Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №243/2147/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/2147/26

Провадження № 1-кп/243/625/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052510000233 від 05.02.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Сомівка Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за контрактом (посада – старший водій 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , військове звання – старший солдат), раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу на посаді старшого водія 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти, 1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , розуміючи обсяг службових повноважень службових осіб, зокрема заступника начальника СРПП Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, капітана поліції ОСОБА_5 , поліцейського СРПП Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, старшого сержанта ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, всупереч вимог ст. ст. 8, 19, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 05.02.2026, приблизно о 09:30 год, перебуваючи біля буд. 5 по вул. Зарічна с. Дмитрівка Краматорського району Донецької області, в автомобілі патрульної поліції марки «Skoda», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », діючи умисно, з метою уникнення адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, звернувся до працівників поліції, зокрема заступника начальника СРПП Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, капітана поліції ОСОБА_5 , та поліцейського СРПП Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, старшого сержанта ОСОБА_6 , з пропозицією надати їм неправомірну вигоду шляхом передачі готівки в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень одномоментно та надання ще 10000 (десять тисяч) гривень в проміжку часу декількох годин за не складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та не притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Таким чином, старший солдат ОСОБА_4 , своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, – пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю визнав та пояснив, що, дійсно, він 05.02.2026, проїжджаючи по вул. Зарічній с. Дмитрівка Краматорського району на автомобілі марки «ВАЗ», модель «21115», реєстраційний номер « НОМЕР_4 », був зупинений співробітниками патрульної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, на що Плужник відмовився. Тоді співробітники поліції попередили його про складання протоколу за ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_4 , зі свого боку, запропонував вказаним співробітникам поліції неправомірну вигоду шляхом передачі готівки в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень одномоментно та надання ще 10000 (десять тисяч) гривень в проміжку часу декількох годин за не складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та не притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, але співробітники поліції відмовились. Обвинувачений щиро каявся, просив не карати його суворо та призначити йому штраф.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, то у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме – в частині допиту свідків, дослідженні решти письмових доказів. При цьому, суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність позиції обвинуваченого, а також роз`яснив, що в цьому випадку, сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши в судовому засіданні фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також надані в судовому засіданні пояснення обвинуваченого, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфікованіза ч. 1 ст. 369 КК України, а саме, - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги: конкретні обставини вчиненого обвинуваченим; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, віднесене до категорії нетяжких злочинів; сукупність усіх обставин вчинених кримінального правопорушення; характер, ступінь його суспільної небезпеки; враховуються відомості про особу обвинуваченого (є військовослужбовцем за контрактом, займає військову посаду старшого водія 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , військове звання – старший солдат; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; за місцем мешкання характеризується посередньо; одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, наявні міцні соціальні зв`язки за місцем мешкання; будь-які компрометуючі матеріали відносно ОСОБА_4 відсутні); наявність судимостей (раніше не судимий в силу ст. 89 КК України).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, вимоги ч. 2 ст. 50 Кримінального Кодексу України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

На думку суду, визначене ОСОБА_4 покарання буде справедливим, необхідним, достатнім та таким, що відповідатиме меті покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Речові докази, а саме – оптичний носій інформації – диск для лазерних систем зчитування, на якому маються маркувальні позначки «Alerus DVD-R 4.7 GB\ 120 min», та який знаходиться в паперовому конверті, - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього терміну його зберігання.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення направити обвинуваченому та прокурору, які брали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Донецької області