Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 24 березня 2026 р.
Справа: №489/1857/26
Суддя: Гриненко М. В.
Справа № 489/1857/26
Провадження № 3/489/629/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
25 березня 2026 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
встановив:
Протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 661032 від 28.02.2026 ОСОБА_1 інкримінується, що 28.02.2026 о 16:30 год в АДРЕСА_2 , вона ухилялась від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проконтролювала його місцезнаходження, у зв`язку з чим останній знаходився далеко від місця проживання, а саме: на даху шістнадцятиповерхового будинку, що могло завдати шкоди життю та здоров`ю дитини, чим порушила вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства».
ОСОБА_1 при розгляді справи в суді заперечила свою вину в ухиленні від виконання батьківських обов`язків щодо виховання сина, зазначивши, що належним чином здійснює його виховання, зокрема проводить з ним роз`яснювальну роботу про недопустимість вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, необхідність дотримання правил співжиття та належної поведінки в суспільстві, заборони відвідування небезпечних місць, та вказаний факт відвідування сином даху багатоповерхового будинку був допущений вперше та не з її вини.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 , який підтвердив, що обоє батьків належним чином його виховують та вказаний факт відвідування даху багатоповерхового будинку він допустив вперше, не повідомивши свою матір, дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського), суддя дійшов таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх та малолітніх осіб, які регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, вказана норма є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює ст. 184 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
При цьому, ухиленням від виконання батьківських обов`язків повинна вважатися не будь-яка дія, а необхідно розуміти невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Відповідно до статей 254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, в якому мають бути зазначені обставини інкримінованого особі правопорушення, які мають підтверджуватися доданими до протоколу доказами, з метою забезпечення права особи знати суть пред`явленого обвинувачення, щоб мати змогу захищатися від нього.
Натомість інкриміноване протоколом невиконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_2 полягало в тому, що вона не проконтролювала його місцезнаходження, внаслідок чого останній знаходився далеко від місця проживання, а саме: на даху шістнадцятиповерхового будинку, що могло завдати шкоди життю та здоров`ю дитини.
Разом з тим, при розгляді справи в суді з пояснень ОСОБА_1 встановлено, що заперечила факт невиконання нею передбачених законом обов`язків щодо виховання малолітнього сина, зазначивши, що належним чином здійснює його виховання, зокрема проводить з ним роз`яснювальну роботу про недопустимість вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, необхідність дотримання правил співжиття та належної поведінки в суспільстві, заборони відвідування небезпечних місць та вказаний факт був допущений вперше та не з її вини.
Вказані пояснення ОСОБА_1 підтвердив і її малолітній син ОСОБА_2 .
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази (свідчення свідків (сусідів), повідомлення органів місцевого самоврядування чи освітнього закладу тощо) на підтвердження викладених у протоколі обставин невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_2 .
Також ні протоколом, ні жодними іншими належними та допустимими доказами не підтверджено, що відвідування ОСОБА_2 даху шістнадцятиповерхового будинку стало саме внаслідок невиконання його матір`ю ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо виховання сина.
При цьому, викладення інших обставин, які містять ознаки об`єктивної сторони інкримінованого особі правопорушення, у протоколі відсутнє. Натомість суддя позбавлений права на власний розсуд змінювати фабулу викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення діяння з урахуванням фактичних обставин його вчинення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності та при його складенні особа ознайомлюється з його змістом, щоб мати змогу захищатися від пред`явленого їй звинувачення.
Вказане узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення, а викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого діяння не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Керуючись статтями 247,252,265,280,283,291,294 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Гриненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua