Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №297/517/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 23 березня 2026 р.

Справа: №297/517/26

Суддя: ІЛЬТЬО І. І.

Справа № 297/517/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Виконавчий комітет Батівської селищної ради Закарпатської області про встановлення юридичного факту,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_2 , в інтересах заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області, із заявою про встановлення факту правовстановлюючого документу.

Заінтересована особа: комітет Батівської селищної ради Закарпатської області, що розташоване за адресою с-ще. Батьово, вул. Кошута, 128, Берегівського району, Закарпатської області.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 К ОСОБА_3 належала земельна ділянка, яка розташована на території Батрадівської сільської ради та належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину ОСОБА_3 . Після його смерті право спадкувати отримала його дружина – ОСОБА_1 . Нещодавно остання звернулася до приватного нотаріуса Берегівського державного нотаріального округу із заявою про видачу спадщини за померлим чоловіком. На даному етапі виникли проблеми із оформленням спадщини, тому вказане питання відклалося на якийсь час. Нотаріус надав можливість зібрати пакет документів у підтвердження родинного зв`язку із спадкодавцем. Однак наявні розбіжності у документі про смерть та документі, що посвідчує право померлого на земельну ділянку не дають можливості видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку за померлим ОСОБА_4 . Згідно листа №13/02-14 від 10.02.2026р. приватний нотаріус Мацола І.В. рекомендує підтвердити належність Державного акту на право власності на землю серії І-ЗК №043096, виданого Батрадівською сільською радою 20.04.2000р. на ім`я « ОСОБА_3 » померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 в судовому порядку.

Про існування вказаних розбіжностей заявниця не знала, оскільки за своє життя проблем і-за цього в неї не було. Вказані розбіжності в позасудовому порядку усунути неможливо.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились. При цьому, згідно поданої заяви просили розглянути справу без їх участі.

Представник Виконавчого комітету Батівської селищної ради Закарпатської області в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового засідання.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які заявник посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає заяву задовольнити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до Свідоцтва про Смерть Серії НОМЕР_2 від 11.07.2014 року К ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю ЗК – 0040585 від 03.03.2000 року земельна ділянка належить ОСОБА_6 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Мацола І.В. №13/02-14 від 10.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, заявниці відмовлено, оскільки наявні розбіжності у документах, а саме: у свідоцтві про смерть Серії НОМЕР_3 виданого «К ОСОБА_3 », натомість у державному акті на право власності Серії НОМЕР_4 , виданого Батрадівською сільською радою 20.04.2000 року вказано « ОСОБА_6 ».

Наведені документи у своїй сукупності свідчать, що незважаючи на різне написання прізвища, йдеться про одну й ту саму особу – ОСОБА_5 .

Іншого порядку виправлення виявлених розбіжностей заявниця не має .

За приписами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦГК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" N 5 від 31.03.95 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої Можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.95 при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати:

- особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй;

- спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав;

- утриманці померлого для одержання пенсії;

- прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК;

- інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Враховуючи викладене, оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у вказаній акті допущено помилку, яка не може бути усунута іншим шляхом, ніж звернення до суду.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Виконавчий комітет Батівської селищної ради Закарпатської області про встановлення факту належності документу.

Керуючись ст.76-81,89,258-259,263-265,268,273,293-294,315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Виконавчий комітет Батівської селищної ради Закарпатської області про встановлення юридичного факту - задовольнити.

Встановити факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №043096, видного Батрадівською сільською радою 20.04.2000 року, на ім`я « ОСОБА_6 ».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua