Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №303/2193/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2193/26

Провадження № 1-кп/303/209/26

ряд. стат. звіту № 93

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В И Р О К

25 березня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071120000074 від 04.02.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця з середньою освітою, працюючого в ТВД «Мукачівський машинобудівний завод», наждачником у цеху готової продукції, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361 КК України,

У С Т А Н О В И В:

12 березня 2026 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361 КК України.

На підставі обвинувального акту судом установлено, що 03.02.2026 о 5 годині ранку, по місцю спільного проживання зі своєю дружиною - потерпілою ОСОБА_7 , а саме: у АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та суспільну небезпеку свого діяння, без відома та дозволу своєї дружини, отримавши доступ до її мобільного телефону марки «Xiаomi Redmi Note 11», підібрав пароль входу до веб-банкінгу її банківських карток та володіючи пристроєм користувача - клієнта, здійснив несанкціонований вхід у додаток «Монобанк» АТ «Універсал Банк», яким користувалася ОСОБА_7 , де виявивши наявність кредитних грошових коштів, не маючи дозволу своєї дружини, здійснив переказ грошових коштів у сумі 50 000 грн. на свою банківську картку, відкриту у АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України, тобто несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.

Також ОСОБА_4 , 03.02.2026 о 5 годині ранку, по місцю спільного проживання зі своєю дружиною - потерпілою ОСОБА_7 , а саме: у АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та суспільну небезпеку свого діяння, знаючи, що відповідно до указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в України введено воєнний стан, який наразі продовжено згідно указу Президента України, таємно, без дозволу потерпілої, отримавши доступ до її мобільного телефону марки «Xiаomi Redmi Note 11», підібрав пароль входу до веб-банкінгу її банківських карток та володіючи пристроєм користувача - клієнта, здійснив несанкціонований вхід у додаток «Монобанк» АТ «Універсал Банк», яким користувалася ОСОБА_7 , та з її кредитної карти № НОМЕР_1 таємно викрав грошові кошти в сумі 50 000 грн. шляхом переводу на власну банківську картку, відкриту у АТ КБ «ПриватБанк», за № НОМЕР_2 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

11 березня 2026 року між прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, яку у судовому засіданні подано на затвердження суду.

У відповідності до умов вказаної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361 КК України.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361 КК України.

Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме

- за ч. 1 ст. 361 КК України - покарання у вигляді 2 років обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України - покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Одночасно з цим, на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з визначенням іспитового строку в межах визначених ч. 4 ст. 75 КК України, а також покласти обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361 КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачений зрозумів роз`ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Прокурор в судовому засіданні повідомив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно ч.3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 названого Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 , беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст.12 КК України відносяться, зокрема, до категорії тяжких злочинів.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування збитків.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 11», що належить потерпілій ОСОБА_8 , - залишити у володінні останньої; мобільний телефон обвинуваченого ОСОБА_4 , марки SM-A065F/DS – залишити у володінні останнього.

Судові витрати по справі відсутні.

Арешт на майно не накладався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 174, 369, 370-371, 373-374, 469, 472-475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 березня 2026 року між прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026071120000074 від 04.02.2026.

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання:

- за ч. 1 ст. 361 КК України - покарання у вигляді 2 років обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України - покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 11», що належить потерпілій ОСОБА_8 , - залишити у володінні останньої; мобільний телефон обвинуваченого ОСОБА_4 , марки SM-A065F/DS – залишити у володінні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через цей суд в порядку, передбаченому ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_9