Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №473/6407/25 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6407/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"25" березня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Василець М.Д., розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ

у грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 18525,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит № 101311615, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у сумі 2000,00 грн зі строком користування протягом 15 днів (з можливістю пролонгації/автопролонгації вказаного строку), а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 17 червня 2021 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,0 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі автопролонгації строку кредитування 5,00 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 10 % від суми кредиту (в разі пролонгації строку кредитування: на 3 дні комісію за обслуговування кредиту в розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів у розмірі 5 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту).

У разі неповернення кредиту у встановлений строк або у строк пролонгації договору за ініціативою позичальниці, та, у зв`язку з цим, автопролонгації договору, проценти продовжують нараховуватися протягом усього періоду пролонгації за кожен день користування коштами, але не більше 60 календарних днів поспіль.

Крім цього, 26 квітня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» уклало з відповідачкою договір про надання споживчого кредиту №4058870. Відповідно до договору ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 3000,00 грн зі строком користування коштами протягом 15 днів до 11 травня 2021 року (з правом продовження цього строку), яка зобов`язалася вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом протягом строку кредитування (у разі повної сплати позичальницею заборгованості в межах строку кредитування або протягом трьох днів, що слідують за днем його закінчення, а також у разі пролонгації договору), а в інших випадках проценти підлягають до нарахування за ставкою 1,90 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

У разі неповернення кредиту у встановлений строк або у строк пролонгації договору за ініціативою позичальниці та, у зв`язку з цим, автопролонгації договору, проценти продовжують нараховуватися протягом усього періоду пролонгації за кожен день користування коштами, але не більше 90 календарних днів поспіль.

30 листопада 2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «Вердикт капітал» договір факторингу №30-11-65, за яким ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт капітал» за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору № 101311615 від 02 червня 2021 року.

04 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №04-02-01/2022, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №4058870 від 26 квітня 2021 року.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт капітал» уклало з ТОВ «Коллект Центр» договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору № 101311615 від 02 червня 2021 року, кредитного договору №4058870 від 26 квітня 2021 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість:

- за договором № 101311615 від 02 червня 2021 року в розмірі 9487,56 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 1101,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 8186,56 грн, заборгованість за комісією за надана кредиту в розмірі 200,00 грн;

- за договором №4058870 від 26 квітня 2021 року в розмірі 9037,93 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 5985,00 грн, 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 4,93 грн, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 48,00грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Ткаченко М.М. не з`явилася, проте в позові просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7,8 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем її проживання, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в позові не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 02 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит № 101311615, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у сумі 2000,00 грн зі строком користування протягом 15 днів (з можливістю пролонгації/автопролонгації вказаного строку), а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 17 червня 2021 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,0 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі автопролонгації строку кредитування 5,00 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 10 % від суми кредиту (в разі пролонгації строку кредитування: на 3 дні комісію за обслуговування кредиту в розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів у розмірі 5 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту).

У разі неповернення кредиту у встановлений строк або у строк пролонгації договору за ініціативою позичальниці, та, у зв`язку з цим, автопролонгації договору, проценти продовжують нараховуватися протягом усього періоду пролонгації за кожен день користування коштами, але не більше 60 календарних днів поспіль.

Крім цього, 26 квітня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» уклало з відповідачкою договір про надання споживчого кредиту №4058870. Відповідно до договору ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 3000,00 грн зі строком користування коштами протягом 15 днів до 11 травня 2021 року (з правом продовження цього строку), яка зобов`язалася вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом протягом строку кредитування (у разі повної сплати позичальницею заборгованості в межах строку кредитування або протягом трьох днів, що слідують за днем його закінчення, а також у разі пролонгації договору), а в інших випадках проценти підлягають до нарахування за ставкою 1,90 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

У разі неповернення кредиту у встановлений строк або у строк пролонгації договору за ініціативою позичальниці та, у зв`язку з цим, автопролонгації договору, проценти продовжують нараховуватися протягом усього періоду пролонгації за кожен день користування коштами, але не більше 90 календарних днів поспіль.

