Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №681/237/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/237/26

Провадження 1-кп/681/45/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2026 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне матеріали кримінального провадження № 42026242250000015 від 11.02.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, освіта середньо-спеціальна, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживають у будинку АДРЕСА_1 однією сім`єю як чоловік та жінка, але не перебувають у шлюбі між собою.

08.02.2026, приблизно о 18:30 годині у зазначеному будинку між вказаними особами на ґрунті побутових питань виникла суперечка, під час якої обвинувачений, будучи в стані алкогольного сп`яніння, умисно кулаками рук наніс не менше 4 ударів в різні частини тіла ОСОБА_4 , внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синців в правій та лівій підочних ділянках, гематоми волосистої частини голови, синців тулуба та кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричиняють короткочасного розладу здоров`я.

В ході бійки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 впали на підлогу, а саме на праву руку потерпілої, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому діафіза ліктьової кістки правого передпліччя в нижній третині, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Зазначеними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Дані фактичні обставини ніким не оспорюються і підтверджуються показаннями обвинуваченого, котрий свою вину визнав повністю та розповів суду, що він дійсно за вищенаведених обставин, спосіб та місці під час словесної суперечки умисно заподіяв для потерпілої перелічені вище тілесні ушкодження, в чому щиро розкаявся.

Також допитана судом ОСОБА_4 підтвердила правильність показань, які були надані ОСОБА_5 , зазначила, що вони з обвинуваченим примирились, вона його вибачила, і між ними надалі склались нормальні сімейні відносини.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України судом, за згодою усіх учасників процесу, визнано недоцільним дослідження доказів щодо зазначених вище обставин, які ніким не оспорюються. Також судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, та для них роз`яснено наслідки про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, мотиви і причини його скоєння, ставлення обвинуваченого, наслідки що настали для потерпілої, дані про особу ОСОБА_5 , сімейний та матеріальний стан, висновок органу пробації, викладений у досудовій доповіді щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, думку ОСОБА_4 про призначення обвинуваченому покарання не пов`язаного з позбавленням волі.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 є вчинення ним кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, а також щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги вище викладене та, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, а тому суд вважає за необхідне призначати обвинуваченому покарання необхідне й достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів у виді позбавлення волі із застосуванням положень статей 75, 76 КК України.

Враховуючи, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 примирились, потерпіла вибачила обвинуваченого, який усвідомив протиправність свого вчинку, запевнив, що в подальшому не буде вчиняти подібних дій, перестав вживати спиртні напої, а тому суд не вбачає підстав для застосування відносно ОСОБА_5 обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, котрі застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 100, 371, 372, ч.15 ст. 615 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити покарання у виді ОДНОГО року позбавлення волі.

На підставі статей 75, 76 КК України обвинуваченого звільнити від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку ОДИН рік не вчинить нове кримінальне правопорушення і виконає покладені на нього такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

На вирок суду обвинуваченим, прокурором, потерпілою може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий: