Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №932/314/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/314/26

Провадження № 1-кп/932/54/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042110002452 від 15 жовтня 2025 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шевченково Сахновщинського району Харківської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и в :

Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, діючи умисно, у невстановлені розслідуванням час та дату, але не пізніше 14 жовтня 2025 року, перебуваючи у невстановленому розслідуванням місці, з невстановленого розслідуванням джерела та за невстановлених обставин, знайшов наступні речі, а саме предмет, схожий на корпус гранати типу Ф-1, з маркуванням «1312 Т» та запал типу УЗРГМ, з маркуванням «386-142-73» УЗПЧ 79-73, після чого у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, направлений на носіння та придбання знайдених ним предметів.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети вибуховою речовиною та вибуховим пристроєм, а також розуміючи, що він не має, передбаченого законом дозволу на поводження з вищевказаними предметами, поклав їх до належного йому рюкзаку, здійснивши таким чином придбання вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.

Далі, ОСОБА_7 14 жовтня 2025 року (точний час розслідуванням не встановлений), реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, що знаходились у належному йому рюкзаку, почав самостійно пересуватися по території міста Дніпра, здійснивши таким чином носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

14 жовтня 2025 року у період часу з 15:50 год. до 16:20 год. співробітниками Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на території Центрального автовокзалу, розташованого за адресою: м. Дніпро, Центральний район, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 10, у ОСОБА_4 виявлено та вилучено: запал, який відповідно до висновку експерта с уніфікованим запалом ручних гранат модернізований типу УЗРГМ, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху; конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, який відповідно до висновку експерта спорядженим корпусом ручної, осколкової, оборонної гранати Ф-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху при наявності засобу ініціювання, які ОСОБА_4 придбав та носив без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив, що 14 жовтня 2025 року він, коли їхав автобусом з Донецької області до м. Дніпра, під сидінням виявив запал та корпус гранати Ф-1, які підібрав та поклав у свій рюкзак з речами. Потім у м. Дніпрі під час його зупинки співробітниками поліції та перевірки документів, він добровільно повідомив, що серед особистих речей має гранату Ф-1 із запалом, після чого дані речі були у нього вилучені. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердив повністю. У скоєному щиро розкаявся.

Оскільки учасники судового провадження, у т.ч. обвинувачений ОСОБА_4 , вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за даним вироком повністю доведена і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 263 КК України, так як він умисно, незаконно - в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, придбав та носив вибухову речовину та вибуховий пристрій без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; має на утриманні двох неповнолітніх дітей; у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, щирого каяття і його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст.ст. 75, 76 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, слід скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі суду по оголошенню вироку.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обов`язок нагляду за засудженим ОСОБА_4 покласти на командира військової частини (на час проходження військової служби) та у разі звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, продовжений ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року, скасувати та до набрання вироком законної сили не обирати, звільнивши його з-під варти в залі суду по оголошенню вироку.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави у відшкодування витрат на залучення експертів ( проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-25/40482-ВТХ від 23 жовтня 2025 року, - 2674,20 грн.; проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-25/40480-ВТХ від 22 жовтня 2025 року, - 2674,20 грн.) 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн. 40 коп.

Відомостей щодо речових доказів суду не надано.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд мста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя