Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №210/1861/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 24 березня 2026 р.

Справа: №210/1861/26

Суддя: Літвіненко Н. А.

Справа № 210/1861/26

Провадження № 2/210/1423/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 березня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Літвіненко Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

В провадження Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла вищевказана позовна заява про розірвання шлюбу.

Позивач посилається на те, що вона з Відповідачем по справі ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з 12 серпня 2017 року. Шлюб зареєстрований Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено відповідний актовий запис N?633, вказані обставини підтверджуються Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.08.2017 року.

Від шлюбних відносин народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.05.2019 року.

Спільне життя з відповідачем не склалося, тому що у нас різні погляди на сімейне життя та обов?язки, відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного. На підставі чого в сім?ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що ми стали зовсім чужими людьми.

Подружні відносини між ними припинилися більше року тому, спільне господарство не ведеться, шлюбні стосунки не підтримують.

За таких обставин позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить спільним інтересам.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Відповідач надав на адресу суду в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі строк для примирення не потрібен, заявлені вимоги визнає в повному обсязі, просить суд шлюб розірвати.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 серпня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 , виданий Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №633.

Від шлюбу у сторін є спільні дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя у позивача із відповідачем не склалося.

В результаті чого, між сторонами зникло взаєморозуміння та взаємоповага. Будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів, оскільки у позивача з Відповідачем різні погляди на сімейне життя та обов`язки.

Таким чином, подружні відносини між сторонами припинилися.

Так, побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно п. 10 Постанови ПВСУ № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Конституцією України проголошена охорона сім`ї державою, що полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, вважає за необхідне з`ясувати прізвища подружжя після розірвання шлюбу, залишивши прізвище позивачу – ОСОБА_1 , відповідачу – ОСОБА_3 .

Згідно ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 104, 105, 112 - 115 СК України, ст..ст. 12, 19, 81, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 12 серпня 2017 року Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 633 – розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - « ОСОБА_1 », відповідачу – « ОСОБА_3 ».

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua