Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №128/915/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/915/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

головуючий суддя Карпінська Ю.Ф.,

розглянувши адміністративні матеріали, що подані відділом поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

18.02.2026 близько 00 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно свого дядька ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, принижував та погрожував, чим завдав шкоду здоров`ю останнього.

Крім того, 20.02.2026 о 16 год 00 хв АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно свого дядька ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, принижував та погрожував, чим завдав шкоду здоров`ю останнього.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки Вінницький районний суд Вінницької області постановами від 04.09.2025 та від 22.09.2025 ОСОБА_1 визнав винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи за адресою місця проживання, зазначеною у протоколі, з яким він ознайомлений, повторно не з`явився без поважних причин.

Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи 25.03.2026 ОСОБА_1 до суду не подавав.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У частині другій статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, не є обов`язковою.

У судове засідання 25.03.2026 потерпілий ОСОБА_2 також не з`явився, хоч у встановленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_2 попередньо подав до суду заяви, у яких просить розгляд справи проводити за його відсутності. Також у заяві зазначив, що його психічному та фізичному здоров`ю була завдана шкода.

За таких обставин суд вважає за можливе прийняти рішення у даній справі 25.03.2026 у відсутність належним чином повідомленої особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, та потерпілого на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.

Оглянувши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

У диспозиції частини третьої статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

У статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дослідивши адміністративні матеріали та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджена письмовими доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВБА №145071 від 03.03.2026 та серії ВБА №145072 від 03.03.2026; рапортами реєстрації події; протоколами прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.02.2026 та від 20.02.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копією постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 04.09.2025, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та призначено йому стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; копією постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 11.02.2025, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та призначено йому стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також письмовою заявою ОСОБА_2 , поданною до суду.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, не надав суду жодного доказу на спростування обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, обставин їхнього вчинення, дані про його особу, з урахуванням ст. 36 КУпАП, суд вважає з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчинення як ним, так й іншими особами нових правопорушень, можливим застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеного санкцією статті, і саме такий вид стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення скоєного ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 5 ст. 283 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб`єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.

На даний час суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначається станом на 1 січня календарного року. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 36, 40-1, 173-2 ч. 3, 268, 284, 294 КУпАП, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн 00 коп., в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанову може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

СУДДЯ