Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №351/285/25 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/285/25

Номер провадження №2/351/38/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Мартинюка В.І,

з участю секретаря Шинкарука І.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Візінського Василя Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник позивача адвокат Візінський В.В. звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Свої вимоги обгрунтовує тим, що батькам позивача – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належав житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він мав у власності 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Померлий ОСОБА_2 заповіту не вчиняв, спадкоємцем першої черги за законом була його дружина ОСОБА_3 , яка, відповідно до довідки Гвіздецької селищної ради № 25 від 23.01.2024, на момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована разом з ним у АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 стала власником житлового будинку в цілому, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (1/2 часка – належала на підставі свідоцтва про право власності, 1/2 частку – успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_2 ). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Вона мала у власності житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Померла ОСОБА_3 залишила заповіт, згідно з яким, все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, заповіла своєму сину – ОСОБА_1 . ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності померлої ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник адвокат Візінський В.В. подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с. 162).

Представник відповідача Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явилася. 20 травня 2025 року від представника до суду надійшла письмова заява, в якій вказала, що справу розглядати без її участі, згідно чинного законодавства (а.с. 108).

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

03 березня 2025 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 без руху з наданням позивачу 10-денного строку для усунення недоліків.

12 березня 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача ОСОБА_4 про усунення недоліків.

13 березня 2025 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття загального позовного провадження у справі, призначення підготовчого судового засідання, витребування у приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшана Р.Р. належним чином завіреної копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Хом`яківка Коломийського району Івано-Франківської області, та витребування у Городенківської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області належним чином завіреної копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хом`яківка Снятинського району Івано-Франківської області.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Снятинського районного суду № 178 від 27.05.2025 вирішено призначити проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, обгрунтуванням якого є відрахування зі штату Снятинського районного суду Івано-Франківської області судді Посохова І.С., у зв`язку із достроковим закінченням відрядження судді на підставі рішення ВРП від 15.05.2025 № 1027/0/15-25 та наказу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 23.05.2025 № 02-03/29.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 головуючим суддею у цивільній справі № 351/285/25 визначено суддю Мартинюка В.І.

Ухвалою суду від 04 червня 2025 року суддею Мартинюком В.І. прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче засідання.

25 серпня 2025 року ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

19 січня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів задоволено та витребувано у Першій Снятинській державній нотаріальній конторі належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.07.1963 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Хом`яківка Городенківського району Івано-Франківської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 36. Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 22).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17.10.2004 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Хом`яківка Снятинського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 29 (а.с. 24).

Відповідно до довідки Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 04.11.2024 № 82370 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належали по 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Кулачківської сільської ради № 84 від 29.10.2002. реєстровий № 273 (а.с. 17).

Із звіту оцінки житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що ринкова вартість житлового будинку становить 207 000,00 грн (а.с. 9).

Із копії заповіту від 02.01.2002, посвідченого секретарем Кулачківської сільської ради, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде йому належати і все те, на що він матиме право, заповів своїй дружині ОСОБА_3 (а.с. 149).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт від імені ОСОБА_2 , зареєстрований у спадковому реєстрі за № 46325590, є чинним (а.с. 154).

Із копії довідки, виданої Гвіздецькою селищною радою від 23.01.2024 № 25 вбачається, що на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_3 – дружина, 1935 р. нар. (а.с. 13).

На підставі копії довідки про право власності, що видається у зв`язку з оформленням спадщини, виданої ОСОБА_3 15.12.2008 за № 296, після смерті ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступила його дружина ОСОБА_3 . Заповіт від імені померлого ОСОБА_2 у Кулачківській сільській раді посвідчувався 02.01.2002 під № 1 (а.с. 150).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру. Номер спадкової справи у спадковому реєстрі № 46059332, номер спадкової справи у нотаріуса 927/08 (а.с. 135).

Відповідно до копії заповіту, посвідченого секретарем Кулачківської сільської ради 12.06.2012, ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати і на що вона за законом буде мати право , окрім земельної частки (пай) Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ІФ № 002582) заповіла ОСОБА_1 (а.с. 16).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 15.12.2023 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Хом`яківка Коломийського району Івано-Франківської області, про що зроблено актовий запис № 87 (а.с. 25).

Після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа у нотаріуса за № 10/2024, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 55).

07 лютого 2025 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зв`язку з тим, що не надав правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності спадкодавця на житловий будинок (а.с. 21).

Отже, судом встановлено, що спір між сторонами виник щодо захисту позивачем свого права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері на житловий будинок.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, згідно з наведеною Постановою при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

З наведених матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, зокрема на спірний житловий будинок.

Позивач отримав від нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, у зв`язку з тим, що не надав правовстановлюючий документ на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , який підтверджував би право власності спадкодавця на будинок.

Проте, суд вважає, що право позивача, у зв`язку з тим, що останній вчинив усі передбачені законом дії для прийняття спадщини, підлягає захисту, а тому має право на звернення до суду з позовом про визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Як встановлено у судовому засіданні спадковий житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав по 1/2 частці батькам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після смерті батька позивача ОСОБА_2 його частка переходить до його дружини і матері позивача ОСОБА_3 . Отже, ОСОБА_3 належить житловий будинок по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 на підставі заповіту все майно померлої переходить до позивача ОСОБА_1 .

На думку суду, без визнання права власності за позивачем на спадкове майно у судовому порядку позивач позбавлений можливості оформити свою спадщину за заповітом.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що доводи, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог є достовірними, підтверджені належними та допустимими доказами, сумніву у суду не викликають, у зв`язку з чим позовні вимоги адвоката Візінського Василя Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивача, яким судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов адвоката Візінського Василя Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: с. Слобідка, Коломийський район, Івано-Франківська область.

Відповідач: Гвіздецька селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Українська, 3, с-ще Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область.

Повний текст рішення складено 25.03.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК