покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30.07.2021 року.

У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення в сумі 56659,16 грн та моральної шкоди в сумі 10000 грн.

В позові зазначено, що внаслідок вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, потерпілій було завдано матеріальної шкоди в розмірі 56659,16 грн, яка не відшкодована, а також діями обвинувачених їй було спричинено глибокі та тривалі моральні страждання, вона пережила відчуття несправедливості, недовіри до оточуючих, внаслідок чого не могла вести активне громадське життя та реалізовувати свої повсякденні звички та бажання.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цивільний позов не визнали.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як визначено положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Норми ст. 1177 ЦК України вказують, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Розмір матеріальної шкоди в сумі 56659,16 грн, завданої потерпілій ОСОБА_9 протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Оскільки шкода, завдана кримінальн правопорушенням на час розгляду справи в суді не відшкодована, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання компенсації моральної шкоди особі регулюються Цивільним кодексом України,

Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

У постанові від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 Об`єднана палата ВС зазначила, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. При цьому позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Внаслідок здійснення крадіжки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошових коштів, золотих виробів та інших речей у ОСОБА_9 , останній було спричинено моральні страждання, що призвело до недовіри до оточуючих, стресу, нервових розладів, душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз в розмірі 8022,60 грн., підлягають стягненню на користь держави з обвинувачених, а саме по 4011,30 грн. з кожного.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з 16 год. 10 хв. 03.07.2025 року відповідно до ухвали Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 03.07.2025 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення відповідно ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку день за день.

З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, з огляду на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Відповідно до ухвали Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27.01.2026 року продовжено відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк 60 днів, до 28.03.2026 року.

Враховуючи, що строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 спливає, суд вважає за доцільне продовжити його до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років 3 (три) місяці.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у виді особистого зобовязання, продовжити до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років 3 (три) місяців.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за дійсним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бердянським міським судом Запорізької області від 30.07.2021 року та за сукупністю вироків остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді 5 (п"ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за цим вироком рахувати з 16 год. 10 хв. 03.07.2025 року відповідно до ухвали Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 03.07.2025 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку день за день.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_9 завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду в сумі 56659,16 грн та моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз в розмірі 8022 ( вісім тисяч двадцять дві) грн. 60 коп., а саме по 4011 ( чотири тисячі одинадцять) грн. 30 коп з кожного.

Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме:

- сліди папілярних узорів з уламків скла, відкопійовані на чотири дактилоскопічні плівки, які передано на зберігання до камери речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, пров. Степана Бандери, 4 м. Новоукраїнка Кіровоградської області - знищити.

- уламок скла вхідних дверей з пото-жировою речовиною, який передано на зберігання до камери речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, пров. Степана Бандери, 4 м. Новоукраїнка Кіровоградської області - знищити.

- змив плями речовини бурого кольору, який передано на зберігання до камери речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, пров. Степана Бандери, 4 м. Новоукраїнка Кіровоградської області - знищити

- кейс «KingRoy», синього кольору, з інструментами всередині, сумка, з маркуваннями на поверхні «Jeep» та «1941», коричневого кольору, портативний зарядний пристрій, сірого кольору, з маркуваннями на поверхні «mi.com» та «MI», ємністю 10000 mAh, 3.7 V, які передано на зберігання до камери речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, пров. Степана Бандери, 4 м. Новоукраїнка Кіровоградської області - повернути потерпілій ОСОБА_9 за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua