Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №549/570/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 549/570/24 Номер провадження 22-ц/814/1384/26Головуючий у 1-й інстанції Крєпкий С. І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді: Чумак О.В.,

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,

при секретарі Галушко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу представника ОСОБА_1 адвоката Негробова Олександра Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід"

на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року, ухвалене суддею Крєпким С.І.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід", Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро», треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив стягнути з відповідачів солідарно 214002,81 грн. матеріального збитку, 20000 грн моральної шкоди та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

10 жовтня 2023 року на сільськогосподарському полі 13-0528 Чорнухинського відділення ТОВ «Райз-Схід» в с. Загребелля Лубенського району Полтавської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому транспортного засобу та трактора John Deere, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом ПБН10, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Трактор John Deere на праві власності належить відповідачеві ТОВ «Європа Транс Агро» і забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №213307032, виданим ПрАТ «СК «Еталон».

ОСОБА_2 працював трактористом у відповідача ТОВ «Райз-Схід» і перебував у трудових відносинах.

Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року у справі №549/344/23, яка набрала законної сили 06.11.2023, водія трактора John Deere ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з висновком експерта № 3211/23 від 21 листопада 2023 року, виготовленого на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 311669,01 грн., а вартість матеріального збитку - 374002,81 грн.

01 березня 2024 року та 04 березня 2024 року ПрАТ «СК «Еталон» виплатило позивачу страхове відшкодування у загальному розмірі 160000 грн.

За повідомленням ТОВ «Європа Транс Агро» на дату ДТП трактор John Deere знаходився на відповідальному зберіганні у відповідача ТОВ "Райз-Схід" на підставі договору зберігання, який діяв до 31 грудня 2020 року.

Додаткові угоди, на підставі б яких договір зберігання був пролонгований, відсутні.

З огляду на відсутність доказів того, що трактор правомірно перебував у користуванні відповідача ТОВ "Райз-Схід" та правомірно був переданий останнім у користуванні ОСОБА_2 , вважає, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність за завдану йому шкоду.

Також позивач зазначає, що внаслідок ДТП йому завдано моральну шкоду, яка полягає у пережитому нервовому стресі, він відчував і відчуває негативні емоції, що відображається на його загальному самопочутті, втратив змогу користуватись пошкодженим транспортним засобом. Розмір завданої йому моральної шкоди оцінює в 20000 грн.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід", Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро», треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 104733,44 грн. відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 10 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 25613,29 грн. судових витрат.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено факт завдання шкоди, а також те, що ТОВ "Райз-Схід" відповідно до закону зобов`язане відшкодувати шкоду, завдану його працівником. При визначенні розміру завданої позивачу шкоди, суд першої інстанції взяв за основу звітвиконаний суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ «СК «Еталон», що передбачено Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року №1961-IV, Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Натомість, наданий позивачем висновок експерта № 3211/23 від 21 листопада 2023 року, виготовлений на його замовленням судовим експертом Дроздовим Ю.В., суд визнав неналежним та недопустимим доказом, оскільки протокол огляду колісного транспортного засобу від 03.11.2023 щодо автомобіля DAF, який є невід?ємним додатком до зазначеного висновку, складений судовим експертом Дроздовим Ю.В. від руки нерозбірливим почерком, фактично є нечитабельним, викладений іноземною мовою, що суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України.

Крім того, при визначенні ринкової вартості КТЗ судовим експертом застосовано значення коефіцієнта ринку регіону 1.3. Згідно з п. 7.4 розділу VII Методики значення, відмінні від 1.0, мають бути обґрунтовані, про що безпосередньо зазначено експертом у дослідницькій частині висновку. Проте, судовий експерт не надав належного обґрунтування застосування коефіцієнту 1.3.

Також, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до відповідача ТОВ "Європа Транс Агро" є безпідставними і задоволенню не підлягаютьз огляду на те, судом не встановлено, що ТОВ "Райз-Схід" неправомірно володів цим транспортним засобом на момент ДТП.

Водночас, місцевий суд прийшов до висновку щодо наявності правових підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10000 грн., оскільки зазначений потерпілим розмір моральної шкоди в сумі 20000 грн. не відповідає розміру його моральним стражданням у зв`язку з пошкодженням майна та призведе до безпідставного збагачення потерпілого.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого суду його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Негробов О.В., просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно визнав неналежним доказом наданий ним висновок експерта, оскільки він складений відповідно до вимог чинного законодавства. Натомість, звіт № 22-11-23 був складений оцінювачем ОСОБА_3 був складений без належної правової підстави, всупереч вимогам ст. 10, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», адже позивач не укладав жодного договору на проведення оцінки ФОП ОСОБА_3 та не уповноважував на це будь-яку іншу особу, в тому числі ПрАТ «СК «Еталон».

