Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №457/1196/25 — Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1196/25

провадження №1-кп/457/33/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінального провадження № 12025141140000137 від 05 червня 2025 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України;

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 , -

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 з 04.10.2023 був прийнятий на замісну підтримувальну терапію відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом МОЗ України № 200 від 27.03.2012 із наступними змінами та доповненнями, під час якої за призначенням лікаря почав отримувати для перорального прийому препарат «Метафін», із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, підписавши при цьому заяву про отримання наркотичних засобів і виконання призначень лікаря, відповідно до якої він повідомлений про кримінальну відповідальність згідно із ст.ст. 305-320 Кримінального кодексу України, за порушення правил зберігання, використання наркотичних засобів. Так, 04.07.2025 ОСОБА_3 отримав від лікуючого лікаря для самостійного вживання препарат «Метафін», у кількості 700 мг, який у своєму складі містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон та став зберігати його при собі. В подальшому, 09.07.2025 ОСОБА_3 , ігноруючи правила та діючи всупереч положень Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу метадон, який зберігав при собі, а також переслідуючи корисливий мотив з метою незаконного збагачення, приблизно о 12:40 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 оплатно реалізував особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_6 півтори таблетки білого кольору, що містять в собі наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, загальною масою 0,0334 грама за що отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 250 гривень. Таким чином ОСОБА_3 вчинив незаконний збут наркотичного засобу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину. У судовому засіданні підтвердив обставини, що викладені у обвинувальному акті. Щиро розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Судом встановлено в відкритому судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, оскільки віннезаконно збув наркотичний засіб. Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, а саме те, що він раніше згідно ст. 89 КК України не судимий, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває та перебуває на обліку лікаря-нарколога, згідно даних КНП «Стебницька міська лікарня» та згідно висновку спеціальної медичної наркологічної комісії №128 від 30 липня 2025 року не рекомендовано застосування ст. 96 КК України.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З врахуванням наведеного, беручи до уваги те, що обвинувачений щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суд вважає, що покарання йому слід обрати у виді позбавлення волі в межах санкції статті КК України, за якою кваліфіковано вчинене ним кримінальне правопорушення. Беручи до уваги обставини справи, обставини, які пом`якшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання, встановивши при цьому іспитовий строк на підставі ст. 75 КК України із покладенням обов`язків згідно ст. 76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України та стягнути з обвинуваченого витрати в користь держави за проведення у кримінальному провадженні експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він впродовж встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 10 липня 2025 року на майно, яке під час огляду 09.07.2025 добровільно видав громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 , з метою збереження речових доказів, а саме: півтора таблетки білого кольору круглої форми із маркуванням «ІС» у блістері із надписом «Метафін» – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави вартість проведення експертиз у розмірі 2 228, 50 грн.

Речовий доказ – півтора таблетки білого кольору круглої форми із маркуванням «ІС» у блістері із надписом «Метафін» - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1