Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №609/250/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/250/26

3/609/95/2026

25 березня 2026 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли із Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , не працює, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

04 березня 2026 року о 15:09:00 год в с. Великі Дедеркали, по вул. Центральна, 40, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Viper д.н.з. НОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest 6820 ARLK-0005 та у медичному закладі водій відмовився. Від керування відсторонений, чим порушив п. 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606137 від 04.03.2026, адміністративна відповідальність за вчинене ОСОБА_1 правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 04 березня 2026 року о 15:09:00 в с. Великі Дедеркали, по вул. Центральна, 40, водій, керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, тобто його не отримував, чим порушив п. 2.1. а ПДР – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606114 від 04.03.2026, адміністративна відповідальність за вчинене ОСОБА_1 правопорушення передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Також, 04 березня 2026 року о 15:09:00 в с. Великі Дедеркали, по вул. Центральна, 40, водій керував мотоциклом Viper д.н.з. НОМЕР_2 , у якого державний номерний знак був закріплений у не встановленому для цього місці, що на відстані 20 м не дає змоги розпізнати символи, чим порушив п. 2.9.в ПДР – керування водієм транспортним засобом без номерного знака.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606105 від 04.03.2026, адміністративна відповідальність за вчинене ОСОБА_1 правопорушення передбачена ч. 2 ст. 121-3 КУпАП.

Крім того, 04 березня 2026 року о 15:09:00 в с. Великі Дедеркали, по вул. Центральна, 40, водій керував мотоциклом (мопедом) без мотошолома, чим порушив п. 2.3.г ПДР – порушення правил користування мотошоломом.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606095 від 04.03.2026, адміністративна відповідальність за вчинене ОСОБА_1 правопорушення передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, а також те, що вказані справи є однорідними (по них притягується до відповідальності одна і та ж особа), тому слід об`єднати їх в одне провадження для спільного розгляду.

В судовому засіданні особа, стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 вину свою визнав та пояснив, що дійсно 04 березня 2026 року вирішив поїхати мотоциклом, який належить його дядькові, до баби. При цьому він не мав на собі мотошолома. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами він також не отримував. Коли він приїхав до баби, то випив там стакан пива, яким його пригостила баба. А тоді, сів за кермо мотоцикла та поїхав додому, однак по дорозі його було зупинено працівниками поліції. Він впевнений, що не був п`яним, однак не знав як себе поводити, а тому вважав, що якщо він не п`яний, то може відмовитись від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. До того ж, працівники поліції йому достеменно не пояснили, що пройти огляд на стан сп`яніння це обов`язок водія, а не за його бажанням чи вибором. Просив його суворо не карати, оскільки для його сім`ї сума штрафу, яка передбачена статтями адміністративного правопорушення є значною, він сам оплатити штраф буде не в змозі, оскільки неповнолітній та ніде не працює. Запевнив суд, що до отримання посвідчення водія більше не буде керувати транспортними засобами, а тим більше ніколи не буде вживати будь-які спиртні напої, навіть слабоалкогольні, маючи намір їхати мотоциклом чи ще якимось транспортним засобом.

В судовому засіданні мама ОСОБА_1 – ОСОБА_2 пояснила, що синові заборонила використовувати мотоцикл в подальшому. Також заборонила власникові мотоцикла – своєму братові, щоб той дозволяв племіннику кататись на мотоциклі. Із своєю мамою також провела бесіду, аби та не дозволяла внукові вживати спиртні напої. Стосовно відмови сина пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння пояснила, що була присутня під час складання протоколів щодо її сина та спочатку вони із сином погодились продути Драгер на місці, однак працівник поліції їй перерахував, що водій має право продути алкотестер на місці зупинки, поїхати в медичний заклад або відмовитись від проходження такого огляду взагалі. Тоді вона вирішила, що має право скористатись своєю відмовою і це не буде порушенням, а відтак вони з сином відмовились від проходження огляду на визначення стану сп`яніння як на місці зупинки, так і проїхати до медичного закладу. Просила не призначати синові штраф, оскільки він неповнолітній і ніде не працює. Вона також ніде не працює, а тому сума штрафу для їх сім`ї буде значною і погіршить їх матеріальне становище. Запевнила суд, що проведе бесіду із сином та буде слідкувати, щоб ОСОБА_1 більше не сідав за кермо будь-якого транспортного засобу без отримання посвідчення водія.

Суд, роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши у судовому засіданні його пояснення та пояснення його матері, дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606137 від 04.03.2026; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606105 від 04.03.2026; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606095 від 04.03.2026; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606114 від 04.03.2026; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0978 103 25, чинне до 15 липня 2026 року; Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.03.2026; довідку СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про не отримання посвідчення водія; додані до протоколу докази (в т.ч. відеозапис), та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121 КУпАП доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.1а ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.121-3 КУпАП, керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.9.в ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно з диспозицією ч.5 ст.121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.3г ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Відтак, обставини зазначені в протоколах узгоджуються між собою та з відеозаписами оглянутими в судовому засіданні, всі ці докази логічно доповнюють один одного та не суперечать один одному, суд вважає, що вони є правдивими, об`єктивними і підстав для недовіри до них немає.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п. 2.5, п. 2.1.а, п. 2.9.в, п. 2.3.г ПДР України.

Враховуючи вищевикладене, досліджені в судовому засіданні матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, статтею 13 КУпАП встановлено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

З урахуванням того, що неповнолітній ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, вважаю за можливе застосувати до нього захід впливу, передбачений п.2 ст.24-1 КУпАП виді попередження, що буде сприяти меті виховання та недопущення в подальшому скоєння правопорушень, як правопорушником, так і іншими особами.

Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.

Керуючись ст.ст.13, 24-1, 36, 121, 121-3, 126, 130, 221, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А :

Справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №609/250/26 (провадження №3/609/95/2026), №609/251/26 (провадження №3/609/96/2026), №609/252/26 (провадження №3/609/97/2026) та №609/253/26 (провадження №3/609/98/2026) об`єднати в одне провадження та присвоїти справі №609/250/26 (провадження №3/609/95/2026).

Неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП та, на підставі п. 2 ст.24-1 КУпАП, застосувати до нього заходи впливу у виді попередження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК