Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №199/15982/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/15982/25

(2/199/1768/26)

РІШЕННЯ

іменем України

16.03.2026

м. Дніпро

справа №199/15982/25

провадження №2/199/1768/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Костючик В.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Виконуючий обов`язки директора комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву" Дніпропетровської обласної ради" в особі Пасічника Валерія Анатолійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов`язки директора комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву" Дніпропетровської обласної ради" в особі Пасічника Валерія Анатолійовича про порушення трудових прав, компенсації відряджень, добових, використання авто та витрат на лікування, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Виконуючого обов`язки директора комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву" Дніпропетровської обласної ради" в особі Пасічника Валерія Анатолійовича про порушення трудових прав, компенсації відряджень, добових, використання авто та витрат на лікування.

В обґрунтування позову зазначивши, що ОСОБА_1 працював у КЗ «ДОЦПГДНС» ДОР» з 23.04.2024 на посаді начальника відділу військово-патріотичного виховання, а з 01.07.2025 - на посаді заступника директора з організації.

Керівник закладу ОСОБА_2 видавав накази про відрядження без належного оформлення виплати добових, компенсацій за використання автомобіля позивача (Opel Combo 1.3., дизель, 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ), а також не компенсував витрати на пальне.

Через шкідливі та важкі умови праці та надмірне психоемоційне навантаження у позивача погіршився стан здоров`я, а на його усні скарги та зауваження керівник не реагував і не вживав заходів для усунення порушень.

У серпні 2025 року позивач був змушений проходити стаціонарне лікування, витрати на яке поніс особисто.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд визнати дії ОСОБА_2 незаконними, а також зобов`язати відповідача здійснити на його користь виплату: добових в розмірі 2 700,00 грн., компенсацію за пробіг авто в розмірі 8 700,00 грн., компенсацію пального, що не відшкодоване в розмірі 1 100,00 грн., витрат на лікування в розмірі 2 931,05 грн. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02.12.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02.02.2026 здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву в повному обсязі та просив її задовольнити.

Відповідач та його представник адвокат Пасічник Т.В. у судовому засіданні підтримали відзив на позовну заяву та просили відмовити у її задоволенні. Зокрема, зазначили, що на підтвердження доказів про направлення на виїзди позивачем надано: копію витягу з наказу від 06.08.2025 №42-од про проведення виїзних занять, копію наказу від 22.08.2025 №45-од про проведення виїзних занять, копія наказу від 30.07.2025 №41 про проведення виїзних занять, які на думку позивача підтверджують виїзди: 31.07.2025, 01.08.2025, 07.08.2025, 08.08.2025, 25.08.2025, 26.08.2025, 27.08.2025, 28.08.2025, 29.08.2025. Утім, дані накази не є наказами про відрядження, а є наказами про проведення виїзних занять. Доказів фактичного виїзду на виконання вищевказаних наказів у зазначені дати матеріали справи не містять. Місця виїзду позивача, зазначені у позовній заяві не відповідають місцям проведення виїзних занять відповідно до вказаних наказів. Крім того, відсутні докази направлення на виїзд 28.08.2025. Копія квитанції про витрати на пальне на суму 549,50 грн. датована 29.07.2025, але виїзд позивача 29.07.2025 не проводився. Доказів витрат на пальне у розмірі 1 100,00 грн. матеріали справи також не містять, як і доказів цільового використання пального. Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності моральної шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Також, представник відповідача звернув увагу суду, що оскільки спір виник зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством належним відповідачем по справі є підприємство, а не його посадові особи, що також є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді заступника директора з організації підготовки в КЗ «ДОЦПНДНС» ДОР» та на підставі наказу виконуючого обов`язки директора КЗ «ДОЦПНДНС» ДОР» Пасічника В.А. №58/1-к/тр від 22.08.2025 був звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

В позовній заяві позивач просив визначити незаконними дії ОСОБА_2 та стягнути з останнього добові, компенсації за пробіг авто, пальне, що не відшкодоване за виїзди по відрядженню за наступні дати: 31.07.2025, 01.08.2025, 07.08.2025, 08.08.2025, 25.08.2025, 26.08.2025, 27.08.2025, 28.08.2025, 29.08.2025.

На підтвердження доказів про направлення на виїзди позивачем надано: копію витягу з наказу від 06.08.2025 №42-од про проведення виїзних занять, копію наказу від 22.08.2025 №45-од про проведення виїзних занять, копія наказу від 30.07.2025 №41 про проведення виїзних занять.

У даному випадку, для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи.

Позивач, заявляючи позовні вимоги про визнання незаконними дій, а також зобов`язання відповідача здійснити на його користь виплату добових, компенсації за пробіг авто, компенсації пального, витрат на лікування та відшкодування моральної шкоди, вказав відповідачем виконуючого обов`язки директора комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву" Дніпропетровської обласної ради" в особі Пасічника Валерія Анатолійовича.

Згідно ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі в цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Отже визначення відповідачів є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

З наведеного слідує, що на суд покладено обов`язок визначити суб`єктний склад учасників спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Отже пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 15 травня 2023 року у справі № 352/371/21 (провадження № 61-8494св22) зроблено висновок, що: «лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть».

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) указано, що: «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача».

Відповідно до статті 89 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно зі статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2022 по справі №592/6904/21 зазначив: «У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 зазначив відповідачем директора КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 ОСОБА_2 та пред`явив вимоги про поновлення його на роботі. Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що вони спрямовані до директора ОСОБА_2 як до посадової особи КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10, та стосуються її професійної діяльності. Жодних позовних вимог до ОСОБА_2 як фізичної особи, позовна заява ОСОБА_1 не містить. При цьому трудовий спір у ОСОБА_1 виник із саме роботодавцем - КУ Сумською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 10. Таким чином, оскільки КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 10 є юридичною особою - самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах, а позовні вимоги у цій справі пред`явлені до її посадових осіб, то саме вона має відповідати за цим позовом. Директор КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 ОСОБА_2 не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10, тобто юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем».

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачем по справі позивачем зазначено виконуючого обов`язки директора КЗ «ДОЦПНДНС» в особі Пасічника В.А., який є його посадовою особою, в той час як КЗ «ДОЦПНДНС» є юридичною особою - самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах та є належним відповідачем у даній справі, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Посилання позивача у відповіді на відзив про його згоду на заміну відповідача в частині майнових вимог без звільнення ОСОБА_2 від оцінки його протиправних дій не є клопотанням позивача про заміну неналежного відповідача в розумінні вимог ЦПК України. Окрім того, заяву в порядку ст.49 ЦПК України , позивачем до суду не надано.

Водночас, зазначене не перешкоджає позивачу звернутися за захистом своїх прав повторно, визначивши належний склад учасників процесу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконуючого обов`язки директора комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву" Дніпропетровської обласної ради" в особі Пасічника Валерія Анатолійовича про порушення трудових прав, компенсації відряджень, добових, використання авто та витрат на лікування - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 20 березня 2026 року.

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

відповідач Виконуючий обов`язки директора комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву" Дніпропетровської обласної ради" в особі Пасічника Валерія Анатолійовича, ЄДРПОУ 42716089, місце знаходження – пр. Олександра Поля, 83/1, м. Дніпро, 49054.

Суддя О.Б. Подорець