Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №344/19159/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19159/25

Провадження № 2/344/1570/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Волощук Є.Ю.,

з участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 465757-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 14.08.2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 465757-КС-002 про надання кредиту. 14.08.2023 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 465757-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3805, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 14.08.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір 465757-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 24000 грн., а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15012809 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав, та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 24000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 465757- КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 465757-КС-002, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 465757-КС-002 відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 465757-КС-002 на загальну суму 5200 грн Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало та не просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача жодну неустойку (у формі пені чи штрафів). ТОВ «Бізнес Позика» просить стягнути з Відповідача лише заборгованість по тілу, процентам, та комісії за надання кредиту, які були нараховані відповідно до умов Кредитного договору та норм Цивільного кодексу України. ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору. Як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором, заборгованість Відповідача за Кредитним договором після закінчення строку дії Кредитного договору не змінювалася (тобто проценти за Кредитним договором після закінчення строку дії Кредитного договору не нараховувалися). Оскільки розрахунок заборгованості, який був доданий Позивачем до позовної заяви формується автоматично, програма автоматично «протягнула» дати після закінчення строку дії Кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості. Дата створення розрахунку заборгованості зазначена на його початку у першій таблиці. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 09.10.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 465757-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 95 373,18 грн, що складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 23 723,97 грн; - суми прострочених платежів по процентах - 69 108,76 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 540,45 грн. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити, стягнути вказану суму в користь товариства та понесені судові витрати.

14.01.2026 року відповідачка подала відзив на позовну заяву. У відзиві відповідачка вказала, що не заперечує факту укладення кредитного договору № 465757-КС-002 від 14.08.2023 та факту отримання грошових коштів у розмірі 24 000 грн. Разом з тим, не погоджується із розміром заявлених до стягнення процентів, які є явно неспівмірними, такими, що порушують принципи справедливості, розумності та добросовісності, та ставлять відповідачку як споживача фінансових послуг, у вкрай невигідне становище. Просила суд врахувати складне матеріальне та життєве становище відповідача, зумовлене наслідками воєнних дій, зменшити розмір нарахованих процентів за кредитним договором до справедливого та співмірного рівня, який не перевищує розумних меж у співвідношенні до суми отриманого кредиту. Відповідачка не ухилялася від виконання зобов`язань та здійснила часткове погашення за кредитним договором у розмірі 5 200 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності. 16.01.2026 року представник позивача подав відповідь на відзив. Просив врахувати під час розгляду та вирішення справи цю відповідь на відзив разом з усіма додатками та проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Судом встановлено, що 14.08.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 465757-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 14.08.2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 465757-КС-002 про надання кредиту. 14.08.2023 року відповідачка прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 465757-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3805, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий ОСОБА_1 було введено/відправлено. Таким чином, 14.08.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 465757-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.27-46).

Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 24 000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання споживчих кредитів.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 24 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Відповідно до інформаційної довідки, виданої ТОВ «ПрофітГід», ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» перерахувало ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 465757-КС-002 на номер картки № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 24 000 грн.(а.с.47).

Також, на виконання ухвали суду від 28.10.2025 року про витребування доказів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надало суду інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) банком було емітовано картку № НОМЕР_2 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок, а також надав виписку про рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_2 , за період з 14.08.2023 року по 29.01.2024 року, з якої вбачається зарахування 14.08.2023 року грошових коштів в розмірі 24000 грн. (а.с.90-93).

Зважаючи на вказане, суд приходить переконання, що сторони уклали кредитний договір та погодили розмір кредиту, строк на який його надано, термін дії кредитного договору, розмір процентної ставки та комісії, строки, порядок і розміри повернення тіла кредиту, відсотків та комісії.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за Договором № 465757-КС-002 від 14.08.2023 вбачається, що станом на 09.10.2025 у відповідачки утворилась заборгованість в розмірі 95373,18 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 23723,97 грн., суми прострочених платежів по процентах - 69108,76 грн., суми прострочених платежів за комісією 2540,45 грн.

Розрахунок розміру заборгованості відповідачки за кредитним договором, наданий позивачем суду, відповідає умовам договору та вимогам закону. Відповідач не спростовувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надала.

Наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості та виписки з її рахунку є належними доказами наявності заборгованості позичальника. Зазначеною випискою з рахунку відповідача підтверджується, що відповідач отримала кредитні кошти, у визначеному у договорі розмірі, які були зараховані на її рахунок, користувалася ними, а також здійснила часткову оплату за Договором № 465757-КС-002 на загальну суму 5200 грн.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 року у справі №209/3103/21.

Свого розрахунку заборгованості чи доказів того, що розрахунок позивача є невірним, відповідач суду не надала.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 465757-КС-002 від 14.08.2023 в сумі 95373,18 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, так як позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача.

На підставі керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133, - заборгованість за договором № 465757-КС-002 про надання кредиту від 14.08.2023 року у розмірі 95373,18 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 23723,97 грн., суми прострочених платежів по процентах - 69108,76 грн., суми прострочених платежів за комісією 2540,45 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133, - 2422,40 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бабій О.М.

Повний текст рішення складено 23 березня 2026 року