Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №608/521/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2026 р. Справа № 608/521/26

Номер провадження2/608/450/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. В позовній заяві вказала, що є спадкоємцем майна за заповітом після смерті батьків: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому звернулася до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Г. Я. для оформлення спадщини, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Однак, приватний нотаріус своїм інформаційним листом № 25/02-14 від 28.01.2026 роз`яснила про необхідність звернення до суду, оскільки є інший спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину – син спадкодавців ОСОБА_2 .

Позивач просить визнати право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Калінніков М. О. в підготовче засідання не з`явилися. Адвокат Калінніков М. О. подав письмову заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без його та позивача участі, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явився, надіслав суду заяву про слухання справи за його відсутності та визнання позову.

Оскільки, відповідач визнає позов, тому суд ухвалює рішення у підготовчому засіданні, що відповідає вимогам ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України та без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, врахувавши думку учасників процесу, які не з`явилися в підготовче судове засідання, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

За положеннями ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права, у встановленому законодавством України порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14 липня 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 10 червня 2019 року.

Після їх смерті залишилось спадкове майно у вигляді нерухомого майна, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який належав кожному спадкодавцю по 1/2 частині, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 від 09.12.2009, зареєстроване в Чортківському МБТІ у реєстрову книгу №2 за №223 від 13.01.2010.

Згідно інформації зі Спадкового реєстру спадкову справу №316/2025 до майна померлої ОСОБА_3 заведено за заявою позивача ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

Згідно довідки Полівецького старостинського округу Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області №128 від 15.12.2025, на день смерті ОСОБА_3 з нею був зареєстрований і постійно проживав ОСОБА_2 .

Згідно заповіту від 16 серпня 2022 року, посвідченого старостою Полівецького старостинського округу Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Дмитровською А. Н., ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .

До цієї спадкової справи долучено заяву сина спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про відмову від обов`язкової частки у спадщині та про відмову від спадщини (заяву зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 07 січня 2026 року за №1) та заяву сина спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про не претендування на обов`язкову частку у спадщині та про відмову від спадщини (заяву зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ "07" січня 2026 року за №2).

В рамках спадкової справи 28 січня 2026 року позивачу видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні ОСОБА_3 земельні ділянки.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру за №83620873 від 16 грудня 2025 року спадкову справу щодо спадщини померлого ОСОБА_4 не заведено. Спадкодавець заповіти не залишав.

Згідно довідки, виданої Полівецьким старостинським округом Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області 22 січня 2026 року за №10 на час відкриття спадщини разом із ОСОБА_4 були зареєстровані його дружина ОСОБА_3 та його син ОСОБА_2 .

В січні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галини Ярославівни з приводу оформлення спадщини в цілому на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Проте, в оформленні за позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом в цілому на спадкове майно було відмовлено через те, що крім ОСОБА_3 у ОСОБА_4 був інший спадкоємець першої черги за законом, згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України, який вважається таким, що прийняв спадщину - ОСОБА_2 . У зв`язку із наведеним, приватним нотаріусом було рекомендовано звернутися в суд для вирішення питання щодо визнання права власності на спадкове майно в цілому, що підтверджується листом №25/02-14 від 28.01.2026.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідач ОСОБА_2 не може вважатися таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки в дійсності не проживав із останнім на день його смерті в той час як він був зареєстрований із спадкодавцем за однією адресою. ОСОБА_2 з січня 2018 року по жовтень 2024 року за місцем реєстрації не проживав. Таким чином, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 була його дружина ОСОБА_3 , а тому після її смерті відкрилася спадщина на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

З правового аналізу ст.ст. 1268-1269 ЦК України вбачається, що особа вважається такою що прийняла спадщину, якщо вона постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тобто, визначальним є саме факт проживання спадкоємця з спадкодавцем, а не факт реєстрації місця проживання спадкоємця з спадкодавцем.

Відповідачі на момент смерті спадкодавця з ним не проживали.

З даного приводу Верховний Суд зробив висновок у постанові від 19.05.2021 року (справа № 937/10434/19-ц), що відповідно до ст. 1268 ЦК України, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину. Разом з тим, державна реєстрація спадкоємця у житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації.

Крім того, відповідач не бажає успадковувати по 1/2 частину житлового будинку після смерті батька. Позивач навпаки зацікавлений у тому, щоб успадкувати спадкове майно в цілому. Оформлення позивачем свідоцтва про прийняття спадщини за законом після смерті батьків на 1/2 частини житлового будинку не дозволить їй безперешкодно розпоряджатися майном, оскільки решта частин спадкового майна відповідачем не буде оформлена, що порушуватиме право позивача на вільне розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.182 Цивільного кодексу України право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п.4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі Порядку) видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам було звернуто увагу на наступне. Згідно п.3.1 даного Листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392ЦК).

Так, постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) вказано, що: "у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Аналогічний висновок міститься й у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) та ін.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги щодо спадкування майна спадкодавця та задовольнити позовні вимоги, визнавши право власності на вказане майно.

Відповідно до ч.1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки, відповідач позов визнав у підготовчому судовому засіданні, тому на виконання вимог закону, суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

На підставі ст. ст. 25, 30, 346, 1222, 1261, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 142, 200, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про визнання права власності на спадкове майно, задоволити.

Визнати право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37977599, що розташоване за адресою: поштовий індекс 46000, бульвар Шевченка, 39, м. Тернопіль, повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України позивачу ОСОБА_1 , жительці АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , 50 відсотків судового збору за квитанцією АБ «ПУМБ» № 1AED-TT76-ZQEE від 17 лютого 2026 року на суму 2048,00 гривень, що становить 1024 (одну тисячу двадцять чотири) гривні 00 копійки.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/521/26.

Рішення набирає законної сили «____»___________2026 р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано «____»____________року

Секретар: