Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №130/424/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/192/2026

130/424/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення, що надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, мешканця АДРЕСА_1 , - за частиною першою статті 173-2, за частиною другою статті 173-2, частиною другою статті 173-2 частиною другою статті 173-2 та частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

у с т а н о в и в :

До Жмеринського міськрайонного суду 12 лютого 2026 року надійшли чотири матеріали про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2, за частиною другою статті 173-2, частиною другою статті 173-2 частиною другою статті 173-2 та частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки у вчиненні правопорушень обвинувачується одна і та ж особа, суддя 25 березня 2026 року виносить постанову про об`єднання вказаних справ.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 424924 від 6 лютого 2026 року, цього дня "о 19-30 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_4 , а саме психологічного характеру, яке проявлялося висловлюванням нецензурною лайкою, погрозою фізичною розправою, виганяв з будинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю, що виразилось у хвилюванні та виснаженні".

Дії ОСОБА_3 автор протоколу кваліфікує за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 424923 від 6 лютого 2026 року, цього дня "о 19-30 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство відносно малолітньої ОСОБА_5 , а саме: відносно дружини, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, виганяв з будинку. Дані дії відбувались в присутності малолітньої падчерки ОСОБА_5 , в наслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю останньої, що виражалось у хвилюванні та тривожному стані".

Дії ОСОБА_3 автор протоколу кваліфікує за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 424986 від 6 лютого 2026 року, цього дня "о 19-30 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство в присутності сина ОСОБА_6 відносно своєї дружини, яке проявилося психологічного характеру, яке проявлялося висловлюванням нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, виганяв із будинку. Дані дії відбувались в присутності малолітнього ОСОБА_6 , в наслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю останнього, що виражалось у хвилюванні та тривожному стані дитини".

Дії ОСОБА_3 автор протоколу кваліфікує за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 424985 від 6 лютого 2026 року, цього дня "о 19-30 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство відносно в присутності малолітнього ОСОБА_7 відносно своєї дружини, а саме психологічного характеру, яке проявлялося висловлюванням нецензурної лайки, погрозою фізичною розправою, виганяв із будинку у присутності пасинка ОСОБА_7 , в наслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю останньому, що виразилось у хвилюванні, тривожному стані та надмірної дратівливості".

Дії ОСОБА_3 автор протоколу кваліфікує за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Оскільки у вчиненні правопорушень обвинувачується одна і та ж особа, суддя 25 березня 2026 року виносить постанову про об`єднання вказаних справ у одному провадженні.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчинених правопорушеннях не визнає, пояснює, що за фактом складених протоколів у них з дружиною була звичайна сімейна сварка, ніякого насилля в сім`ї він не вчиняв, тим паче не виганяв з будинку та не погрожував фізичного розправою та діти не були при цьому присутні.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснює, що того дня нічого подібного, що вказано в протоколах, в них дома не відбувалось, була звичайна сварка через те, що чоловік хотів піти десь ввечері, а вона не хотіла, і задля того, щоб його не пустити з дому, і викликала поліцію. Діти були в своїх кімнатах і нічого не чули та присутні не були при сварці. Розуміє, що повідомила поліції недостовірну інформацію і знає, що за завідомо неправдивий виклик поліції передбачена відповідальність, яку вона готова понести.

Суддя дослідив матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення, у яких ОСОБА_3 поставив свій підпис; рапорт про надходження повідомлення 6 лютого 2026 року о 19-25 год зі служби 102 від ОСОБА_4 про те, що чоловік вчиняє домашнє насильство, застосовує фізичну силу, зі слів чоловік являється СЗЧ; протоколи прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; терміновий заборонний припис стосовно кривдника; письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; та форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, де поліцейським визначено середній рівень небезпеки; копія паспорта ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до яких встановлено їх особу.

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» від 15 листопада 2001 року № 2789-ІІІ насильство в сім`ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Як встановлено в судовому засіданні, у ОСОБА_3 виникла сварка з дружиною ОСОБА_4 з приводу того, що він мав в ввечері піти кудись з дому, а жінка цього не хотіла, і вважаю, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частинами першою та другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в даному випадку відсутня, оскільки жодних активних безпосередніх дій, які містять ознаки психологічного насильства в сім`ї, ОСОБА_3 по відношенню до дружини та дітей не вчинив, мала місце звичайна сімейна сварка, без ознак психологічного насильства.

Звертаю також увагу на те, що автор протоколу помилково трактує поняття "вчинене стосовно малолітної особи" та "вчинення у присутності малолітньої особи" як тотожні. Якщо насильство у сім`ї вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, така об`єктивна сторона правопорушення охоплюється частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А якщо у присутності такої особи, (коли само психологічне насильство вчинялось відносно повнолітньої особи, як вказано у протоколах), - то така малолітня чи неповнолітня особа може бути визнана потерпілою від таких дій (частина четверта статті 269 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Однак об`єктом посягання не стає.

Необхідно також зазначити, що обов`язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є обов`язкове завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а не можливості такого завдання, як вказано у всіх чотирьох протоколах (зміни до статті відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами" від 22 травня 2024 року).

Згідно з положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Все викладене вище в сукупності свідчить про відсутність в діях ОСОБА_3 , які мали місце 6 лютого 2026 року, складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною першою та другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 173-2, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя

п о с т а н о в и в :

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за частиною першою та другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення.

Копію постанови направити начальнику Жмеринського РВП для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі десяти днів через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