30 листопада 2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «Вердикт капітал» договір факторингу №30-11-65, за яким ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт капітал» за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору № 101311615 від 02 червня 2021 року.

04 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №04-02-01/2022, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №4058870 від 26 квітня 2021 року.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт капітал» уклало з ТОВ «Коллект Центр» договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору № 101311615 від 02 червня 2021 року, кредитного договору №4058870 від 26 квітня 2021 року.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договорів) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан», ТОВ «Авентус Україна» та відповідачка ОСОБА_1 з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали кредитні договори № 101311615 від 02 червня 2021 року, №4058870 від 26 квітня 2021 року в електронній формі, узгодили в них усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договори за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином відповідачка набула статусу, прав та обов`язків позичальниці у вказаних правовідносинах.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 1050 ЦК України в разі несвоєчасного повернення суми позики, позичальник не звільняється від виконання зобов`язання та зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, до ТОВ «Коллект Центр» перейшли усі права та обов`язки первісних кредиторів за кредитними договорпми.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан», ТОВ «Авентус Україна» виконали свої зобов`язання щодо надання кредиту відповідачці (копія квитанції № 1665577791 від 02 червня 2021 року, виписка про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської карти, емітованої на ім`я відповідачки, надана АТ КБ «ПриватБанк»; копія довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 7/17461 від 10 листопада 2025 року, виписка про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської карти, емітованої на ім`я відповідачки, надана АТ «Ощадбанк») (а.с.16, 34-35,157,158,173,174).

Проте позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за договором про споживчий кредит № 101311615 від 02 червня 2021 року становить 9487,56 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 1101,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 8186,56 грн, заборгованість за комісією за надана кредиту в розмірі 200,00 грн.

Однак суд не в повній мірі погоджується з таким розрахунком, а саме в частині нарахування процентів, у зв`язку з наступним.

Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.3.1.1 кредитного договору протягом первісного строку кредитування (з 02 червня 2021 року до 17 червня 2021 року) проценти в межах цього строку підлягали до нарахування за ставкою 1,0 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В аналогічному розмірі нараховуються проценти у разі пролонгації строку кредитування за ініціативою позичальниці, яка для цього сплачує комісію за управління кредитом: при пролонгації на 3 дні у розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів у розмірі 5 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту.

Відповідно до п.п. 1.6, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.3.1.2 кредитного договору у разі продовження позичальницею користування кредитом після закінчення первісного або пролонгованого за її бажанням строку кредитування строк кредитування щоразу збільшується на 1 день, але продовження цього строку не може перевищувати 60 днів (автопролонгація). Проценти в межах цього строку нараховуються за ставкою 5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 4.2 кредитного договору у разі прострочення виконання позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості кредитодавець, починаючи з наступного дня за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації, автопролонгації), згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України має право нараховувати проценти за ставкою 5 % від розміру простроченого грошового зобов`язання протягом усього строку прострочення.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за вказаним кредитним договором здійснено первісним кредитором за період з 02 червня 2021 року до 06 листопада 2021 року (з урахуванням пролонгацій строку кредитування за ініціативою позичальниці 15 червня 2021 року, 22 червня 2021 року, 02 липня 2021 року, 11 липня 2021 року, 27 липня 2021 року, 02 серпня 2021 року, 10 серпня 2021 року, 17 серпня 2021 року, 20 серпня 2021 року, 07 вересня 2021 року) у повній відповідності до умов кредитного договору, а саме в межах пролонгованого строку кредитування та 60 денного строку автопролонгації строку кредитування, а також за узгодженими сторонами кредитного договору процентними ставками. Розмір процентів за цей період становить 3452,26 грн, з чим суд погоджується.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал», як проміжний кредитор, також нарахував відповідачці проценти за період з 30 листопада 2021 року до 23 лютого 2022 року в розмірі 4734,30 грн.

