Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 24 березня 2026 р.
Справа: №334/1305/26
Суддя: Фетісов М. В.
Дата документу 25.03.2026
Справа № 334/1305/26
Провадження № 2/334/1745/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,
встановив:
представник позивачки адвокат Кучерява В.Ф. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивачки неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 75 294,43 гривні.
В обґрунтування позову зазначає, що 28.10.2006 між сторонами укладений шлюб, від якого вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 27.07.2010 шлюб між сторонами був розірваний. Після розірвання шлюбу син продовжує проживати разом з матір`ю. Відповідно до рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2011 по справі № 2-1765\11 відповідач повинен сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.11.2010 і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 01.01.2026 заборгованість зі сплати аліментів становить 75 294,43 гривні. Отже, відповідач не сплачує на користь позивачки в повному обсязі аліменти на їх неповнолітнього сина. Таким чином, розмір пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати аліментів складає 158 086,64 гривень. Враховуючи положення частини першої статті 196 СК України стягненню підлягає неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів у сумі 75 294,43 гривні.
Відповідач відзив на позов не подав.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.02.2026 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена представнику позивачки в її електронний кабінет та отримана нею 24.02.2026. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої та частини сьомої статті 272 ЦПК України позивачка та її представник є належним чином повідомленими про розгляд справи. Також ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим у встановленому законом порядку його місцем проживання. Рекомендований лист повернувся до суду з відміткою про відсутність відповідача за адресою місцезнаходження від 03.03.2026. Таким чином відповідно до пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
28.10.2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.10.2006.
Від шлюбу сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.03.2008.
27.07.2010 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 27.07.2010.
05.04.2011 Комунарським районним судом міста Запоріжжя видано виконавчий лист № 2-1765/11 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.11.2010 і до досягнення дитиною повноліття.
16.05.2011 державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 26458384 на підставі виконавчого листа № 2-1765, виданого 05.04.2011 Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини, починаючи з 29.11.2010.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 27611567 заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання дитини станом на 01.01.2026 складає 75 294,43 гривні.
Відповідно до наданого позивачкою розрахунку пені за прострочення сплати аліментів, який перевірений судом. Розмір пені склав 158 086,64 гривень.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (статті 183, 184 СК України). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частини другої статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Розмір пені за місячним платежем розраховується шляхом помноження заборгованості зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж), на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помноження та один відсоток, (за формулою: заборгованість за місяць помноженою на кількість днів прострочення та помноженою на 1 %.).
Аналогічно обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року (справа № 14-616цс18).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).
Згідно зі статтею 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України, наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Таким чином відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19.
Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Судом встановлено, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-1765, з відповідача на користь позивачки стягнуто щомісяця, у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.11.2010 року і до досягнення дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досяг повноліття (18 років).
Відповідач неналежним чином виконував покладений на нього обов`язок по утриманню дитини у зв`язку із чим має заборгованість в сумі 75 294,43 гривністаном на 01.01.2026.
Відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження виникнення заборгованості з незалежних від нього причин (відсутності його вини у несвоєчасній сплаті аліментів).
Відповідно до розрахунку позивачки, перевіреного судом, розмір пені за весь період несплати відповідачем аліментів становить 158 086,64 гривень.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Враховуючи, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості по аліментам, позовні вимоги позивачки є обґрунтованими.
Таким чином суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивачки пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина в сумі 75 294,43 гривні.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи звільнення позивачки від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 064,96 гривні.
Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 75 294 (сімдесят п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири) гривні 43 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити учасників справи:
позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя М.В. Фетісов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua