Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №455/2513/25 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/2513/25

Провадження № 2/455/66/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/2513/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом –

В С Т А Н О В И В:

08.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Головецько Старосамбірського району Львівської області помер його батько ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мама ОСОБА_6 , яка також роживала в с.Головецько Самбірського району Львівської області.

Зазначив, що 02.02.2006 року в Головецькій сільський раді Старосамбірського району Львівської області був складений та зареєстрований в реєстрі за № 1 заповіт ОСОБА_5 на ім`я своєї дружини ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 після смерті чоловіка спадщину прийняла, однак не оформляла свої спадкові права .

Від імені ОСОБА_6 також 06.06.2016 року було складено заповіт в Головецькій сільський раді Старосамбірського району Львівської області, згідно якого на випадок своєї смерті ОСОБА_6 зробила таке розпорядження: все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, в тому числі: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельні ділянки заповіла йому - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як спадкоємець за заповітом, він звернувся до Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно.

До складу спадщини входив житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належав його мамі на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 16.04.2007 року, та право на земельну частку ( пай ) площею 0,30 га, як спадок після смерті чоловіка ОСОБА_5 та право на земельну частку ( пай ) площею 1, 00 га який належав ОСОБА_6

08.08.2025 року йому було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстром №3121 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Однак, листом №1183/02-14 від 18.11.2025 року державного нотаріуса Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки (паї), оскільки такі не відповідають чинному законодавству, так як втратили чинність згідно постанови КМУ від12.10.1995 року №801.

Просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 : право на земельну частку (пай) розміром 1,00 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с.Головецько Самбірського району Львівської області, КСГП «Головецько», що згідно сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №1 11633, виданого на підставі розпорядження Старосамбірської держадміністрації від 30.06.1998 року №20, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за № 196 від 17.11.1999 р на ім`я ОСОБА_6 та право на земельну частку (пай), розміром 0,30 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Головецько Самбірського району Львівської області, КСГП «Головецько», що згідно сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №111634. виданого на підставі розпорядження Старосамбірської держадміністрації від 30.06.1998 року №20, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за № 195 від 17.11.1999 року на ім`я ОСОБА_5 .

Ухвалою судді від 08.12.2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 12 годину 00 хвилин 29.12.2025 року.

Протокольною ухвалою від 29.12.2025 року залучено в якості третіх осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , підготовче засідання відкладено на 10 годину 00 хвилин 22.01.2026 року.

Протокольною ухвалою від 22.01.2026 року залучено в якості третьої особи ОСОБА_4 , підготовче засідання відкладено на 11 годину 30 хвилин 25.02.2026 року.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 годину 10 хвилин 23.03.2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 23.03.2026 року подав в канцелярію суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 18.03.2026 року до суду надійшла заява за підписом ОСОБА_8 , в якій він просив розгляд справи провести без участі представника Стрілківської сільської ради.

Треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. В матеріалах справи знаходяться їхні заяви, в яких вони просять розгляд справи провести без їхньої участі (а.с.111, 120, 127).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Головецько Старосамбірського району Львівської області. Його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим 10.01.1964 року в с.Головецько Старосамбірського району Львівської області (а.с.22).

З свідоцтва про смерть сервії НОМЕР_2 , виданого 21.01.2025 року Стрілківською сільською радою Самбірського району Львівської області відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 (а.с.8), а ще раніше ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим 09.02.2006 року Головецькою сільською радою Старосамбірського р/в РАЦСу (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне їй майно.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Як було встановлено в судовому засіданні 06.06.2016 року ОСОБА_6 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Головецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Бігун Г.М. та зареєстрований в реєстрі за №12, згідно якого на випадок своєї смерті ОСОБА_6 зробила таке розпорядження: все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, в тому числі житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельні ділянки заповідає своєму сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Так, 02.02.2006 року в с.Головецько Старосамбірського району Львівської області був складений заповіт, який був посвідчений ОСОБА_9 , секретарем виконкому Головецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі №1, знідно якого ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому належить на день смерті і на що він за законом матиме право, в тому числі житловий будинок, грошовий вклад, що знаходиться в Головному ощадному банку 013 на рахунку 2163 заповів ОСОБА_6 (а.с.7).

З довідки №991 від 17.11.2025 року, виданої Виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області відомо, що згідно погосподарської книги №2 Головецької сільської ради с.Головецько 2001-2005 років, ОСОБА_5 , 1930 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті дійсно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_5 разом з ним була зареєстрована дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Від імені ОСОБА_5 . Головецькою сільською радою посвідчувався заповіт від 02.02.2006 року за реєстром №1 (а.с.20).

З довідки №385 від 24.02.2025 року, виданої Виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області відомо, що на день смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті дійсно проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 . На момент її смерті в житловому будинку разом з нею проживав без реєстрації її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він її імені в Стрілкійвській (головецькій) сільській раді посвідчувався заповіт за №12 від 06.06.2016 року (а.с.19).

З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_1 18.11.2025 року звернувся до Старосамбірської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, проте нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки правовстановлюючий документ на земельну частку (пай), площею 1,00 га, що розташований на території с. Головецько Головецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, що належав ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та правовстановлюючий документ на земельну частку (пай), площею 0,30 га, що розташований на території села Головецько Головецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, що належав її чоловіку, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого його дружина, ОСОБА_6 , спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав, не відповідають чинному законодавству, оскільки втратили чинність згідно Постанови КМУ від 12.10.1995 року № 801, що підтверджується листом завідувача Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області Т.Сюми №1183/02-14 від 18.11.2025 року (а.с.11).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п.15 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України право на земельну частку (пай), яке посвідчено сертифікатом, може бути успадковано.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з пунктом 5 цього Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.03.2020 року у справі №396/1683/18-ц9 якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифікат на право власності на земельну частку (пай), при вирішенні спору про право на спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». За змістом ст.22, 23 ЗК України в редакції 1990 року особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно з п.3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16.05.2013 року N924-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців, у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай), є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку), серії ЛВ №111634, виданого головою Головецької Ради народних депутатів, на підставі рішення Старосамбірської Ради народних депутатів 30.06.1998 року №20, ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,30 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Головецької сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства (а.с.15). Також з Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №111633, виданого головою Головецької Ради народних депутатів, на підставі рішення Старосамбірської Ради народних депутатів 30.06.1998 року №20, ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 1,00 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Головецької сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства (а.с.18).

Підсумовуючи викладене вище, позивачем ОСОБА_1 беззаперечними доказами доведена обставина набуття його батьками за життя права на земельні частки (паї), а тому право на земельні частки (паї) увійшли до складу спадщини, що відкрилася після смерті матері позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 .

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. 1261, 1225, 1226, 1269, 1270, 1267 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 :

-право на земельну частку (пай) розміром 1,00 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с.Головецько Самбірського району Львівської області, КСГП «Головецько», що згідно Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №111633, виданого на підставі розпорядження Старосамбірської держадміністрації від 30.06.1998 року №20, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №196 від 17.11.1999 року на ім`я ОСОБА_6 ;

-право на земельну частку (пай) розміром 0,30 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Головецько Самбірського району Львівської області, КСГП «Головецько», що згідно сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку), серії ЛВ №111634, виданого на підставі розпорядження Старосамбірської держадміністрації від 30.06.1998 року №20, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за № 195 від 17.11.1999 р, на ім`я ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складання повного судового рішення 25.03.2026 року.

Суддя Пошивак Ю.П.