Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №203/2525/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/2525/26

Провадження № 1-кп/0203/1731/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 року Цетральний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042170000019 від 27 лютого 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нова Брикуля Теребовлянського району Тернопільської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, у посаді розвідника - номера обслуги 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у посаді солдата резерву 94 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, діючи умисно, перебуваючи на Синельниківському напрямку Дніпропетровської області (більш точне місце під час досудового розслідування не було встановлено), виконуючи бойові завдання за невстановленими під час досудового слідства обставинами, заволодів предметом схожим на корпус гранати типу М-67 з маркуванням «GRANADE, HAND, FRAG, DELAY, М67 COMP TNS19C026-030 3294» з запалом типу М-213 з маркуванням з «FUZE М13 NAM20J 039-001», після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на придбання, носіння знайденого ним предмету.

Далі, ОСОБА_4 27 лютого 2026 року (більш точний час під час досудового розслідування не було встановлено), реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, поклав бойовий припас до правої кишені одягненої на нього куртки та з місця дислокації військової частини з смт. Васильківка Дніпропетровської області направився до м. Львів, здійснивши таким чином придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

27 лютого 2026 року у період часу з 21:50 год. до 22:10 год. працівниками поліції на території залізничного вокзалу станції Дніпро-Головний, розташованого за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 11 у ОСОБА_4 виявлено та вилучено: конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної, осколкової, гранати М-67 промислового виготовлення, з запалом типу М-213 промислового виготовлення, який відноситься до вибухових пристроїв, у зборі утворюють гранату М-67, яка відноситься до категорії боєприпасів та придатна для здійснення вибуху, яку ОСОБА_4 придбав та носив без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив суду, що дійсно, у лютому 2026 року, перебуваючи на Синельниківському напрямку Дніпропетровської області та виконуючи бойові завдання знайшовгранату типу М-67 з запалом типу М-213, після чого поклав їх до кишені своєї куртки. Коли поїхав до м.Львова забув їх викласти з куртки та 27 лютого 2026 року працівниками поліції на території залізничного вокзалу станції Дніпро-Головний у нього було виявлено та вилучено зазначені гранату та запал. В скоєному кається.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів відносно обвинуваченого та судових витрат, визначивши, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують його покарання, які наведені вище, суд вважає, що ОСОБА_4 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.263 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі, та знаходить можливим перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Судові витрати в розмірі 2674,20 гривень за проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-26/7469-ВТХ від 10.03.2026, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

На підставі ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженими військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командирами військових частин.

На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_4 як за особою, звільненої від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини, в якій ОСОБА_4 проходить службу, а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання або роботи засудженого.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не обиралася.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, в рахунок відшкодування процесуальних витрат на проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-26/7469-ВТХ від 10.03.2026 - 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Речові докази: DVD-диски – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1