Також зазначив, що ТОВ «Європа Транс Агро» не забезпечило зберігання належного йому транспортного засобу, доказів, які б свідчили про те, що даним відповідачем було надано згоду на користування ТОВ «Райз-Схід» трактором, ними не надано, що свідчить про солідарний обов`язок ТОВ «Європа Транс Агро» та ТОВ «Райз-Схід» відшкодувати завдану ОСОБА_1 шкоду.

Від представника ТОВ «Європа Транс Агро» адвоката Нечіпайла Р.С. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від представника ТОВ «Райз-Схід» Саєнка О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити в її задоволенні.

Також, в апеляційному порядку рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року оскаржило ТОВ «Райз-Схід», просило його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановив, що належний позивачу транспортний засіб має сліди відновлювального ремонту, тому розмір збитків у має визначатися за реальною вартістю матеріалів і робіт, проте в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували розмір реальної вартості здійсненого ремонту, а звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом.

Окрім того, вважає недоведеною позовну вимогу ОСОБА_1 щодо завдання йому моральної шкоди.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Негробова О.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити в її задоволенні.

Представники сторін приймали участь у розгляді справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , працюючи трактористом ТОВ "Райз-Схід", 10.10.2023 близько 20 год. 40 хв., будучи в наряді по збиранню зерна кукурудзи, керуючи на сільськогосподарському полі №13-0528 трактором John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом ПБН10, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом KRONE AZW18, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Внаслідок ДТП транспортному засобу DAF, який перебував на сільськосподарському полі для завантаження кукурудзою, було спричинено механічні пошкодження.

Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області у справі № 549/344/23 від 24.10.2023, яка набрала законної сили 06.11.2023, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (т. 1, а.с. 14-15).

З огляду на викладене зазначені обставини не підлягають доказуванню в силу вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України, відповідно до яких вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серій НОМЕР_5 , СТО № 958039, власником транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є позивач ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 12 (зворотня сторона), 131 (зворотня сторона)).

Власником трактору колісного John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є відповідач ТОВ "Європа Транс Агро" (т. 2, а.с. 63).

На підставі договору зберігання №СТА-РС-01/18-ЗБ від 01.01.2018, укладеного між відповідачами ТОВ "Європа Транс Агро" та ТОВ "Раз-Схід", останньому 16.02.2018 було передано на зберігання, зокрема, трактор колісний John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Строк дії договору зберігання до 31.12.2020 (т. 1, а.с. 54-57).

Згідно з наказом №118-К від 03.03.2020 про прийняття на роботу, ОСОБА_2 прийнятий на роботу з 04.03.2020 трактористом-машиністом с/г виробництва механізованого загону м. Лохвиця ТОВ "Райз-Схід" (т. 1, а.с. 51 (зворотня сторона)).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «Еталон» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-213307032. Страхувальник ТОВ "Райз-Схід". Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну 160 000 грн. (т. 2, а.с. 64).

19 жовтня 2023 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в м. Запоріжжя за замовленням ПрАТ «СК «Еталон» здійснено огляд належного позивачу транспортного засобу.

30.11.2023 ФОП ОСОБА_3 складено звіт про оцінку розміру матеріального збитку, завданої власнику КТЗ №22-11-23 для подальшого розрахунку суми страхового відшкодування щодо належного позивачу транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно якого ринкова вартість КТЗ до пошкодження складає 796764,48 грн., вартість відновлюваного ремонту 571233,90 грн., вартість відновлюваного ремонту з урахуванням фізичного зносу 264733,44 грн., вартість матеріального збитку завдана власнику КТЗ внаслідок його пошкодження - 264 733,44 грн. (т.1, а.с. 127-130).

Позивачу ОСОБА_1 за результатами розгляду його заяви про виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «Еталон» виплачено шляхом переказу коштів 01.03.2024 та 04.03.2024 страхове відшкодування в загальному розмірі 160 000 грн. у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі (т. 1, а.с. 48-49).

Згідно висновку експерта № 3211/23, складеного експертом Дроздовим Ю.В. 21 листопада 2023 року в м. Дніпро, за замовленням ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 374002,81 грн. (т. 1, а.с. 27 (зворотня сторона) - 46).

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Загальні положення про відшкодування шкоди передбачені главою 82 ЦК України.

За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) сформульовано висновок, що результат аналізу норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц та постановах Верховного Суду: від 23 березня 2020 року у справі № 373/1773/18-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 501/2298/16-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16-ц.

Оскільки ОСОБА_2 , який є винуватцем ДТП, внаслідок якої належний позивачу транспортний засіб зазнав пошкоджень, на час ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ "Райз-Схід" та керував 10 жовтня 2023 року трактором колісний John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків, тому саме ТОВ "Райз-Схід" повинне нести відповідальність за шкоду, заподіяну за вини його працівника.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 ЦК України).

