Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №599/8/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/8/26

Номер провадження 3/599/18/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" березня 2026 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г., при секретарі судового засідання Грицай О.П., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Худа І. Р., розглянувши у м. Зборові в приміщенні Зборівського районного суду Тернопільської області в режимі ВКЗ матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 556175 від 01.01.2026 рокузазначено, що 01.01.2026року о 02 год 28 хв на а/д М-09-16 км, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем skoda fabia д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора алкотестер 7510ОІМL АRLМ – 0400 (повірка дійсна до 20 листопада 2026 року) та проведення такого огляду в найближчому медичному закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час проведення огляду водія застосовувались технічні засоби відеозапису, тому згідно ст. 266 КУпАП огляд проводився без присутності двох свідків.

ОСОБА_1 не з`явився на виклик в суд.

Захисник особи – адвокат Худа І. Р. подала клопотання про визнання доказу недопустимим та недостовірним. В обґрунтування клопотання зазначає, що огляд проведено без достатніх правових підстав, оскільки він здійснювався на направленні старої форми, яка втратила чинність 16 травня 2025 року, а працівники поліції складали адміністративний матеріал 01 січня 2026 року. Працівники поліції, які зупиняли транспортний засіб та оформлювали матеріали, зобов`язані бути обізнаними з чинним законодавством і проходити тематичне удосконалення відповідно до чинного законодавства, щодо виявлення стану сп`яніння у водіїв. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2025 року у редакції з урахуванням змін, внесених згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025 року. Зокрема, змінено форму Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У матеріалах справи наявне Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складене працівниками поліції, яке оформлене за старим зразком, що прямо суперечить чинним вимогам Інструкції та ч. 6 ст. 266 КУпАП. Відповідно до п. 21 Розділу III Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Просила визнати направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2026 року недопустимим та недостовірним доказом та не приймати при ухваленні судового рішення.

Крім цього, захисник Худа І. Р. подала клопотання про закриття провадження, так як складений протокол вважає незаконним, оскільки прийнятий з порушенням норм законодавства, а викладені в ньому обставини не відповідають дійсності. Порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. У відеофайлі export-4ruhi зафіксовано, що о 02:28:58 год. працівник поліції ОСОБА_2 підходить до автомобіля в якому сидів ОСОБА_1 та пред`являє водієві вимогу надати реєстраційний талон, посвідчення водія. Водій виконує цю вимогу без словесного контакту, не розмовляючи з поліцейським, невиходячи з машини. Незважаючи на відсутність спілкування та ознак які вказано в протоколі (порушення координації рухів, порушення мови), через 47 с, о 02:29:45 год. ОСОБА_2 заявляє “У вас виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.” Незрозуміло як можна було виявити таку ознаку як порушення координації рухів, якщо ОСОБА_1 не виходив з автомобіля, та порушення мови якщо фактичного спілкування між ОСОБА_2 не було та подальше спілкування після виявлення ознак було чітким і зрозумілим, без проявів запинок, нечіткого мовлення, незрозумілих звуків.

Відповідно до Наказу від 09 листопада 2015 року № 1452/735 “Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану

Вважає, що зазначені обставини свідчать про відсутність у працівника поліції об`єктивних та достатніх підстав для висновку щодо наявності у водія ознак алкогольного сп`яніння. Відеозапис не фіксує ні порушення мови, ні порушення координації рухів, ні інших зовнішніх проявів, які могли б обґрунтовано слугувати підставою для ініціювання процедури огляду на стан сп`яніння. Відтак, висловлена працівником поліції думка має формальний характер і не підтверджується належними та допустимими доказами.

О 02:30:05 год. поліцейський ОСОБА_2 говорить: “Пропоную пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Можете відмовитися, але за це передбачена відповідальність.” ОСОБА_1 запитує “Яка відповідальність?”. ОСОБА_2 : “За частиною першої статті 130 КУПАП, пункт 2.9а зобов`язує вас пройти огляд. Ви відмовляєтеся від огляду? Буде складено протокол. За частиною першої статті 130.” На запитання ОСОБА_1 про конкретну відповідальність працівник поліції відповів, посилаючись на частину першу статті 130 КУпАП та пункт 2.9а, не роз`яснивши при цьому чітко й зрозуміло, які саме правові наслідки та покарання настане у разі відмови від проходження огляду. О 02:31:30 год. Баглій повідомив: “шукайте тверезого водія”, тоді ОСОБА_1 говорить: “я тверезий”. О 02:32:56 год. інший поліцейський говорить: “Вам повідомили які можуть бути наслідки.” Проте, фактично водієві не повідомили конкретних наслідків, а лише послалися на норми права без пояснення можливого покарання.

Зазначає, що працівники поліції у питанні притягнення до суворої відповідальності за ст. 130 КУпАП повинні добросовісно роз`яснювати особі реальні наслідки відмови від проходження огляду, особливо у тій ситуації, коли особа запитує та активно цікавиться такими наслідками, що свідчить про її необізнаність із можливими стягненнями за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У іншому випадку рішення особи про відмову від огляду може перебувати в причинно-наслідковому зв`язку із діями працівників поліції, які неналежно роз`яснили особі такі наслідки. У даному випадку чітко вбачається, що працівники поліції не повідомили особі про реальний обсяг стягнення (суму штрафу 17 000 та безальтернативне позбавлення права керування). Та не повідомили можливості пройти огляд в медичному закладі, від якого він фактично не відмовлявся.

Згідно з п.7 Розділу 1 Інструкції У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

О 02:43:10 год. ОСОБА_1 повідомляє поліцейського декілька разів, що він готовий і хоче пройти огляд на Драгері. О 02:46:00 год. поліцейський йде в машину до поліцейського Баглай Л.Л. та повинен повідомити, що ОСОБА_1 хоче пройти огляд. Незважаючи на це, протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 №556175 був складений лише о 02:49:36 год., тобто ще залишався достатній час для проведення огляду на Драгері. Оскільки огляд не було здійснено, незважаючи на готовність водія його пройти, має місце порушення процесуальної процедури, що ставить під сумнів обґрунтованість і законність складання протоколу. Та вже о 02:53:24 год. поліцейський Баглай Л.Л. каже: “Ну то йдемо пройдемо огляд”. Дубан відповідає: “Добре, йдемо пройдемо”. Але поліцейський відразу каже: “То треба було відразу пройти”. О 02:53:57 год. ОСОБА_2 заявляє про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі. ОСОБА_1 повідомляє що огляд в найближчому медичному закладі йому непропонували, та просить провести огляд, або на місці або в медичному закладі. На жаль, працівники поліції не дають таку можливість. Та ОСОБА_1 не видали для ознайомлення з направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

На протязі усього часу спілкування із поліцейськими ОСОБА_1 стверджував, що він алкоголь не вживав, будь-яких ознак, які б вказували на те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння на відеозаписі не зафіксовано, оскільки його поведінка та зовнішній вигляд не свідчили, що він має ознаки сп`яніння.

Крім того, ОСОБА_1 погодився та настоював пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, але працівники поліції відмовили від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки.

Бажав пройти такий огляд у медичному закладі, тому поліцейські були зобов`язані забезпечити ОСОБА_1 таку можливість, чого зроблено не було. З незалежних від нього причин та із вини поліцейських цього зроблено не було,натомість складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У цьому випадку, незабезпечення поліцейськими ОСОБА_1 можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі свідчить про порушення відносно нього порядку проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, визначеного ст.266 КУпАП.

Працівники поліції не складали акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Крім того, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього процесуальних прав, зокрема права заявляти клопотання. Реалізуючи надане йому право, ОСОБА_1 заявив клопотання про проходження огляду на місці чи у закладі охорони здоров`я. Однак зазначене клопотання фактично не було розглянуте та не було реалізоване, оскільки працівники поліції відмовилися забезпечити проведення огляду, посилаючись на те, що протокол уже складено, незважаючи на те, що ОСОБА_1 до завершення процесуальних дій чітко та однозначно висловив готовність пройти освідування.

Таким чином, працівниками поліції було порушено право особи на захист, гарантоване ст.268 КУпАП, оскільки формальне роз`яснення процесуальних прав не супроводжувалося реальним забезпеченням можливості їх реалізації. У протоколі про адміністративне правопорушення неможливо однозначно визначити місце вчинення адміністративного правопорушення, так як вказано лише “Тернопільська, дорога М-09 16 км”, оскільки відповідні відомості викладені неповно та не дають змоги встановити конкретний населений пункт. Водночас із матеріалів справи вбачається, що працівники поліції визначили підсудність Зборівського районного суду, що логічно свідчить про віднесення події до територіальної юрисдикції колишнього Зборівського району.

За таких обставин найближчим закладом охорони здоров`я для проведення медичного огляду мала бути Комунальне некомерційне підприємство „Зборівська лікарня” Зборівської міської ради, однак водія було направлено до КНП «ТОМЦСЗН” ТОР, що не відповідає принципу територіальної наближеності та викликає сумніви щодо дотримання всмтановленої процедури направлення на медичний огляд.

Зокрема, пунктом 7 розділу 1 Інструкції зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена, оскільки його огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений поліцейськими з порушенням вимог ст.266 КУпАП та є недійсним, а тому провадження в справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП в зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння має містити відповідний алгоритм дій працівника поліції, який проводить такий огляд зі складанням відповідних документів, зокрема: -перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу; -на вимогу особи надає їй сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (тобто показує особі сертифікат та свідоцтво про повірку); -видає особі, яка підлягає огляду, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначає підстави такого огляду, якими, в свою чергу, є одна чи кілька ознак сп`яніння, визначених у п. 3 вищевказаної Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); -за допомогою спеціального приладу проводиться огляд і в акті огляду фіксуються його результати. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння; -якщо встановлений факт сп`яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (тобто до проведення огляду і складення відповідного направлення та акту огляду відсутні підстави складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП); -якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Такий алгоритм працівниками поліції не був дотриманий.

Наявні дії поліції не відповідають вимогам неупередженого та об`єктивного адміністративного провадження, а зібрані внаслідок таких дій матеріали не можуть визнаватися допустимими доказами. Ці факти також свідчать про порушення принципів законності.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні.

Висновки суду не можуть грунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи необхідно тлумачити на її користь.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Наведені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки недотримання встановленого порядку щодо проведення огляду на стан сп`яніння особи, неправильне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, унеможливлює визнання здобутих по справі доказів, належними та допустимими, в розумінні вимог ст.251 КУпАП.

ЄСПЛ в своїх рішеннях , зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 листопада 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвій» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Враховуючи,

Дослідивши матеріали адміністративної справи у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши свілка ОСОБА_2 , керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а відтак, провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст. 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Зборівський районний суд Тернопільської області.

Суддя Зборівського

районного суду В.Г. Чорна