Зі змісту позову, а також наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості за кредитним договором вбачається, що такі проценти нараховані саме в якості договірних процентів за користування кредитом (поза межами строку кредитування), а не в якості передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 4.2 кредитного договору процентів за порушення позичальницею виконання грошового зобов`язання. Зокрема, згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» вбачається, що кредитор не нараховував передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України проценти за порушення позичальницею грошового зобов`язання.

Разом з тим, згідно викладеного Великою Палатою в постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 правового висновку, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

В той же час, порядок виплат процентів за неправомірне користування чужими коштами, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, врегульований ч. 2ст. 625 ЦК України.

За встановлених обставин, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 101311615 від 02 червня 2021 року в розмірі 4753,26 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 1101,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3452,26 рн, заборгованість за комісією за надана кредиту в розмірі 200,00 грн.

Крім цього, згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за договором №4058870 від 26 квітня 2021 року становить 9037,93 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 5985,00 грн (нараховані за період з 26 квітня 2021 року по 13 листопада 2021 року), 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 4,93 грн, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 48,00 грн (за період з 10 січня 2023 року по 13 листопада 2025 року).

Разом з тим, суд не в повній мірі погоджується з таким розрахунком, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, строк користування кредитними коштами за умовами кредитного договору становить 15 днів, тобто до 10 травня 2021 року (п.1.4 договору). Відповідно до п.п. 1.5, 4.3.1 кредитного договору у разі продовження позичальницею користування кредитом після закінчення первісного або пролонгованого за її бажанням строку кредитування строк кредитування щоразу збільшується на 1 день, але продовження цього строку не може перевищувати 90 днів (автопролонгація). Проценти в межах цього строку нараховуються за ставкою 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

З огляду на викладене, з урахуванням сплачених відповідачкою процентів у розмірі 4848,60 грн, заборгованість за процентами за період з 26 квітня 2021 року по 08 серпня 2021 року (з урахуванням 90 денного строку автопролонгації строку кредитування), відповідно до наданого позивачем розрахунку, становить 456,00 грн.

При цьому, як зазначалося вище, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Проте, позивач не заявляв окремих вимог про застосування передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідків порушення позичальницею грошового зобов`язання (за період з 09 серпня 2021 року по 13 листопада 2021 року).

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За встановленого, 3 % річних, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 10 січня 2023 року по 13 листопада 2025 року не підлягають стягненню.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №4058870 від 26 квітня 2021 року в розмірі 3456,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 456,00 грн.

Встановлена судом заборгованість на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «Коллект Центр».

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 1066,00 грн судового збору.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представницею позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правничої допомоги від 01 липня 2024 року № 01-07/2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, копію заявки на надання юридичної допомоги № 2754 від 01 жовтня 2025 року, копію витягу з акта № 15 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року. Згідно вказаних документів вартість наданих послуг становить 9000,00 грн (надання усної консультації, вартість послуги 3000,00 грн (виходячи з потраченого часу - 2 год. та вартості послуги у 1500,00 грн за 1 год. роботи), складання позовної заяви, вартість послуги 6000,00 грн (виходячи з потраченого часу у 2 год. та вартості послуги у 3000,00 грн за 1 год. роботи)).

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви. При цьому, є необґрунтованим виокремлення адвокатом як самостійного виду адвокатської послуги надання усної, письмової консультацій з дослідженням документів, оскільки охоплюється діями адвоката із складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до положень ч.2 ст.141ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 2386,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, ідентифікаційний код 44276926, заборгованість:

- за договором про споживчий кредит № 101311615 від 02 червня 2021 року в розмірі 4753,26 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 1101,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3452,26 рн, заборгованість за комісією за надана кредиту в розмірі 200,00 грн,

- за договором про надання споживчого кредиту №4058870 від 26 квітня 2021 року в розмірі 3456,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 456,00 грн, а всього – 8209,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, ідентифікаційний код 44276926, судові витрати в розмірі 2386,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В. Лузан