Відповідно до змісту частини першої статті 397 ЦК України володільцем майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Положеннями статті 398 ЦК України встановлено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Тобто правомірність володіння майном виникає на підставі певного юридичного факту, зокрема, укладення відповідного договору. Такий договір може укладатися як усно, так і письмово. Якщо власник майна передає іншій особі у володіння певне майно добровільно, проте без відповідного письмового оформлення договірних відносин (за винятком випадків, коли законом встановлена обов`язкова письмова форма такого правочину), то за загальним правилом вважається, що власник правомірно передав майно у володіння іншої особи.

За змістом пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 11 лютого 2009 року; в редакції постанови Кабінету Міністрів № 1029 від 26 вересня 2011 року власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відповідно фактична передача транспортного засобу разом із реєстраційним документом на цей транспортний засіб є правомірним способом набуття володіння такою особою (фактичним володільцем) щодо набутого у такий спосіб транспортного засобу. Таке володіння вважатиметься правомірним навіть за відсутності будь-яких документів, виданих від імені власника (доручення, договору тощо), допоки протилежне не буде встановлено судом або не зміниться воля власника, який вправі зажадати повернення власної речі від володільця.

Під неправомірним заволодінням майна потрібно розуміти заволодіння особою чужим майном усупереч волі його власника. Тож умовою, яка визначає відмінність між правомірним та неправомірним володінням особою майна, є наявність відповідної волі власника на передання володіння таким майном іншій особі.

На підставі наведеного можна зробити висновок, що у разі наявності волі власника щодо передання іншій особі транспортного засобу, доказом якої є наявність у володільця реєстраційного документа на цей транспортний засіб, відсутні підстави вважати, що така особа володіє транспортним засобом неправомірно. При цьому будь-яке фактичне володіння має розглядатися як правомірне, допоки протилежне не буде встановлено судом.

Даний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі № 610/2229/18.

Доказів того, що після закінчення дії договору зберігання №СТА-РС-01/18-ЗБ від 01.01.2018, ТОВ "Раз-Схід" неправомірно користувалося належним ТОВ "Європа Транс Агро" транспортним засобом матеріали справи не містять, зокрема звернення останнього до правоохоронних органів чи до суду з позовом про витребування рухомого майна з чужого незаконного володіння.

Окрім того, з полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-213307032, вбачається, що саме ТОВ "Раз-Схід" є страхувальником трактора колісного John Deere 8530, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Європа Транс Агро".

Отже, саме ТОВ «Райз-Схід» має відшкодувати завдану позивачу шкоду.

Вищевказане спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо солідарного обов`язку відповідачів відшкодувати завдану йому шкоду.

Разом з тим, в Україні діє інститут обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, метою якого є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування».

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (частина друга статті 999 ЦК України).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Актом цивільного законодавства у цій сфері є, зокрема, Закон України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який був чинним до 01 січня 2025 року. Закон № 1961-IV визнано таким, що втратив чинність Законом України 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 3720-IX). Згідно пункту 6 розділу VI Закону № 3720-IX договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення вдію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

З огляду на дату настання страхового випадку (10 жовтня 2023 року) та дату укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому спірні правовідносини регулюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та главою 82 підрозділу 2 розділу III ЦК України.

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров?ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми, в порядку визначеному законом.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (пункти 9.1 і 9.4 статті 9 Закону № 1961-IV).

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди без урахування зносу і сумою страхового відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (пункт 72)).

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції, Фонду державного майна від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження розміру матеріального збитку позивача, суд першої інстанції, з огляду на невідповідність висновку експерта Дроздова Ю.В. № 3211/23 від 21 листопада 2023 року вимогам Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, прийшов до правильного висновку, що наданий позивачем вищевказаний доказ є недопустимим.

Колегія суддів погоджується, що належним та допустимим доказом розміру матеріального збитку позивача є звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 , складений на замовлення ПрАТ «СК «Еталон».

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 104733,44 грн (264733,44 грн (майнова шкода) - 160000 грн (страхове відшкодування)).

Доводи апеляційних скарг, дані висновки місцевого суду не спростовують.

Посилання ТОВ «Райз-Схід» про недоведеність завдання позивачу моральної шкоди колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною першою, пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Місцевий суд, правильно визначившись із характером спірних правовідносин, підставами для відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, надавши належну правову оцінку обставинам завдання шкоди, а також глибині моральних страждань, завданих позивачу у зв`язку пошкодженням належного йому майна,що унеможливило його використання, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача моральної шкоди, яку визначив у розмірі 10000 грн.

Твердження апелянта ТОВ «Райз-Схід» про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту проведення відновлювального ремонту транспортного засобу колегія суддів до уваги не приймає, оскільки позивачем заявлено вимоги про відшкодування заподіяної відповідачем шкоди (збитків), до яких законом віднесено як витрати, що особа вже зробила так і ті, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Позивачем на час звернення до суду з даним позовом надано докази на підтвердження завданих збитків, розмір яких відповідачем не спростовано.

Інші доводи апеляційних скарг, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скарах, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Негробова Олександра Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" залишити без задоволення.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

Л.І. Пилипчук