Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №461/10504/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 461/10504/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 березня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача через систему «Електронний суд» скерував до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 3552400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2023 року в розмірі 34430 грн. та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що 24.03.2023 року між ТзОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір №3552400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 7000,00 грн. строком на 360 днів із стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 26.10.2023 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 34430 грн., яка складається з: 7000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 27430 грн. заборгованості за відсотками. 26.10.2023 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Профіт» укладено договір факторингу №26102023, у відповідності до якого ТОВ «Профіт» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №3552400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2023 року. 09.09.2025 року між ТОВ «ФК «Профіт» та ТзОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу №ДО-20250909/001, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №3552400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2023 року. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

05.02.2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.03.2023 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір №3552400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 7000,00 грн. строком на 360 днів із стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день /а.с.17-33/.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору №3552400, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.

Згідно з пунктом 1.41. кредитного договору №3552400, стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору №3552400, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки, яка надана Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з пунктом 1.6 кредитного договору №3552400, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою 57400 грн.

Підпунктом 9.9 кредитного договору №3552400, відповідач ОСОБА_1 погодив своїм підписом, що ознайомився з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТзОВ «Лінеура Україна» розміщені на веб-сайті та затверджені наказом №67-ОД від 14.06.2021 року, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до пункту 9.7.1 кредитного договору №3552400, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/ зазначений в цьому договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Згідно з пунктом 9.3 кредитного договору №3552400, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Договір припиняється в день повного повернення Клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до реквізитів кредитного договору №3552400 від 24.03.2023 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Х870», що свідчить про те, що останньому достовірно було відомо про умови кредитування та зобов`язання, які на неї покладені кредитним договором.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши йому 7000,00 грн. кредитних коштів на його платіжний рахунок. Факт отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 2117-2802 від 28.02.2024 року, відповідно до якої останнім було здійснено перерахування коштів 24.03.2023 року у розмірі 7000 грн, номер транзакції в системі -214945612, призначення платежу: Зарахування 7000 грн на карту НОМЕР_1 /а.с.45/.

26.10.2023 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Профіт» укладено договір факторингу № 26102023, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Профіт» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №3552400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2023 року /а.с.52-55/.

09.09.2025 року між ТОВ «ФК «Профіт» та ТзОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу №ДО-20250909/001, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №3552400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2023 року /а.с.56-60/.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року, ТзОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №3552400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в сумі 34430 гривень /а.с.64/.

Як убачається з розрахунку забогованості за Договором №3552400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2023 року, відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує. В зв`язку із чим станом на 26.10.2023 року заборгованість відповідача складає 34430 грн., а саме: 7000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 27430 грн. заборгованості за відсотками /а.с.38-44/.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Стаття 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За твердженням позивача, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит та не сплатив відсотки в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, знаходить його підставним.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, основну суму боргу в добровільному порядку не повертає, суд вважає, що у нового кредитора виникло право на стягнення всієї суми заборгованості за вказаним договором у розмірі 34430 грн.

Враховуючи наведене суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 34430 грн.

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2422,40 грн. та судових витрат у розмірі 9000 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що 01.07.2025 року між адвокатом Бацюк О.М. та ТзОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» укладено Договір про надання правової допомоги №25 за умовами якого адвокат прийняла на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах договору / а.с. 80-82/.

Згідно з витягом з акту про надання правової допомоги №556 від 11.11.2025 року адвоката Бацюк О.М., загальна вартість юридичних послуг становить 15000 грн. /а.с. 87/.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2422,40 грн. /а.с.16/, а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за Договором №3552400 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2023 року в розмірі 34430 (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект (02154, місто Київ, пр. Соборності, буд.30-А, прим. 321; ЄДРПОУ 43950742);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_2 ).

Суддя:

Оригінал рішення