Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №213/292/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/292/26

Номер провадження 2-а/213/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Мазуренко В.В., при секретарі Гусаровій О.С., за участю представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 164 від 27.11.2025 заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про накладення на позивача адміністративного стягнення, та закрити провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 01.10.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено АКТ № 4189/04-36-24-07/2625207777 документальної планової виїзної перевірки. Ним подано заперечення до акту до ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2025р. (вхідний від 24.10.2025р.). Після отримання відповіді на заперечення, в порядку ст. 56 ПКУ розпочав процедуру адміністративного оскарження, а саме звернувся зі скаргою 06.12.2025р. до ДПС України про визнання протиправною та скасування ППР щодо нарахованих штрафних санкцій, які було складено на підставі вказаного вище Акту. На момент складення протоколів та винесення оскаржуваної постанови вважає процедура адміністративного оскарження тривала, а визначені контролюючим органом грошові зобов`язання були неузгодженими.

Представник відповідача подав Відзив, в якому посилається на законність та обгрунотованість оскаржуваної постанови, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано Відповідь на відзив, відповідно до якого вважає дії відповідача незаконними. Зазначає, що сам факт складання акту не означає доведеності порушення. Суд має оцінювати докази в сукупності, Посилання відповідача у відзиві на ч.1 ст. 245 КУпАП є декларативним та не підтверджує фактичного встановлення складу адміністративного правопорушення. Саме по собі посилання на заведення провадження не свідчить про доведеність протиправності та вини особи. Верховний Суд (КАС) у постановах, зокрема від 27.03.2018 у справі №826/12123/16 та від 04.06.2019 у справі №804/2924/17 зазначив: Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не створює правових наслідків для платника податків та не встановлює остаточно факту порушення. Отже, акт перевірки має виключно доказове значення та підлягає оцінці судом. У постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №826/8917/17 сформульовано правову позицію: У разі оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку грошове зобов`язання є неузгодженим до завершення процедури оскарження. Аналогічний підхід висловлено у постанові КАС ВС від 16.06.2020 у справі №520/3939/19: Неузгоджене грошове зобов`язання не може вважатися остаточно встановленим, а отже не може бути підставою для застосування заходів відповідальності. У постанові Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №815/3852/16 зазначено: До моменту набрання законної сили судовим рішенням у спорі щодо правомірності визначення податкового зобов`язання відсутні підстави вважати факт порушення доведеним. Отже, притягнення до адміністративної відповідальності за обставин, коли триває судовий спір щодо правомірності відповідного рішення контролюючого органу, суперечить принципу правової визначеності. Просив задовольнити позов.

26.01.2026р. позов залишено без руху.

02.02.2026р. відкрито провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у позові, посилалась на обставини викладені у відзиві.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

01.10.2025р. відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової перевірки позивача, щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2019р. по 31.12.2024р., в результаті проведення даної перевірки в акті викладені зазначені у протоколі та спірній постанові обставини.

Позивач не погодився з вказаним актом від 01.10.2025р., та подав на нього Заперечення від 21.10.2025р. (а.с.17-20).

Отримавши поштою 02.12.2025р. відповідь від відповідача на своє заперечення від 21.10.2025р. (а.с.8), - позивач подав скаргу до ДПС України, яку направив 06.12.2025р., та яку отримано в ДПС України 08.12.2025р.

Крім того, позивачем подано позов до Дніпровського окружного адміністративного суду (справа 160/4237/26).

24.11.2025 року інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено протоколи про адміністративне правопорушення № 164, №166 щодо позивача ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, а саме: п.177.1, 177.2,177.10, ст 177 ПКУ

-в частині порушення порядку ведення обліку доходів та витрат, а саме відображення у додатку Ф2 до податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019-2024роки заниженої суми чистого оподатковуваного доходу, що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у загальній сумі 59777,99грн, у тч за 2019р. – 2977,79грн, за 2020 – 3152,56грн, за 2021 -38965,91грн, за 2022 – 4176,40грн, за 2023 -5151,72грн, за 2024 – 5353,61, що підтверджено Актом перевірки від 01.20.2025р. №4189/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , за що передбачена відповідальність ч.1 ст.164-1 КУпАП.

