Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №686/34094/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/34094/25

Провадження № 33/820/244/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 17.11.2025 о 09:48, керуючи автомобілем марки «PORSCHE CAYENNE», номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі М-30 216 км-276 КМ, в порушення п.2.4 ПДР на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, не зупинився.

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, а також не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи.

Зазначає, що долучені до протоколу відеозаписи події правопорушення є неналежними доказами, оскільки вони не є безперервними та складаються із окремих фрагментів.

Посилається на те, що на відеоматеріалах відсутні докази на підтвердження, що за кермом автомобіля «PORSCHE CAYENNE», номерний знак НОМЕР_1 перебував саме він.

Зауважує, що для встановлення вини у зазначеному правопорушенні необхідно встановити факт керування особою транспортним засобом та що подана вимога працівника поліції про зупинку транспортного засобу була чіткою та зрозумілою для відповідного учасника руху, але у справі відсутні відповідні докази про вчинення правопорушення.

Вважає, що суд безпідставно відмовив у зупиненні провадження, у зв`язку із службою в ЗСУ.

Позиції учасників судового провадження

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, поважних причин неявки не повідомив.

Відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП за наведених обставин його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статей 245,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, у ході апеляційного перегляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП, відповідає вимогам, передбаченими статтями 283-284 КУпАП, а справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

Суддею суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 17.11.2025 о 09:48, керуючи автомобілем марки «PORSCHE CAYENNE», номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі М-30 216 км-276 КМ, в порушення п. 2.4 ПДР не зупинився на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, суд першої інстанції взяв до уваги наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 515497 від 17 листопада 2025 року, в якому зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , невиконання вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу (а/с 1);

- відеозаписом від 17 листопада 2025, на якому зафіксовано як водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «PORSCHE CAYENNE», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка подавалась увімкненим проблисковим маячком червоного кольору, мало місце переслідування на протязі значного відрізку дороги службовим автомобілем поліції. Крім того, працівники поліції після зупинки повідомили останнього, що він не зупинився на законну вимогу поліцейських про зупинку, а також проінформували, що буде складений протокол за ч.1 ст.122-2 КУпАП (а/с 7).

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Так, ч.1 ст.122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Згідно п.2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до п.8.9 б) Правил дорожнього руху, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Як зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, останні на патрульному автомобілі з увімкненими проблисковими маячками здійснювали переслідування транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Таким чином, водій ОСОБА_1 повинен був зупинитись відразу, після увімкнення проблискових маячків, тобто виконати вимоги п. 2.4 ПДР України.

Правилами дорожнього руху не передбачено право водія не зупинятися на вимогу поліцейського та/чи не пред`являти документів, які дозволяють керувати транспортним засобом. У випадку незгоди із підставами зупинення водій має право оскаржити такі дії поліцейського.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, що долучені до протоколу відеозаписи події правопорушення є неналежними доказами, оскільки вони не є безперервними та складаються із окремих фрагментів, не заслуговують на увагу, оскільки наданими суду відеозаписами зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 як на правопорушника, який керував транспортним засобом та на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, не зупинився.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляції, що з долучених до матеріалів справи відео файлів не вбачається, що за кермом автомобіля «PORSCHE CAYENNE», номерний знак НОМЕР_1 перебував саме ОСОБА_1 , оскільки з наявних відеозаписів убачається, що після переслідування та примусового зупинення транспортного засобу «PORSCHE CAYENNE», номерний знак НОМЕР_1 , працівники поліції затримують водія цього транспортного засобу, яким виявився саме ОСОБА_1 . На пасажирському сидінні перебувала жінка, яка на запит поліції чому вони не зупинились, відповіла, що не вона керувала автомобілем.

Доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на службі в ЗСУ, не ґрунтуються на законі, оскільки можливість зупинення провадження до припинення чи скасування воєнного стану в Україні вимогами КУпАП не передбачене.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Частиною 4 ст.277 КУпАП передбачена можливість зупинення строку розгляду справ про адміністративні правопорушення у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися, але стосується вона лише адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією. Зупинення строку розгляду інших справ про адміністративні правопорушення зазначеною правовою нормою не передбачено.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови у зв`язку з неповнотою судового розгляду, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Отже доводи апеляційної скарги про відсутність доказів вини ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 122-2 КУпАП, у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року, оскільки відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 місяці, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя