Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №348/193/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/193/26

24 березня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с.Яблунів, Косівського району Івано-Франківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на час вчинення правопорушення - тимчасово виконуючого обов`язки директора Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс», громадянина України, на якого постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.10.2024 року накладено стягнення за ч.1 ст.41 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.41 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Надвірнянського районного суду надійшли матеріали від Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 41 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №ПЗ/ІФ/749/0205/П/ПТ від 23.01.2026 вбачається, що тимчасово виконуючий обов`язки директора Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» ОСОБА_1 під час виконання посадових обов`язків допустив порушення законодавства про працю, які оформлені актом перевірки № ПЗ/ІФ/749/0205 від 23.01.2026 року, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 41 КУпАП. Так, при проведенні перевірки встановлено, що вимоги припису № ПЗ/ІФ/8645/0205/П від 28.07.2025 не виконано та станом на 22.01.2026р. на підприємстві має місце заборгованість із виплати заробітної плати 32 працівниками ( в тому числі перед 17 звільненими працівниками на суму 539,8 тис. грн.). за період липень 2025 – листопад 2025 заборгованість з виплати заробітної плати становить 350,8 тис. Також, станом на 23.01.2026 працівникам Надвірнянського САЛ ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» заробітну плату за грудень 2025 року в сумі 39,7 тис.грн та заробітну плату за першу половину січня 2026 року не виплачено, чим порушено вимоги ст.10 Закону України №2136. На думку інспектора, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.41 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що заборгованість по заробітній платі працівникам виникла внаслідок відсутності будь-яких бюджетних надходжень на підприємство, також у зазначений період воно не здійснювало господарської діяльності, на період воєнного стану їм заборонено здійснювати рубку лісу. Крім цього, зазначив, що підприємство перебуває у процесі припинення, він неодноразово звертався до обласного керівництва з проханням вирішити ситуацію, однак фінансування на діяльність установи виділено не було. Надав довідку № 2 від 19.03.2026.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали додані до нього, суд доходить до наступних висновків.

При прийнятті рішення за наслідками розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що процесуальні особливості справ про адміністративні правопорушення прирівнюються до кримінального процесуального законодавства.

Так, згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на е органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції,у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні обставин справи у їх сукупності, керуючись законом, правосвідомістю.

Зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності даного виду судочинства, відповідно до ч. 2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Судовий розгляд повинен провадитися в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Диспозиція ч. 1 ст. 41 КУпАП, встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Частиною 2 ст. 41 КУпАП передбачена відповідальність за повторне вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони права громадян на працю, на оплату праці, на охорону праці та інших прав у трудовій сфері (див. Кодекс законів про працю України, Закони України «Про охорону праці», «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про звернення громадян», тощо).

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у таких формах: 1)порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі; 2)порушення терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані; 3)порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Суб`єктами даного правопорушення є посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон) цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно зі ст. 10 цього Закону заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повиненвживати всіхможливих заходівдля забезпеченняреалізації правапрацівників насвоєчасне отриманнязаробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

В якості доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення, акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), письмові пояснення ОСОБА_1 , інформацію головного бухгалтера підприємства станом на 22.01.2026; копію протоколу про адміністративне правопорушення від 28.07.2025; копію постанови Надвірнянського районного суду від 21.10.2025 у справі №348/1941/25.

Як вже було відзначено судом вище, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи, яка його вчинила, яка може виражатися як у формі умислу, так і у формі необережності.

Як встановлено судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, згідно наказу №44-к від 23.07.2024 року, ОСОБА_1 обіймає посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс».

Згідно ату перевірки № ПЗ/ІФ/749/0205 від 23.01.2026 року, вбачається, що вимоги припису № ПЗ/ІФ/8645/0205/П від 28.07.2025 не виконано та станом на 22.01.2026р. на підприємстві має місце заборгованість із виплати заробітної плати 32 працівниками ( в тому числі перед 17 звільненими працівниками на суму 539,8 тис. грн.). за період липень 2025 – листопад 2025 заборгованість з виплати заробітної плати становить 350,8 тис. Також, станом на 23.01.2026 працівникам Надвірнянського САЛ ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» заробітну плату за грудень 2025 року в сумі 39,7 тис.грн та заробітну плату за першу половину січня 2026 року не виплачено.

Згідно наказу ОКП «Івано-Франківськагроліс» №11 від 24.07.2024 «Про ліквідацію Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс», Надвірнянський спеціалізований агролісгосп перебуває у стадії припинення.

З довідки № 2 від 19.03.2026 вбачається, що станом на 19.03.2026 Надвірнянський спеціалізований агролісгосп ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» немає надходження коштів від реалізації лісопродукції та відсутнє бюджетне фінансування працівникам підприємства.

На час призначення ОСОБА_1 на посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора підприємства, останнє вже не здійснювало свою діяльність, з 24.07.2024 перебуває у стадії припинення. У зв`язку з цим фінансування закладу було зупинене.

Суд вважає доведеним, що на час проведення захожу державного нагляду на підприємстві дійсно існувала заборгованість із виплати заробітної плати перед працівниками, що зафіксовано в акті та в протоколі. Водночас, протокол про адміністративне правопорушення складено на ОСОБА_1 за те, що він вчасно не виплатив заробітну плату працівникам підприємства, та вимоги припису від 28.07.2025 не виконав. При цьому при складанні протоколу не враховано, чи була об`єктивна можливість виплатити цю заборгованість та чи є вина особи у цьому.

На переконання суду, докази, досліджені в судовому засіданні та оцінені судом з точки зору їх належності і допустимості свідчать про те, що у ОСОБА_1 об`єктивно не було можливості вплинути на питання виплати чи невиплати заробітної плати на підприємстві Надвірнянський спеціалізований агролісгосп ОКП «Івано-Франківськоблагроліс», через відсутність фінансування та припинення господарської діяльності підприємства. Наведені обставини виключають винну поведінку ОСОБА_1 як обов`язковий елемент складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, встановлюючи відповідно до ст. 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 41 КУпАП, у справі відсутні.

З цих підстав провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 41 КУпАП підлягає закриттю з огляду на відсутністю в його діях складу такого правопорушення.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 9, п. 1 ст. 247, 280, 283-284, 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 41 КУпАП закрити підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Т.А.Бурдун