-в частині порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в порушення абз 1 п.2 ч.1 ст7 ЗУ від 08.07.2010р. №2464-VI «про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: занизив базу нарахування, що призвело до порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування. В результаті чого донараховано єдиного внеску в загальній сумі 168313,13грн, а саме: 2019рік – 3639,49грн, 2020- 2889,85грн, 2021 – 47624,94грн, 2022 – 92264,13грн, 2023 -20258,89грн, 2024 – 1635,84грн, що підтверджено Актом перевірки від 01.20.2025р. №4189/04-36-24-07/2625207777, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.165-1 КУпАП.

За наслідком розгляду вказаних протоколів постановою № 164 від 27.11.2025 заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Бородюка Миколи Васильовича про накладення адміністративного стягнення на платника податків-фізичну особу ОСОБА_1 накладено штраф за Порушення порядку ведення обліку доходів та витрат, а саме відображення у додатку Ф2 до податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019-2024роки заниженої суми чистого оподатковуваного доходу, що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у загальній сумі 59777,99грн, у тч за 2019р. – 2977,79грн, за 2020 – 3152,56грн, за 2021 -38965,91грн, за 2022 – 4176,40грн, за 2023 -5151,72грн, за 2024 – 5353,61, та Порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в порушення абз 1 п.2 ч.1 ст7 ЗУ від 08.07.2010р. №2464-VI «про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: занизив базу нарахування, що призвело до порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування. В результаті чого донараховано єдиного внеску в загальній сумі 168313,13грн, а саме: 2019рік – 3639,49грн, 2020- 2889,85грн, 2021 – 47624,94грн, 2022 – 92264,13грн, 2023 -20258,89грн, 2024 – 1635,84грн, що є порушенням: п.177.1, 177.2,177.10, ст 177 ПКУ та абз 1 п.2 ч.1 ст7 ЗУ від 08.07.2010р. №2464-VI «про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що підтверджується актом перевірки від 01.20.2025р. №4189/04-36-24-07/2625207777, відповідальність передтачена ч.1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суть адміністративного правопорушення, передбачено ч.1 ст.164-1 КУПАП полягає в неподанні або несвоєчасному поданні громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку, що тягне адміністративну відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст.165-1 КУПАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"і"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, у вигляді штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1 КУпАП), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1 КУпАП).

Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

У статті 254 КУпАП закріплено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.293 КУпАП та п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 56.15 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до ст. 56.3 ПК України. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. У скарзі платник податків має право заявити про своє бажання бути присутнім особисто або через свого представника при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет. Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги (у тому числі у режимі відеоконференції), не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до п.56.18 ст. 56 ПК України, платнику податків надано право на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК Українипередбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Як передбачено ст. 54.3.2 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи вказане, судом встановлено, що спірна постанова була винесена в період оскарження позивачем дій відповідача, вказаного акту перевірки, податкових повідомлень – рішень, та на даний час продовжується процедура оскарження (справа 160/4237/26), тобто коли вони були неузгоджені. Суд вважає за даних обставин неузгоджене грошове зобов`язання не може вважатися остаточно встановленим, а отже не може бути підставою для застосування заходів відповідальності та відсутні підстави вважати факт порушення доведеним.

Частиною 2статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.3 ч.3ст.286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.164-1, ч.1 ст 165-1 КУпАП, що є підставою для задоволення позовних вимог та визнання протиправною та скасування спірної постанови, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Відповідно дост. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 286, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 164 від 27.11.2025, винесену заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Бородюк Миколою Васильовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1641 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680,00 грн. скасувати.

Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-1, ч.1 ст 165-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дняйого проголошення.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Суддя В.В. Мазуренко