Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №331/6499/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/6499/25

Провадження № 2/331/941/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю : секретаря Постарнак М.М.

учасники справи:

представник позивача – адвокат Каращук Ю.І. (в режимі відеоконференції)

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Каращука Юрія Ігоровича до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2025 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Каращука Ю.І. до ОСОБА_2 за результатами розгляду якої, позивач просить суд: розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.12.2012 року по справі № 801/12186/2012, зменшити з 1/4 до 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у шлюбі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дитинна - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Вподальшому шлюб розірвано. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.12.2012 по справі № 801/12186/2012 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився син – ОСОБА_5 . 15.07.2023 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився ще один син – ОСОБА_7 . Також позивач визнав, що він є біологічним батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому добровільно сплачує щомісяця гроші ОСОБА_9 , на утримання сина. На час ухвалення рішення суду по справі № 801/12186/2012 про стягнення аліментів позивач був офіційно працевлаштований та отримував стабільний дохід. На цей час він проживає в Чеській Республіці, немає стабільного заробітку, постійного місця роботи, несе витрати по оренді житла для нової родини та утримує трьох дітей. Тому позивач об`єктивно не може сплачувати аліменти у встановленому розмірі і просить їх зменшити.

Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року позовна заява залишена без руху для усунення недоліків. (а.с. 141, 147)

Ухвалою суду від 23грудня 2025 рокупозовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по зазначеній справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 157-158).

Ухвалою суду від 12січня 2026 року постановлено проводити судові засідання з представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Каращуком Ю.І. у режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру № 1988603 від 10.11.2025 ОСОБА_2 має місце реєстрації: АДРЕСА_1 . (а.с. 139)

За даними Єдиної інформаційної системи соціальної сфери № 1988751 від 10.11.2025 ОСОБА_2 не отримувала довідку внутрішньо-переселеної особи. (а.с. 140)

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чиномчерез оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. (а.с. 160,173)

Відповідно до частини першої ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд, у відповідності до статті 280 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачки по справі та ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказах.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.12.2012 у справі № 801/12186/2012встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25.08.2010, однакспільно не проживають. ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з матір`ю. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на одну дитини відповідного віку, до досягнення повноліття дитиною, починаючи стягнення з 19.11.2012 року. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/49073847)

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.05.2015 у справі № 801/12186/2012розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.08.2010р. відділом РАЦС по м. Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис №402. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/44171782)

ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Прага народився ОСОБА_5 , батьками якого є: ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 31.07.2023, порядковий № 929, том IV/62, рік 2023, сторінка 72, у книзі реєстрації народжень ВРАЦСУ - Управління району міста Прага 2. (а.с. 30-33)

15.07.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_11 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 від 17.07.2023, порядковий № 128 у журналі реєстрації шлюбів Управління району міста Прага 10. (а.с. 38-41)

ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Прага народився ОСОБА_7 , батьками якого є: ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 29.11.2023, порядковий № 462, том IV/62, рік 2023, сторінка 72, у книзі реєстрації народжень ВРАЦСУ - Управління району міста Прага 2. (а.с. 34-37)

Відповідно до договору суборенди квартири від 18.09.2024 ОСОБА_1 орендує нерухоме майно – квартиру у АДРЕСА_2 . (42-63)

Відповідно до вимог ст.ст.150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Відповідно до вимог ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стаття 180 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька до досягнення нею повноліття.

Згідно частини другої ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі») (постанова Верховного Суду України від 05 лютого2014 року у справі № 6-143цс13).

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження зміни матеріального становища платника аліментів позивачем надані свідоцтва про народження двох дітейта договір орендижитла, які судом враховуються при винесені рішення. (а.с. 30-37)

Докази, які надані позивачем на підтвердження утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого він визнав як біологічний батько, суд визнає неналежними, а отже не враховує при винесені рішення.

Станом на дату звернення до суду, положення частини другої статті 182 СК України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. А також встановлено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину на рівні не меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитинивід 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку самев інтересах дитини.

Отже, судом встановлено, що сімейний стан ОСОБА_1 , змінився,а саме у нього народилося ще дві дитини, якізгідно з договором суборенди квартири проживають з ним.

Враховуючи, що з такою зміною змінився і майновий стан позивача, суд дійшов висновку про те, що вказана обставина є достатньою підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина з 1/4 на 1/6 частину.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст. ст. 80, 84, 105, 110, 180-182, 192 СК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) в особі представника – адвоката Каращука Юрія Ігоровича (адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 107) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначений рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.12.2012 у справі №801/12186/2012, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, до досягнення повноліття дитиною, визначивши розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 24 березня 2026 року.

Суддя: Н.Г.Скользнєва