Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №176/3767/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 24 березня 2026 р.

Справа: №176/3767/25

Суддя: Гусейнов К. А.

справа №176/3767/25

провадження №2/176/284/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25 березня 2026 р.Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року позивач звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

В обгрунтування свого позову позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що вона, відповідно Договору найму жилого приміщення в будинку місцевої Ради народних депутатів, державної, кооперативної та громадської організації від січня 1991 року, є головним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 .

У зазначеній вище квартирі, окрім позивача, зареєстрованими значаться її син ОСОБА_2 (відповідач) та чоловік ОСОБА_3 (третя особа).

Однак, з 2014 року відповідач ОСОБА_2 у квартирі не проживає та не приймає участі в утриманні квартири та оплаті житлово-комунальних послуг, не ставиться до жилого приміщення, як до свого постійного місця проживання, хоча і залишається зареєстрованим за даною адресою. Його речі у квартирі відсутні.

Відповідач жиле приміщення залишив добровільно, будь-яких перешкод у користуванні житлом йому не чинили, а він, в свою чергу, з цього питання до суду або до правоохоронних органів не звертався.

Реєстрація ОСОБА_2 позбавляє можливості провести приватизацію житла та отримати житлову субсидію.

Позивач зазначає, що факт непроживання відповідача за зареєстрованою адресою понад встановлені строки без поважних причин підтверджується Актом про непроживання ОСОБА_2 за місцем реєстрації у період з 2014 року по теперішній час, підписаним сусідами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та спеціалістом І категорії ВВ РТГ виконкому Жовтоводської міської ради Єрьоміною Г.О., а також Довідкою № 46014173 Серія ВУ-РФ №0217061.

Реєстрація місця проживання ОСОБА_2 в квартирі створює для позивача перешкоди у користуванні майном, так, вона вимушена нести додаткові витрати зі сплати комунальних послуг, які вираховуються в залежності від зареєстрованих за адресою осіб. Оскільки відповідач не проживає в зазначеній квартирі, то всі витрати по утриманню квартири позивач несе самостійно. Також, реєстрація місця проживання відповідача унеможливлює отримання житлової субсидії, адже при її розрахунку враховується сукупний дохід та кількість усіх зареєстрованих осіб за вказаною адресою.

Враховуючи те, що відповідач не користується даним жилим приміщенням, що є комунальною власністю з 1991 року, оплату житлово-комунальних послуг не здійснює, витрати по утриманню квартири не несе, на думку позивача, є всі передбачені законом підстави для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року у справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлена належним чином. Заперечень від позивача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, не надходило.

Відповідачу ОСОБА_2 , відповідно до вимог ЦПК України, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідачів щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (адреса місця реєстрації відповідачів). Заперечень щодо розгляду справи у його відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про, в тому числі, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування.

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст.280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Третя особа ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про розгляд справи, письмових пояснень щодо розгляду справи не надав.

Судом встановлено, що відповідно до Договору найму житлового приміщення в будинку місцевої Ради народних депутатів державної кооперативної та громадської організації від січня 1991 року ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до довідки №1/1-5496, виданої Відділом ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 26 лютого 2025 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Разом із ним зареєстровані також ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.12).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.05.1981 року батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 13.02.1996 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було розірвано 28.08.1985 року (а.с.15).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу 30.10.1987 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено шлюб та прізвище дружини було змінено на « ОСОБА_8 » (а.с.16).

Згідно довідки, виданої 13.02.2024 року територіальним органом мвд росії, громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на території рф (а.с.18).

Відповідно до акту про непроживання особи за місцем реєстрації від 18 вересня 2025 року, посвідченого сусідами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та спеціалістом Відділу ведення реєстру територіальної громади ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно не проживає з 2014 року по теперішній час (а.с.17).

Із зазначеного часу і по день розгляду справи відповідач не проживає у спірному житловому приміщенні, не користується ним, як житловою площею, витрати на утриманню квартири не несе, комунальні послуги не сплачує, квартирою не цікавиться, ніякого майна відповідача у квартирі немає. Фактично його реєстрація за даною адресою має формальний характер.

На даний час реєстрація відповідача створює перешкоди у користуванні вищезазначеною квартирою, оскільки позивач позбавлена можливості оформити житлову субсидію та несе зайві витрати по утриманню житла.

У зв`язку з цим, позивач змушена звернутися до суду та просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ст.ст.71, 72 Житлового кодексу України наймач, або члени його сім`ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщення при умові, що вони не проживають в ньому без поважних причин більше шести місяців.

Згідно з нормами ст.107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Із роз`яснень, викладених в п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» слідує, що відповідно до ст.107 ЖК наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це.

В даному випадку суд обґрунтовано вважає, що відповідач добровільно більш ніж понад 6 місяців залишив вищезазначену квартиру і не проживає в ній без поважних причин, що підтверджується наявними в матеріалах справи і дослідженими судом доказами.

Враховуючи наведене, оцінюючи надані по справі докази та встановлені обставини в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити, визнавши ОСОБА_2 таким, що втрати право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

При цьому, суд враховує, що обставин, які б свідчили, що позивач та/або будь-які інші особи коли-небудь перешкоджали відповідачу в користуванні квартирою, та/або що з цього питання відповідач звертався до суду або до правоохоронних органів (до звернення позивача до суду із даним позовом) судом не встановлено. Крім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідно до пунктів 1-7 ст.71 ЖК України за відповідачем зберігається спірне жиле приміщення понад одного року.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, наявність рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є самостійною підставою для зняття такої особи з місця її реєстрації.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та ст. 141 ЦПК України із відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,2 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 131, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 287, 288, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі по 1211,2 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України – в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua